Постанова № 82021420, 28.05.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2339/19

Провадження №3/242/813/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Іваново, РФ, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 51 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.04.2019 року о 09 годині 24 хвилин перебуваючи в магазині «АТБ», що знаходиться в м. Селидове вул. К.Маркса б. 33б, вчинила дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, а саме викрала з полиці магазину десерт вагою 100 г «Розумний вибір» у кількості 3 шт. ціною 6,75 грн. кожна, десерт 100 г «Розумний вибір» молочний з арахісом у кількості 2 шт. за ціною 7,70 грн. кожна, десерт 100 г «Розумний вибір» чорний м/уп у кількості 1 шт. за ціною 9,60 грн., корм 100 г «Своя ОСОБА_2 » для котів у кількості 2 шт. за ціною 5,85 грн., всього на загальну суму 55 грн. 95 коп.

ОСОБА_1 у судовому засіданні факт вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 51 ч.1 КУпАП не визнала. Зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №236615 є недійсним. Також, зазначала, що оскільки КУпАП не передбачає замах на дрібне викрадення чужого майна, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Посилалась на те. що охоронець магазину дозволив їй покинути магазин не здійснивши оплату за товар.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані докази, враховує наступне.

Стаття 251 КУпАП визначає, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Суд вважає протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №236615, складений 15.04.2019 року, та пояснення як самої ОСОБА_1 , так і письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які працюють охоронцями у «АТБ», а також довідку вартості майна від 09.04.2019 року, належними та допустимими доказами на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП в розумінні ст. 251 КУпАП.

Також, суд враховує той факт, що ОСОБА_1 не заперечувала сам факт того, що у її сумці знаходились зазначені у протоколі товари, за які вона не здійснила оплату. Та вона була зупинена працівниками «АТБ» після виходу з магазину.

В судовому засіданні не досліджувався долучений до матеріалів справи СД диск з відео фіксацією вчинення дрібного викрадення чужого майна Грепечук ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_1 не наполягала на досліджені даного доказу. Також, даний диск ніяким чином не ідентифіковано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №236615, складеного 15.04.2019 року.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, оскільки КУпАП не передбачає замах на дрібне викрадення чужого майна, та те, що вона після виходу з магазину не змогла розпорядитись товаром. Дані твердження не ґрунтуються на вимогах КУпАП виходячи з наступного.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Законодавець розкриває поняття адміністративного проступку шляхом визначення його основних характеристик. Насамперед це дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сфера громадського життя.

Дія або бездіяльність громадянина безпосередньо пов`язана з невиконанням тих або інших правових приписів.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю), тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативно правовим актом.

Громадянин, що вчинює протиправну дію, порушую свій конституційний обов`язок, визначений ст.. 68 Конституції України.

Закон розглядає протиправну дію (бездіяльність), вчинену певною особою, як адміністративний проступок лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, тобто якщо вчинене було здійснено навмисно або з необережності. Наявність вини є невід`ємною ознакою складу адміністративного проступку. Форми вини визначено ст.ст. 10 і 11 КУпАП.

Суд звертає увагу, що окремі статті КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за незакінчені дії. Разом з тим, загальні норми КУпАП не визначають стадії адміністративного правопорушення, та адміністративна відповідальність наступає за наявності в діях особи вини та протиправності дій.

Крім того, суд зазначає, що в розумінні ст. 51 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема у вчиненні крадіжки, тобто таємному викраденні чужого майна.

В даному випадку ОСОБА_1 не заперечувала той факт, що вона касиру надала тільки той товар, на який в неї вистачало коштів. Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , про те, що охоронець магазину надав їй усний дозвіл на залишення магазину з неоплаченим товаром, оскільки в матеріалах справи наявні письмові пояснення охоронця ОСОБА_4 , які даний факт не підтверджують.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять всі об`єктивні докази на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 ч. 1 КУпАП., що у відповідності до вимог ст.ст. 251-252 КУпАП є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність та обставини, що обтяжують відповідальність; вважає, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу достатньо вплине на правопорушника.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 2 ст. 184, 280, 283 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 51 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.. 00 коп.. на р/р: 31119106005070, отримувач: Селидівське УК м. Селидове 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37791274.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20коп. (розрахунковий рахунок: 31119106005070, отримувач Селидівське УК / м. Селидове/21081100, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37791274).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області.

Суддя