Рішення № 82022077, 08.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12565/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2019 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Стегней К.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС та заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Живицького В`ячеслава Антоновича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС та заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Живицького В.А. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2018 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицьким В.А. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. На доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил Закарпатська митниця ДФС посилається на протокол про порушення митих правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року. У вину ставиться та обставина, що нею, нібито 14.06.2016 року, ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС легковий автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі «транзит» та не додержано визначений строк транзиту транспортного засобу, передбачений ст. 95 МК України, що відповідно є підставою для притягнення її до відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України.

Позивач не погоджується із вказаною постановою в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 17.10.2018 року, і вважає, що оскаржувана постанова є спірною, винесена з порушенням чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає визнанню протиправною та скасуванню з підстав невідповідності висновку постанови обставинам справи, однобічністю та неповнотою з`ясування обставин справ.

Зауважує, що при складанні протоколу порушено право позивача на перекладача, оскільки ОСОБА_1 хоч і є громадянкою України, але за національністю є угоркою та все життя проживає угорсько-мовному селі, середню освіту здобула в угорсько-мовній школі с. Паладь-Комарівці та ЗОШ № 10 м. Ужгорода, а тому на належному рівні не володіє державною мовою, що в свою чергу не надало їй можливості зрозуміти як суть звинувачень, та і зміст запитань, що їй ставилися під час оформлення протоколу. Оскільки їй ніхто не пояснив, що вона має право на користування послугами перекладача, то на розгляд справи до митного органу не пішла, щоб себе не осоромити.

Позивач зазначає, що жодного автомобіля іноземної реєстрації, ні комерційного призначення, ні для особистих потреб ніколи, ні за яких обставин, в тому числі 14.06.2016 року, на митну територію України вона не ввозила та не переміщувала, в тому числі в режимі транзиту, такого автомобіля за кордоном у власність не набувала. Легковий автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі вона не могла ввезти і через ту обставину, що в неї відсутні посвідчення водія, і вона взагалі не вміє керувати транспортним засобом, а також через те, що її фінансовий стан не дає їй можливості придбати такого автомобіля, тим більше придбати його в Литві, а також ввезти на митну територію України.

Вказує, що згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України чітко визначено, що ввезення транспортного засобу в Україну здійснюється власником або уповноваженою ним особою з поданням оригіналів та копій документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб та право на його користування. Протокол про порушення митних правил від 06.09.2018 року не містить інформації про те, хто є власником автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , на день його переміщення через кордон і не містить інформації про підтвердження повноважень та ідентифікацію уповноваженої особи на користування цим автомобілем. При належному опрацюванні такої інформації гарантовано було б встановлено, що ОСОБА_1 до зазначеного транспортного засобу не мала та немає жодного відношення.

Також позивач зазначає, що оскаржуваною постановою жодним чином не підтверджено та не обґрунтовано, що автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі «транзит» є автомобілем комерційного призначення. Жодний із документів, які вказані в оскаржуваній постанові, як підтвердження її вини не встановлюють таку. Вважає, що паспортні документи ОСОБА_1 протиправно використано в злочинній змові працівниками митного органу з третіми особами для налагодження каналу незаконного ввезення транспортних засобів на територію України або шляхом внесення недостовірних даних до баз митного органу.

За твердженням позивача, вона не є належним суб`єктом вчинення порушення митних правил, склад якого визначено ч. 3 ст. 470 МК України, а тому застосування до неї стягнення у виді штрафу є неправомірним. Кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, що стало основою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, є ідентифікація митним органом автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , товаром. Вважає, що легковий автомобіль, який переміщувався на митну територію України «власним ходом з увімкненим двигуном» не є товаром в розумінні п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України, він може бути ідентифікований або як транспортний засіб особистого користування, або як транспортний засіб комерційного призначення. Звертає увагу, що законодавець формулюючи визначення понять та термінів МК України в ст. 4 чітко дає визначення тому, що є товаром, а що є транспортним засобом, при цьому також містяться визначення кожній категорії транспортного засобу.

Крім того, позивач посилається на те, що для можливості ствердження, що саме ОСОБА_1 ввезла транспортний засіб марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , є підтвердження за нею права власності або документально підтвердженого права користування транспортним засобом. Ні оскаржувана постанова, ні протокол про порушення митних правил не містять посилання на жодний доказ та документ, що вказували б, що ОСОБА_3 є власником чи законним користувачем автомобіля, а відповідно вона не є суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 470 МК України, поряд з іншими обставинами, на які вказується у позовній заяві. Легковий автомобіль, виходячи з вичерпного переліку способів переміщення товару, наведеного в ч. 2 ст. 186 МК України, можна вважати товаром тільки у випадку, якщо він переміщується через митний кордон України у один із передбачених ч. 2 ст. 186 МК України, способів. Зауважує, якщо ж автомобіль переміщується через митний кордон України власним ходом з увімкненим двигуном, то він під категорію товару не підпадає.

На підставі наведеного позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18, винесену 17.10.2018 року заступником начальника Закарпатської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицьким В.А., згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2018 року задоволено клопотання позивача та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено строк на оскарження постанови про порушення митних правил. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Копію даної ухвали надіслано сторонам.

Від представника відповідача Закарпатської митниці ДФС України до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України, копію якого та доданих до нього документів надіслано позивачеві.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із правомірністю оскаржуваної постанови та безпідставністю адміністративного позову. Правомірність оскаржуваної постанови слідує із обставин справи, зокрема, роздруківка інформації з центральної бази даних ЄАІС ДФС, яка наявна в матеріалах справи, засвідчує, що транспортний засіб марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року був переміщений по «зеленому коридору», що є елементом двоканальної системи проходження митного контролю. В ході провадження у справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року встановлено, що згідно з інформацією інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон («Аркан»), 14.06.2016 року ОСОБА_1 (№ 1 в списку) особисто слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» у транспортному засобі марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 ADJ376. Опитана посадова особа Закарпатської митниці ДФС, яка тоді працювала і здійснювала митний контроль та оформлення, підтвердила факт здійснення 14.06.2016 року митного оформлення автомобіля марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі «транзит» на ОСОБА_1 на підставі поданих до митного контролю документів, в якому ОСОБА_1 слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС. ОСОБА_1 14.06.2016 року ввезла на митну територію України автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі транзит і повинна була його вивезти з митної території України у визначений законодавством термін, але не зробила цього і тим самим перевищила граничний термін транзиту більше ніж на десять діб. Документів, підтверджуючих неможливість вивезення вказаного транспортного засобу у визначені законодавством строки, ОСОБА_1 . надано не було. Належних та достатніх доказів того, що автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , не був вивезений з митної території України у визначений термін через обставини непереборної сили чи інші обставини, які б унеможливлювали його вчасну доставку до найближчого митного органу (органу доходів і зборів) ОСОБА_1 . надано не було ні під час складення протоколу про порушення митних правил № 4326/30500/18, ні в ході провадження у даній справі про порушення митних правил. Таким чином, за твердженням представника відповідача, вина ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року, витягами з баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС (ДМСУ), відповіддю інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон («Аркан»), протоколом опитування свідка, доповідною запискою державного інспектора Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 та іншими документами, які містяться у матеріалах даної справи про порушення митних правил. Виходячи з викладеного переконливих та достатніх доводів, які б аргументували відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчиненого нею правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, чи доказували те, що вказаний транспортний засіб був ввезений в митному режимі «транзит» іншою особою, в процесі провадження та розгляду справи Закарпатській митниці ДФС надано не було. Зауважує, що дії ОСОБА_1 щодо залишення вказаного автомобіля на території України без надання митниці будь-яких підтверджуючих документів про неможливість його вивезення почалися з невиконання обов`язку дотримання строків транзиту та продовжувалися безперервно шляхом невиконання цього обов`язку. Також представник відповідача наголошує, що фактично автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з митної території України не вивезений, отже протиправне невиконання взятого на себе зобов`язання про «транзит» Сабо М ОСОБА_6 продовжується до цього часу. Тобто, позивач перебуває у стані безперервного порушення закону щодо фактично невчасної доставки до митного органу України (органу доходів і зборів) вказаного товару – автомобіля марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , а тому відповідне порушення не може вважатися таким, що носить разовий характер. Обов`язок ОСОБА_1 щодо зворотного вивезення вказаного автомобіля впродовж десяти діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов`язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов`язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання. Отже, представник відповідача вважає, що оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 ОСОБА_1 на підставі та у порядку, що встановлені законом, було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Приймаючи до уваги викладене і те, що вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення підтверджується протоколом про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року та іншими вищезазначеними документами, які містяться у матеріалах даної справи, представник відповідача вважає, що визнання ОСОБА_1 винною за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та притягнення її до адміністративної відповідальності є правомірним. Вказує, що оскаржуваною постановою в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 на підставі та в порядку, що встановлений законодавством України, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

За правилами ч. ч. 5, 7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до положень ч. ч. 5, 7 ст. 262 КАС України, не надійшло.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицького В.А. в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 17.10.2018 року громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 8500 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 06.09.2018 року, о 10 год. 28 хв., у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС заїхав вантажний автомобіль марки «Chrysler Voyager», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , VIN-код : НОМЕР_4 , в якості пасажира в якому слідувала громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прямувала з України в Словаччину у приватних справах. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». До митного контролю ОСОБА_1 подала документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 05.07.2018 року, виданий органом – 2101).

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи, а саме, АСМО «Інспектор» та САІС ДФС України встановлено, що 14.06.2016 року, о 21 год. 35 хв., через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 . ввезено легковий автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 . Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та САІС ДФС України, в ході опитування ОСОБА_1 з`ясовано, що даний транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну територію України. Станом на 06.09.2018 року вищевказаний автомобіль з митної території України вивезеним не значиться.

У своєму поясненні ОСОБА_1 вказала, що не вивезла у визначений законодавством термін транспортний засіб марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що не знає, де він тепер знаходиться. Транспортний засіб на територію України не завозила. Зі слів ОСОБА_1 в митницю з метою продовження терміну транзиту вона не зверталася.

Станом на 06.09.2018 року термін перебування транспортного засобу марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , ввезеного ОСОБА_1 з метою транзиту, перевищено більше ніж на десять діб.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару – транспортного засобу, який перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів – від одного підрозділу цього органу до іншого), більше ніж на десять діб.

В ході провадження у справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року встановлено, що згідно з інформацією інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон («Аркан»), 14.06.2016 року ОСОБА_1 особисто слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» у транспортному засобі марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Опитана посадова особа Закарпатської митниці ДФС підтвердила факт здійснення 14.06.2016 року митного оформлення автомобіля марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в митному режимі «транзит» на ОСОБА_1 на підставі поданих до митного контролю документів, в якому вона слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року, поясненнями порушниці, запитами з АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС (ДМСУ) України, інформацією інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон («Аркан»), протоколом опитування свідка, доповідною запискою державного інспектора Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 та іншими документами, які містяться у матеріалах даної справи про порушення митних правил.

Належних та достатніх доказів того, що автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_4 , не був вивезений з митної території України у визначений термін через обставини непереборної сили, чи інші обставини, які б унеможливлювали його вчасну доставку до найближчого митного органу (органу доходів і зборів) ОСОБА_1 . надано не було ні під час складання протоколу про порушення митних правил № 4326/30500/18, ні в ході провадження у даній справі про порушення митних правил.

Інших доводів, які б аргументували відсутність в діях ОСОБА_1 ознак вчиненого нею правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, в процесі провадження та розгляду справи Закарпатській митниці ДФС також надано не було. Справу розглянуто у відсутності ОСОБА_1 , яка на розгляд справи не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи її було повідомлено під час складання протоколу про порушення митних правил, про що свідчить її підпис у відповідній графі протоколу. Клопотання про перенесення розгляду справи через неможливість прибути на розгляд від ОСОБА_1 не надходило.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернулася із даним позовом в суд.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року, кожний аркуш якого підписаний ОСОБА_1 З даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснені її права, передбачені ч. 4 ст. 494, ст. 498 МК України, про що свідчить її підпис, а також повідомлено про розгляд справи 17.10.2018 року об 11.00 год. за адресою: м АДРЕСА_1 Ужгород АДРЕСА_2 вул. Собранецька, 220, Закарпатська митниця ДФС. Примірник протоколу ОСОБА_1 отримано 06.09.2018 року.

Позивач, оскаржуючи постанову в справі про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 17.10.2018 року, посилається на те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення їй не було забезпечено перекладача, оскільки вона за національністю є угоркою, проживає в угорсько-мовному селі та здобула середню освіту в угорсько-мовній школі, а відтак, на належному рівні не володіє державною мовою.

Такі доводи позивача не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 492 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють або не достатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

При цьому, суд зазначає, що позивач при складенні протоколу про порушення митних правил № 4326/30500/18 від 06.09.2018 року не висловила будь-яких зауважень, про що проставила власний підпис, не повідомила про необхідність залучення їй перекладача. При наданні посадовій особі митного органу письмових пояснень від 06.09.2018 року ОСОБА_1 власноручно написала такі пояснення, повідомила, що володіє українською мовою, послуги перекладача не потребує і бажає давати свідчення українською мовою. Позивач своїми підписами підтвердила згоду із змістом вказаних документів.

За наведених обставин, суд не вбачає порушень прав позивача під час розгляду справи про порушення митних правил.

Доводи позивача в частині того, що вона не ввозила легковий автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , на митну територію України, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Пунктом 25 ст. 4 Митного Кодексу України передбачено, що митний режим – комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб); 2) для залізничного транспорту – 28 діб; 3) для авіаційного транспорту – 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту – 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) – 90 діб. До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 ст. 381 Митного кодексу України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов`язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку транзитних перевезень транспортних засобів більш як на десять діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно з ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Наявними матеріалами справи про порушення митних правил, а саме даними Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що 14.06.2016 року, через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, у напрямку «в`їзд в Україну» через «зелений коридор» позивачем ОСОБА_1 ввезено легковий автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в режимі транзиту на митну територію України з метою особистого користування.

Відповідно до інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «Аркан») легковий автомобіль марки «Opel Astra», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , був ввезений 14.06.2016 року через пункт пропуску «Ужгород» у напрямку переміщення «в`їзд», у вказаному транспортному засобі знаходилося троє осіб (водій та пасажири), серед яких ОСОБА_7 .

Крім того, факт ввезення позивачем 14.06.2016 року вказаного автомобіля у митному режимі «транзит» підтверджується протоколом опитування в справі про порушення митних правил від 09.10.2018 року головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил УПМП Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_8 ., який здійснював митний контроль та оформлення автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , на ділянці «в`їзд в Україну» митного посту «Ужгород».

Згідно з п. п. 1.1 п. 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, встановлено, що у разі ввезення транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник або уповноважена особа представляють уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 розділу IV зазначених Правил у разі ввезення ТЗ, знятих з реєстраційного обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав чи України, якщо ТЗ були зареєстровані в таких органах, або нових ТЗ на митну територію України з метою транзиту власник (уповноважена особа) пред`являють його митному органу для проведення митного огляду й подають оригінали та ксерокопії таких документів: ВМД, заповнену відповідно до заявленого митного режиму транзиту через митну територію України; що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Отже, суд зазначає, що при оформленні зобов`язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Між тим, при ввезенні на митну територію України транспортних засобів в режимі «транзит» пред`явлення посвідчення водія не вимагається, а тому твердження позивача про відсутність у неї посвідчення водія не беруться до уваги, як неналежні докази.

Відтак, зазначені в позовній заяві факти про те, що жодного відношення щодо оформлення автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 на її ім`я вона не має та дій щодо ввезення вказаного транспортного засобу не здійснювала, суд до уваги взяти не може, оскільки такі не відповідають встановленим обставинам справи.

Також не знайшли свого належного підтвердження доводи позивача про те, що її паспортні документи протиправно використано в злочинній змові працівниками митного органу з третіми особами або шляхом внесення недостовірних даних до баз митного органу.

Таким чином, на основі наведених даних судом встановлено факт в`їзду в Україну 14.06.2016 року позивачем на автомобілі марки «Opel Astra», реєстраційний номерний знак ОСОБА_2 НОМЕР_1 , та поміщення його в режим «транзит».

Позивач не надала суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення відповідача.

При цьому, судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та фактичних обставин справи, беручи до уваги, що доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем ОСОБА_1 у межах розгляду даної справи надано не було, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС та заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Живицького В`ячеслава Антоновича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, код ЄДРПОУ 39515893, що знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.

Відповідач: заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Живицький В`ячеслав Антонович, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Ужгород, Закарпатська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного рішення суду – 08 січня 2019 року.

Головуюча О.М. Світлик