Ухвала суду № 82018465, 28.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8771/19

Провадження №1-кс/522/8858/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В. розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Заблоцької А.С., погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Лисак О.І. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Заблоцької А.С., погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Лисак О.І. про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12019160500002669 від 22.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України.

У своєму клопотанні слідчий порушує питання про накладення арешту на добровільно видані ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США.

Вивчивши клопотання слідчого, слідчий суддя доходить висновку про необхідність його повернути з таких підстав.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Згідно приписів ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У своєму клопотанні слідчий зазначає, що метою арешту майна є його збереження, оскільки зазначені речі мають значення речових доказів.

Однак, власник зазначеного у клопотанні майна, а саме грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США, слідчим не зазначений.

Як вказує слідчий у клопотанні про арешт майна, вказані грошові кошти, можливо належать іншої особі, яка на даний час не встановлена у кримінальному проваджені.

За змістом положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У випадку застосування арешту з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому статтею 98 КПК України визначено, що є речовими доказами.

Положення ст. 170 КПК України перебувають у системному зв`язку з приписами ст. 173 КПК України, якими встановлено правила вирішення слідчим суддею питання про арешт майна і такі правила містять відмінності в залежності від мети арешту.

Зі змісту ст. 173 КПК України випливає, що при накладені арешту з метою збереження речових доказів слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Врахувати вищевикладене, відсутність в наданих матеріалах жодних даних на основі яких можна визначитись з правовою природою і відповідністю вищезазначеним критеріям речей, які планується арештувати, а також невстановлення власника майна, унеможливлює належний розгляд клопотання про арешт майна.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору на підставі ч.3 ст. 172 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.171-172 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Оедсі ГУНП в Одеській області Заблоцької А.С., погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 Лисак О.І. про арешт майна - повернути для усунення недоліків слідчому СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 А ОСОБА_3 С., встановивши строк для усунення недоліків 72 години з моменту його отримання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

28.05.2019