Ухвала суду № 82018385, 23.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

23.05.2019

Справа № 522/7050/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

23 травня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси Куцаров В.І., за участю секретаря судових засідань Голан А.В., адвокатів Зубрицького О.О., Тулякова М.А., Черних О.В., прокурора Тілик Р.Г., слідчого Світлицького О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні об?єднену скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубрицького О.О., представників ОСОБА_2 .А., - адвокатів Тулякова М.А., Черних О.В., на нову підозру від 10.12.2018 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся із скаргою захисник підозрюваного ОСОБА_3 Р.С. – адвокат Зубрицький О.О. на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, щодо повідомлення особі про підозру.

Також, до Приморського районного суду м. Одеси звернулись із скаргою захисники підозрюваного ОСОБА_4 – адвокати Черних О.В. та Тулякова М.А., на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, щодо повідомлення особі про підозру.

У зв`язку з тим, що зазначені скарги подані слідчому судді у одному кримінальному провадженні та стороною захисту оскаржуються одні й ті ж самі дії слідчого, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тому за клопотанням захисникі Орлова О.В., слідчим суддею прийнято рішення про їх об`єднання в одне провадження.

У своїй скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 . – адвокат Зубрицький О.О. просить скасувати повідомлення про нову підозру, яке складено та погоджено 10.12.2018 стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, також просить скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке складено та погоджено 11.02.2019р. стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, захисник просить зобов`язати слідчого або процесуального прокурора у вказаному кримінальному провадженні, вчинити дії, щодо виключення відомостей з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні про час та дату повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 11.02.2019, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування своєї скарги, захисник підозрюваного ОСОБА_3 Р.С. – адвокат Зубрицький О.О. зазначив, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно його підзахисного складено та погоджено повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 та про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 незаконно та передчасно, за відсутності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень.

Захисник ОСОБА_5 зазначає, що вказані повідомлення складені та погоджені без наявності достатніх доказів, щодо наступного:

?що ОСОБА_1 залучив ОСОБА_4 у якості співорганізатора злочинної групи;

?що ОСОБА_1 залучив до участі у організованій групі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та у подальшому ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

?що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розподіляли функції учасників організованої групи;

? що саме ОСОБА_1 забезпечив укладання посадовими особами Одеської обласної державної адміністрації договору підряду (додаткових угод до нього) з підконтрольним підприємством без проведення тендерної процедури та погодження договірної ціни до цих угод за завищеними цінами без її перевірки;

?що саме ОСОБА_1 організував складання і підписання невстановленою слідством особою від імені виконувача обов`язки директора ПП «Ремерцентр» ОСОБА_13 договірної ціни до договору підряду №26 від 26.07.2010;

?що саме ОСОБА_1 забезпечив прийняття робіт працівниками Одеської обласної державної адміністрації без проведення технічного і авторського нагляду;

?що саме ОСОБА_1 підшукав та залучив до виконання будівельних робіт, субпідрядні організації;

?що саме ОСОБА_1 підшукав виробника та забезпечив поставку труб діаметром 2000 мм на територію України;

?що саме ОСОБА_1 здійснював контроль за проведенням будівельних робіт;

?що саме ОСОБА_1 залучив засновників та посадових осіб підконтрольних суб`єктів господарської діяльності з метою складання ними документів, які містили завідомо недостовірні данні;

?що саме ОСОБА_1 , з метою прикриття незаконної діяльності у 2012 році забезпечив укладання договору посадовими особами Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації з підконтрольним ПП «Будрембізнес» на здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкту;

?що реалізація проекту «Проведення першочергових робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск» замість шести черг в одну чергу (один навігаційний період) привели до істотних порушень у будівництві та в його експлуатації;

?що саме ОСОБА_1 влітку 2010 року залучив до участі в незаконному заволодінні бюджетними коштами ОСОБА_6 , довівши йому інформацію про єдиний план, схему та способи вчинення злочинів

?як саме ОСОБА_1 визначив ОСОБА_6 роль саме виконавця, а не співорганізатора;

?яким чином та ким залучено до членів організованої групи ОСОБА_8 ;

?яким чином ОСОБА_1 надавались вказівки щодо виконання злочинних дій ОСОБА_8 та чим це підтверджується;

?що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були залучені до злочинної діяльності саме ОСОБА_8 , виконували вказівки за попередньою змовою з ОСОБА_4 ;

?яким чином ОСОБА_16 вчиняв так звані «злочини» за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 та службовими особами ПП «Ремерцентр» та водночас не був обізнаним про створену ОСОБА_1 «організовану групу»;

?залучення саме ОСОБА_1 до незаконної діяльності ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ;

?що ОСОБА_4 діяв згідно заздалегідь розробленої схеми вчинення злочинів, розуміючи необхідність у відображенні в фінансово-господарській діяльності ПП «Ремерцентр» придбання труб за завищеною вартістю, у грудні 2010 року від невстановлених працівників холдингу «Інкор-групп» отримав реквізити ТОВ «Рем-Промстрой Індустрія» (код ЄРДПОУ 34930406), а у червні 2011 року у невстановлених у ході досудового розслідування осіб реквізити ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Верес» (код ЄРДПОУ 36758414), які використав у злочинній діяльності по складанню документів;

?складання саме ОСОБА_1 чотирьох схем злочинної діяльності, організованої групи;

?з ким саме мав ОСОБА_1 знайомства із керівництва держави та після виділення грошових коштів у 2013 році для погашення утвореної кредиторської заборгованості у ГУКБ ООДА перед ПП «Ремерцентр» здійснював тиск на керівництво Одеської обласної державної адміністрації для переведення грошових коштів на розрахункові рахунки зазначеного підприємства;

?саме відносно кого із керівництва Одеської обласної державної адміністрації Тарпан Р.С. здійснював тиск для переведення грошових коштів на розрахункові рахунки ПП «Ремерцентр» у зв`язку із утвореної кредиторської заборгованості у ГУКБ ООДА перед зазначеним підприємством;

?саме у чому виражався тиск з боку ОСОБА_1 на керівництво Одеської обласної державної адміністрації, щодо переведення грошових коштів на розрахункові рахунки ПП «Ремерцентр» у зв`язку із утвореної кредиторської заборгованості у ГУКБ ООДА перед зазначеним підприємством;

?чи зверталось керівництво Одеської обласної державної адміністрації після здійсненого тиску ОСОБА_1 , щодо переведення грошових коштів на розрахункові рахунки ПП «Ремерцентр» у зв`язку із утвореної кредиторської заборгованості у ГУКБ ООДА перед зазначеним підприємством до відповідних компетентних органів з метою вжиття заходів відносно нього;

?що саме ОСОБА_1 здійснював фінансування діяльності організованої групи;

?у якому розмірі та яким чином, ОСОБА_1 здійснив фінансування діяльності організованої групи;

?кого саме, що саме та у якому розмірі профінансував ОСОБА_1 під час здійснення фінансування діяльності організованої групи;

?що саме організована група, керована ОСОБА_1 в період з грудня 2010 року по кінець 2012 року незаконно заволоділа грошовими коштами у розмірі 244 156 557 грн.;

?що саме організована група, керована ОСОБА_1 в період з грудня 2010 року по кінець 2012 року здійснила замах на заволодіння грошовими коштами у розмірі 177 411 423, 87 грн.;

?яким чином, між ким саме та у якому розмірі розподілені грошові кошти отримані злочинним шляхом організованою групою, керовану ОСОБА_1 у розмірі 244 156 557 грн.;

?чим саме підтверджується про розподіл грошових коштів, якими організована група, керована ОСОБА_1 незаконно заволоділа у розмірі 244 156 557 грн.;

?саме чим підтверджується, що вже придбані товари та вже виконані роботи для реалізації будівництва «Глибоководний випуск» становлять різницю між фактично виділеними грошовими коштами та грошовими коштами у розмірі 244 156 557 грн., якими організована група заволоділа.

Натомість, як зазначає захисник Зубрицький О.О., сторона обвинувачення без наявності достатніх доказів у вказаних повідомленнях, щодо підозри вчинення злочинів ОСОБА_1 вказує наступне:

?що він був керівником групи підприємств, які були об`єднані в єдине угрупування (холдинг) під назвою «Інкор-Групп», до складу якого на ряду з іншими підприємствами входили: ПП «Ремерцентр» (код ЄДРПОУ 30766702), ПП «КФ «Будінвестгрупп» (код ЄДРПОУ 33215714),ПП «Інно-Тредінг» (код ЄДРПОУ 33215803), ТОВ «Інкор-групп» (код ЄДРПОУ 35405036), ПП «Будрембізнес» (код ЄДРПОУ 33215688), ПП «Грандстиль» (код ЄДРПОУ 33215651), ПП «Строй систем» (код ЄДРПОУ 31373740);

?що він був обізнаний про те, що «Програмою комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005-2015 роки» заплановано будівництво споруд по обробці осаду і системи відводу очищених вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одесі, то ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами в особливо великому розмірі під час проектування та будівництва суспільно-важливого об`єкту безпосередньо для Одеської територіальної громади та в цілому для Одеського регіону під назвою «Глибоководний випуск», переслідуючи корисливі мету, використовуючи права та можливості, пов`язані з виконанням функцій депутата Одеської міської ради та можливості угрупування підприємств (холдингу) під назвою «Інкор-групп» у невизначений достеменно досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2008 року, розробив злочинний план заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час будівництва об`єкту під назвою «Глибоководний випуск», який у подальшому неодноразово змінювався та удосконалювався в залежності від виниклих обставин;

?що ОСОБА_1 у період з жовтня 2008 року по липень 2010 року діяв за попередньою змовою з групою осіб, які були службовими особами, а влітку 2010 року створив та очолив організовану групу із службових осіб, яка діяла до кінця грудня 2011 року;

?що ОСОБА_1 організував розроблення та складання проектно-кошторисної документації із штучним завищенням вартості будівництва «Глибоководний випуск» для чого у жовтні-грудні 2008 року залучив до незаконної діяльності головного інженера ДП «Чорноморндіпроект» ОСОБА_18 , директора ТОВ «Білд-Про» ОСОБА_13 та директора філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області ОСОБА_19 ;

?що ОСОБА_1 , у період з 08.04.2009 по 11.02.2010 запропонував ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 продовжити злочинну діяльність, шляхом підроблення проекту, організувавши складання іншого проекту будівництва під назвою «Першочергові роботи по будівництву системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса. Глибоководний випуск» з метою його використання для введення в оману державних органів влади для заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем;

?що Бойко ОСОБА_21 А., у період з 08.04.2009 по 11.02.2010 (більш точний час встановити не надалось можливим), перебуваючи у невстановленому слідством місці, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та за попередньою змовою з ОСОБА_13 , використовуючи проект під назвою «Будівництво глибоководного випуску стічних та каналізаційних вод від СБО «Північна» по 5 чергам будівництва склав та підписав проект будівництва під назвою «Першочергові роботи з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса. Глибоководний випуск» по 6 чергам будівництва

?що організована група під керуванням ОСОБА_1 та група осіб, що діяли за попередньою змовою з учасниками групи, здійснила укладення договору підряду № 26 від 26.07.2010, загальною вартістю 575 450 910,00 грн. (з ПДВ) між Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації та ПП «Ремерцентр»;

?щодля реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 у якості співорганізатора групи залучив ОСОБА_4 ;

?що організована і керована ОСОБА_1 та ОСОБА_4 група характеризувалась стійкістю, ретельним плануванням злочинів, високим ступенем організації, стабільністю складу, чітким розподілом функцій кожного з співучасників, наявністю лідерів-організаторів, які користуються авторитетом серед учасників, дисципліною, та розподілом грошових коштів отриманих злочинним шляхом;

?що 22.08.2011 ОСОБА_4 вийшов із складу організованої групи у зв`язку з виниклим в середині серпня 2011 року конфліктом з ОСОБА_1 , пов`язаний через несправедливий розподіл отриманих внаслідок вчинення злочинів грошових коштів.

Крім того, у повідомленнях вказується на те, що ОСОБА_1 з метою реалізації злочинного плану здійснив наступне:

?забезпечив укладання посадовими особами Одеської обласної державної адміністрації договору підряду (додаткових угод до нього) з підконтрольним підприємством без проведення тендерної процедури та погодження договірної ціни до цих угод за завищеними цінами без її перевірки;

?організував складання і підписання невстановленою слідством особою від імені виконувача обов`язків директора ПП «Ремерцентр» ОСОБА_13 договірної ціни до договору підряду № 26 від 26.07.2010, згідно якої визначено вартість труби за завищеною ціною, що не відповідає проектно-кошторисній документації;

?забезпечив прийняття робіт працівниками Одеської обласної державної адміністрації без проведення технічного і авторського нагляду, підшукав та залучив до виконання будівельних робіт субпідрядні організації; підшукав виробника та забезпечив поставку труб діаметром 2000 мм на територію України, необхідних для виконання будівельних робіт;

?здійснював контроль за проведенням будівельних робіт;

?з метою складання документів, які містили завідомо недостовірні данні залучив засновників та посадових осіб підконтрольних суб`єктів господарської діяльності;

?з метою прикриття незаконної діяльності та з метою надання проведенню робіт у один навігаційний період законного вигляду із залученням підконтрольного ПП «Грандстиль» організував розроблення проектної документації (стадія РД), яка передбачає реалізацію проекту замість шести черг в одну чергу (один навігаційний період): у 2012 році забезпечив укладання договору посадовими особами Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації з підконтрольним ПП «Будрембізнес» на здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкту.

Також, у повідомленнях зазначається, що ОСОБА_1 для участі у організованій групі, залучив для незаконного заволодіння бюджетними коштами наступних осіб:

?ОСОБА_4 (як співорганізатора), який займав посаду заступника директора ПП «Ремерцентр»;

?ОСОБА_6 , який займав посаду директора ПП «Ремерцентр»;

?ОСОБА_7 , який зайняв посаду директора ПП «Ремерцентр» після звільнення з цієї посади ОСОБА_6 ;

?ОСОБА_8 , який займав посаду виконувача обов`язки начальника Головного управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації;

?ОСОБА_22 С.Ф ОСОБА_23 , який займав посаду директора ПП «Інно-Трейдинг»;

?ОСОБА_10 , який займав посаду директора ПП «Будрембізнес».

У повідомленнях про підозру зазначається, що згідно розробленого організатором групи ОСОБА_1 злочинного плану, учасники організованої групи з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами діяли за чотирма схемами:

?Схема № 1 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення вартості матеріалів (труби та комплектуючих до неї).

? Схема № 2 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення вартості робіт.

? Схема № 3 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення об`ємів робіт.

? Схема № 4 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом подачі позовів до державних органів.

Сторона обвинувачення вважає, що всього за період з грудня 2010 року по кінець 2012 року ОСОБА_1 , діючи у складі організованої групи та за попередньою змовою з особами, незаконно заволоділи грошовими коштами у розмірі 244 156 557 грн., та здійснили замах на заволодіння грошовими коштами у розмірі 177 411 423, 87 грн.

Також сторона обвинувачення вважає, що у подальшому, у період з грудня 2010 року по березень 2013 року, ОСОБА_1 діючи у складі організованої групи та за попередньою змовою з іншими особами легалізували 216 541 039, 52 грн. отриманих у результаті заволодіння бюджетними коштами, шляхом вчинення фінансових операцій з ними.

Захисник ОСОБА_5 наполягає на тому, що вищевказані відомості, зазначені у повідомлені про нову підозру від 10.12.2018 та повідомлені про зміну раніше повідомленої підозру від 11.02.2019 стосовно ОСОБА_1 , безпідставні та ґрунтуються виключно на припущеннях з боку сторони обвинувачення.

Крім того, захисник ОСОБА_5 . зазначає, що факти вчинення кримінальних правопорушень, які сторона обвинувачення виклала у вищевказаних повідомленнях про підозру стосовно ОСОБА_1 , не підпадають під ознаки вчинення злочинів організованою групою.

Також захисник вважає, що стороною обвинувачення складено повідомлення про підозри ОСОБА_1 від 10.12.2018 та 11.02.2019 не конкретні, в яких ролі розписані загально, не деталізовані по кожному учаснику, в тому числі не встановлені конкретні дата, місце та час вчинення злочинів, відсутні епізоди, що свідчило би про факт існування організованої групи.

В зазначених підозрах в належній мірі не відображено забезпечення фінансування злочинної діяльності: яким чином ділився прибуток між учасниками групи та у якому розмірі (хто розподіляв, коли це обумовлювалося і т.п.), яка частина йшла на подальше її фінансування, якщо таке мало місце.

З огляду на зазначені підозри стосовно ОСОБА_1 від 10.12.2018 та 11.02.2019, захисник Зубрицький О.О. вважає, що взагалі не доведено:

?що саме ОСОБА_1 розробив план, який полягав у штучному завищенні вартості будівництва «Глибоководного випуску», шляхом розроблення та складання проектно-кошторисної документації;

?що саме ОСОБА_1 у жовтні-грудні 2008 року залучив до незаконної діяльності головного інженера ДП «Чорноморндіпроект» ОСОБА_18 , директора ТОВ «Білд-Про» ОСОБА_13 та директора філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області ОСОБА_19 ;

?створення організованої групи ОСОБА_1 ;

?наявність єдиних та реальних намірів щодо вчинення злочинів у осіб, яким інкримінували вчинення таких злочинів у складі організованої групи;

?як саме проявлялись постійні міцні внутрішні зв`язки між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , як учасниками групи;

?які загальні правила поведінки були встановлені і чи такі були встановлені між учасниками групи, до числа яких слідство включало вказаних осіб;

?жодного випадку спільних дій учасників групи, жодного випадку їх спільної зустрічі, не доведено взагалі знайомство між собою на момент її створення;

?не встановлено слідством про вчинювані дії ОСОБА_1 як організатором (керівником) групи та дії ОСОБА_4 - як співорганізатора, не зазначено й яким чином вони керували групою;

?відсутні мотиви та докази чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи, котрий повинен був доведений до відома усім учасникам групи та взагалі – множини злочинів вчинюваних групою та намірів вчиняти у подальшому інші злочини.

Також захисник ОСОБА_5 акцентує на тому, що у вищевказаних повідомленнях, згідно яких ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, не наведено жодних фактів причетності його до їх вчинення ні як в складі організованої групи, ні за попередньою змовою групою осіб. Сторона обвинувачення зазначає лише те, що учасники діяли за усною вказівкою ОСОБА_1 , при тому, що жодного доказу цьому не наведено.

Захисник Зубрицький О.О. зазначає, як що відібрати надуману ознаку створення організованої групи, то у вищевказаних повідомленях, щодо підозр скоєння злочинів, залишається не зрозумілим, які саме неправомірні дії вчинив ОСОБА_1 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, скоюючи злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до зазначених повідомлень про підозри, ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, що могли б трактуватись, як ознаки скоєння вказаних діянь.

Захисник Зубрицький ОСОБА_24 вказує, що єдине що ОСОБА_1 вчинив, так це перерахування ним у період з 01.09.2010 по 15.09.2010 власних грошових коштів, як зазначається у повідомлені про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, на загальну суму 1 269 994 доларів США, на рахунок заводу «Pipelife Norge AS».

Зазначений платіж виступав у якості гарантійного депозиту, щодо наміру у майбутньому укласти відповідний договір на виготовлення та поставку труб, який у свою чергу підлягав поверненню у разі укладення відповідного договору.

Вищевказані грошові кошти належать особисто ОСОБА_1 , походження яких останній у встановленому законодавством України порядку декларував, про що маються офіційні відомості та підтверджуються відповідною довідкою з Державної податкової інспекції у Приморському районі за вихідним № 887/15-53-17-07 від 15.05.2015.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Отже, після того, як укладено договір поставки труб у кількості 4307 м. з комплектуючим за № 23/10 від 29.11.2010, то за погодженням з ОСОБА_1 його власні грошові кошти заводом «Pipelife Norge AS» перераховані 23.02.2011 із свого розрахункового рахунку, відкритого в «Daske Bank A/S of Trondheim of Norway» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 «SHYSHOVSKA Oksana», відкритий у «Compagnie Monegasque De Banque», Князівство Монако, яким володіє його дружина - ОСОБА_25 із призначенням платежу «PAY BACK OF Security payment 1.269.994 USD REDuCED with 90.498 USD (1) НОМЕР_2 (Passing Turkish Straits)».

Також, наступного дня, працівники «Pipelife Norge AS» (Королівство Норвегія), перевели частину раніше отриманих грошових коштів у розмірі 90 498 000 доларів США у якості гарантійного депозиту у розмірі 25% від загальної суми контракту, 23.02.2011 із свого розрахункового рахунку, відкритого в «Daske Bank A/S of Trondheim of Norway» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 «MLE Perekrestova lARISSA», відкритий у «La Banque Postale», Французька Республіка із призначенням платежу «Facture NO0011 Return of Sequrity Up-Front Payment».

Відтак, перерахування ОСОБА_1 на рахунок заводу «Pipelife Norge AS» загальної суми 1 269 994 доларів США жодним чином не свідчить про те, що у нього був якийсь намір на заволодіння грошовими коштами, а навпаки це свідчить про його стурбованість про екологічні умови міста Одеси та прагнення поліпшити їх. Тобто, ОСОБА_1 як громадянин України, мешканець міста Одеси, меценат, якому не байдуже екологічні умови міста, вирішив посприяти реалізації проекту «Глибоководний випуск».

Крім того, повернення вищевказаних грошових коштів, які виступали у якості гарантійного депозиту, який підлягає поверненню на розрахунковий рахунок дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_25 , жодним чином не свідчить про якусь легалізацію грошових коштів, а також не утворює жодного складу кримінального правопорушення.

Натомість, сторона обвинувачення у повідомлені про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 відображає факт перерахунку ОСОБА_1 суми грошових коштів у розмірі 1 269 994 доларів США на рахунок заводу «Pipelife Norge AS» як дію, направлену на заволодіння грошовими коштами та у подальшому організацію вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою групою осіб та організованою групою і в особливо великому розмірі.

Також захисник Зубрицький О.О. зазначає, що сторона обвинувачення проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101, та у кримінальному провадженні № 420181600000001152, збирає докази, складає та погоджує повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 31.05.2017, складає та погоджує повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 від 10.12.2018, а також складає та погоджує повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10.02.2019 при наявності не скасованого у встановленому порядку постанови про закриття кримінальної справи за тим же фактом.

У обґрунтуванні вказаного, захисник ОСОБА_5 зазначає те, що заступником прокурора Одеської області Кравцовим О.Г. 11.03.2014 за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 051201200007, порушеної 23.01.2012 за фактом вчинення службовими особами ПП «Ремерцентр» злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191 і частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи.

Дана постанова стала підставою для внесення 12.03.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за № 42014160000000101 за фактом привласнення службовими особами Одеської обласної державної адміністрації та ПП «Ремерцентр» коштів, виділених на будівництво об`єкту системи стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» у м. Одесі на об`єкті «Глибоководний випуск».

Виносячи цю постанову заступник прокурора Одеської області Кравцов О.Г. відповідно до статті 19 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ) був зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак він фактично вийшов за межі повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України на прокурора покладається обов`язок перевірки законності, обґрунтованості та вмотивованості прийнятого слідчим рішенням про закриття кримінального провадження.

Закон передбачає дві форми прокурорського нагляду за законністю рішення слідчого про закриття кримінального провадження:

1) у порядку обов`язкової перевірки відповідної постанови слідчого;

2) у порядку оскарження з боку заявника, потерпілого.

Обов`язок перевірити законність, обґрунтованість, вмотивованість прийнятого слідчим рішенням, у тому числі про закриття кримінального провадження, повинен бути виконаним прокурором протягом 20-ти днів із моменту отримання копії постанови (пункт 7 частини другої статті 36 та частини шостої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України).

У своїй постанові від 11.03.2014 заступник прокурора Одеської області Кравцов О.Г. посилався на частину шосту статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, якою встановлено, що Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Однак досудове розслідування у кримінальній справі № 051201200007 заступником начальника слідчого відділу прокуратури Одеської області Лободою Г.Д. за результатами розслідування було закрито згідно із вимогами пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України ще 09.07.2012. Дану постанову скасовано не було, а отже, з цим рішенням погодився прокурор, що здійснював нагляд у вказаній кримінальній справі.

Саме постанову заступника прокурора Одеської області Кравцова О.Г. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як підставу для його початку.

Із смислу частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України зрозуміло, що досудове розслідування починається після внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, заступник прокурора Одеської області Кравцов О.Г. застосував повноваження, передбачені частиною шостою статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, не під час проведення досудового розслідування, а перед внесенням даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування взагалі.

Положення пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, передбачає вимоги, щодо закриття кримінального провадження, у разі якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.

Крім того, захисник Зубрицький О.О. зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101, у кримінальному провадженні № 420181600000001152, збирання доказів, складання та погодження повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 31.05.2017, складання та погодження про нову підозру ОСОБА_1 від 10.12.2018, а також складання та погодження про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, здійснюється не належним органом досудового розслідування.

Обґрунтовуючи зазначене, захисник Зубрицький О.О. вказує на те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за № 42014160000000101, досудове розслідування проводилось прокуратурою Одеської області, тобто у відповідності до ч. 1 ст. 218 КПК України.

Натомість у подальшому, 29.05.2017 заступником Генерального прокурора України Столярчуком Ю.В. винесено постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу прокуратури Херсонської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, заступник Генерального прокурора України своєю вмотивованою постановою має право доручати здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Однак у вказаній постанові нічого не зазначається про неефективність.

Більш того, заступником Генерального прокурора України винесено відповідні постанови про групу слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні до числа яких увійшли майже усі слідчі та прокурори прокуратури Одеської області, деякі з яких проводили досудове слідство та здійснювали процесуальне керівництво до 29.05.2017.

Заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В., виносячи 29.05.2017 постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному проваджені, фактично усупереч вимог Закону України «Про прокуратуру» та Кримінального процесуального кодексу України підпорядкував прокурора Одеської області Жученка О.Л. та прокурора Херсонської області Тригубенка В.М. прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області Тіліку Р.Г., чим позбавив їх можливості реагувати на його постанови, у разі їх винесення.

Сторона захисту також зазначає, що після винесення 29.05.2017 заступником Генерального прокурора України Столярчуком Ю.В. трьох вищевказаних постанов, Херсонським міським судом Херсонської області 30.05.2017 за результатами розгляду низки клопотань ухвалено рішення про надання згоди на проведення обшуків в приміщеннях, розташованих в Одеській області, а вже 31.05.2017 дані обшуки було проведено та ряду осіб повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Сторона захисту стверджує, що заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В., виносячи вищезгадані постанови, не вживав заходів до припинення прокуратурою Одеської області неефективного досудового розслідування, а штучно створив умови для забезпечення слідчим та прокурорам прокуратури Одеської області можливості подавати клопотання не до Приморського районного суду міста Одеси, а до судів Херсонської області, чим ускладнив стороні захисту можливість терміново оскаржувати дії слідчих та прокурорів.

Порушення діючого законодавства України, а саме положень ч. 5 ст. 36 та ч. 3 ст. 218 КПК України, щодо підслідності, яке було визначено заступником Генерального прокурора України Столярчуком Ю.В., призвели до суттєвих ускладнень, щодо доступу до слідчого судді та суду, оскільки усі скарги, у відповідності до ст. 303 КПК України, та клопотання сторони захисту розглядались слідчими суддями Херсонського міського суду Херсонської області.

24.10.2017 заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. виніс постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, доручивши проведення досудового розслідування слідчому відділу прокуратури Одеської області.

Сторона захисту стверджує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 проводилось у період з 29.05.2017 до 24.10.2017 не уповноваженим органом – слідчим відділом прокуратури Херсонської області, що є порушенням ч. 5 ст. 36 та ч. 3 ст. 218 КПК України.

Утім, в подальшому, прокурором Одеської області Жученком О.Д. 29.11.2017 винесено постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, якою проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 доручено Київському відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Підставою для направлення кримінального провадження до Київського районного відділу поліції вказано, що слідчими цього органу досудового розслідування проводиться у кримінальному провадженні № 12016160480003102 від 29.07.2016 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, в якому досліджується ряд порушень ТОВ «Торговий дім Бетонекс-Буд», виявлених ДПІ у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а це товариство відвантажувало щебінь одному із субпідрядників приватного підприємства «Ремерцентр» – приватному підприємству «Інно-Трейдінг».

Після цього, 30.11.2017 прокурором відділу прокуратури Одеської області Тіліком Р.Г. винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань. В результаті чого, об`єднено кримінальне провадження № 42014160000000101 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2014, та кримінальне провадження № 12016160480003102, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2016.

З огляду на те, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженню доручено Київському відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області сторона захисту відповідним чином обґрунтовуючи, вважає це порушенням вимог, передбачених ч. 1 ст. 218 КПК України.

Сторона захисту зазначає, що доручення проведення досудового розслідування Київському відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ґрунтувалось лише на бажанні стороні обвинувачення перенести усі судові спори та судовий нагляд до Київського районного суду міста Одеси.

Саме з цього часу задовольняються будь-які клопотання органу досудового розслідування та прокуратури Одеської області, у тому числі навіть такі, що незвично тлумачать уставлені вимоги Кримінального процесуального кодексу України, а натомість переважна більшість скарг і клопотань сторони захисту відхиляється.

Захисник Зубрицький О.О. зазначає, що своїм процесуальним рішенням, прокурор Одеської області також порушив вимоги, передбачені ст. 218 КПК України, оскільки відповідно до повідомлення ОСОБА_1 про нову підозру від 10.12.2018, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, усі події інкримінованих кримінальних правопорушень відбувались на території Приморського району м. Одеси.

Крім того, усі підприємства, що приймали участь у будівництві системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» знаходяться на території Приморського району міста Одеси, а державні органи та установи влади, що приймали, оплачували роботи чи погоджували проекти знаходилися і знаходяться на території знову ж таки Приморського району міста Одеси, а також Печерського та Шевченківського районів міста Києва.

Відтак, сторона захисту стверджує, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводилось з 29.11.2017 до 27.09.2018 не уповноваженим органом – слідчим відділом Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, що є порушенням ч. 5 ст. 36 та ч. 3 ст. 218 КПК України.

Обґрунтовуючи порушення вимог ст. 218 КПК України, сторона захисту посилається на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.09.2016 року (вих. № 9-2388/04-16) щодо окремих питань, пов`язаних з процесуальними наслідками порушення правил підслідності під час досудового розслідування, адресованого заступникові Генерального прокурора - керівникові САП Холодницькому Н.І., зазначено, що на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, проведення досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження тощо, органом, до компетенції якого, згідно із процесуальним законодавством не віднесено його здійснення, порушує загальні засади законності здійснення кримінального провадження, закріплені у ст. 9 КПК України та унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.

Серед іншого у Листі також зазначено, що відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими визнаються докази отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладене, захисник Зубрицький О.О. стверджує, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводилось у період з 29.05.2017 до 24.10.2017 не уповноваженим органом – слідчим відділом прокуратури Херсонської області, а також з 29.11.2017 до 27.09.2018 – слідчим відділом Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, а тому усі процесуальні рішення та процесуальні дії повинні визнаватись незаконними, оскільки вони прийняті та проведені із порушенням чинного кримінального процесуального законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зубрицький О.О. вважає, що повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 здійснено незаконно, у зв`язку із чим вони підлягають скасування, а відомості про такі повідомлення виключенню з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Захисники підозрюваного ОСОБА_4 – адвокати Черних О.В. та Тулякова М.А. просять визнати повідомлення про нову підозру ОСОБА_4 від 10.12.2018, винесену заступником начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Світлицьким О.О. та погоджену процесуальним керівником – прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Одеської області Тіліком Р.Г. по кримінальному провадженню № 42018160000001152 від 10.12.2018 р. необґрунтованою та скасувати її. Також просять визнати повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019, винесену заступником начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Світлицьким О.О. та погоджену процесуальним керівником – прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Одеської області Тіліком Р.Г. по кримінальному провадженню № 42018160000001152 від 10.12.2018 р. необґрунтованою та скасувати її.

Крім того, захисники у своїй скарзі просять скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року по справі № 766/9195/17(провадження № 1-кс/766/5895/17) у частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , а також просять зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області повернути заставодавцю ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_5 виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 18 березня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , готівкою через АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/604 філії Одеського обласного управління (м. Одеса, вул..Базарна) сплачену суму застави в розмірі 404 160 (чотириста чотири тисячі сто шістдесят) гривень щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначеної ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.06.2017 року справа № 766/9195/17 (провадження № 1-кс/766/5738/17) з депозитного рахунку отримувача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонькій області (банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26283946, МФО 820172, р/р НОМЕР_7 ), яка була сплачена згідно з квитанцією № 22 від 03.06.2017 року через АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/604 філії Одеського обласного управління у сумі 404 000 (чотириста чотири тисячі) гривень та через АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10021/048 філії Херсонського обласного управління у сумі 160 (сто шістдесят) гривень.

В обґрунтування своєї скарги, захисники підозрюваного ОСОБА_4 -адвокати Черних О.В. та Тулякова М.А. зазначили, що в провадженні СУ прокуратури Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191; ч.3 ст.209; ч.2 ст.358 КК України (в редакції 2001 року); ч.3 ст. 358; ч.4 ст.358; ч.1 ст.366; ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України

Зазначене кримінальне провадження на підставі ч.3 ст.217 КПК України 10.12.2018 року виділено в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 року, у якому 31.05.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 28; ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 28, ч. ч. 3, 4 ст. 358; ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисники Орлова О.А. зазначають про обґрунтованість звернення із скаргою у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, посилаючись на положення Закону України № 2147-У111 від 03.10.017 та розділу 2 Прикінцевих положень цього Закону, а також відповідно п. 4 підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) після введення в дію цих змін, тобто після 16.03.2018.

Захисники ОСОБА_4 вказують на те, що 10.12.2018 заступником начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Світлицьким О.О. було складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_27 .А., яке погоджено з процесуальним керівником ОСОБА_28 в рамках кримінального провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191; ч. 3 ст. 209; ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року); ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

11.02.2019 ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніш повідомленої підозри від 10.12.2018.

Також захисники вказують на те, що відомості по кримінальному провадженню № 42018160000001152, в рамках якого ОСОБА_4 було повідомлено про підозру, внесені до ЄРДР 10.12.2018, тобто після 16.03.2018; з дати повідомлення ОСОБА_4 (з 10.12.2018 р.) до дати подання скарги пройшло два місяця, тому вона підлягає розгляду по суті.

З приводу оскарження адвокатами повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019 захисники Орлова О.А. зазначають наступне.

Відповідно до диспозиції п.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачена можливість оскарження підозрюваним, його захисником на досудовому провадженні повідомлення про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

В рамках кримінального провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018 перше повідомлення про підозру ОСОБА_4 було винесено 10.12.2018.

Саме з цього часу повинний починатись відлік двомісячного терміну для можливості оскарження повідомлення про підозру.

Положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України не містить вимог дотримуватися цього строку для оскарження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке є похідним від первісної підозри, а відтак вимоги скарги захисту про оскарження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 також є прийнятними та підлягають розгляду по суті.

Захисники Орлова О.А. зазначають, що слідчий суддя під час розгляду скарги на повідомлення про підозру повинен здійснити перевірку наступних обставин:

1)чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов`язкової наявності обґрунтованої підозри) докази, що давали підстави для повідомлення підозри особі;

2)чи зібрано слідчим достатньо доказів, які вказують на те, що з великою ймовірністю кримінальне правопорушення вчинено саме цією особою, стосовно якої було вручено повідомлення про підозру;

3)чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів очевидно недопустимими

4)чи дотриманий порядок вручення повідомлення про підозру.

Захисники Орлова О.А. зазначають, що кримінальне провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018 розслідується СУ прокуратури Одеської області по кримінальним правопорушенням, передбачених в тому числі за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Кримінальне провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014, з якого були виділені матеріали, також розслідувалось СУ прокуратури та СВ поліції.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 КПК України злочини, передбачені ст. ст. 191, 209 КК України, підслідні Детективам Національного антикорупційного бюро України.

Захисники Орлова О.А. вважають, що за таких обставин, відповідно до вимог КПК України не допускається зміна предметної підслідності при досудовому розслідуванні, а можлива лише зміна територіальної підслідності, що свідчить про те, що досудове слідство було проведено не повноважним органом, а відтак всі докази, які були отримані при проведенні цього досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42018160000001152 від 10.12.2018, так і в рамках кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 (виділені матеріали) є очевидно недопустимими доказами.

Даний висновок підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.09.2016.

Захисники ОСОБА_4 зазначають, що згідно повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 то йому інкримінується:

- скоєння кримінальних правопорушень у складі організованої групи з весни 2010 р. по 2015;

- до злочинних ролей співорганізаторів злочинної групи ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , входило здійснення загального керівництва організованою групою, розроблення єдиного плану, схем і способів вчинення злочинів, доведення цих даних до відома всіх учасників групи, підшукання та залучення до вчинення злочинів безпосередніх виконавців злочинних дій, розподіл ролей останніх, розподіл та легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, забезпечення фінансування злочинних дій учасників організованої групи;

- співорганізатори ОСОБА_1 і ОСОБА_4 забезпечили укладання посадовими особами Одеської обласної державної адміністрації договору підряду № 26 від 26.07.2010 р. між ООДА і ПП «Ремерцентр» без проведення тендерної процедури з завищеними цінами;

- продовжуючи створення злочинної групи ОСОБА_1 і ОСОБА_4 залучили до участі в незаконному заволодінні бюджетними грошовими коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 . з розподілом ролей;

- по схемі № 1 – за період з грудня 2010 р. по кінець 2012 р. організована група заволоділа грошовими коштами державного бюджету шляхом завищення вартості труби у сумі 64 506 519,6 грн.;

- по схемі № 2 – за період з липня 2011 р. по кінець 2012 р. організована група заволоділа грошовими коштами шляхом завищення вартості робіт у сумі 129 666 806,56 грн.;

- по схемі № 3 – за період з листопада 2011 р. по кінець 2012 р. організована група заволоділа бюджетними грошовими коштами шляхом завищення об`ємів робіт у сумі 18 864 061 грн.;

- по схемі № 4 – злочинна група звернула до виконання рішення судів щодо стягнення з рахунків ГУКБ і ОСОБА_29 на користь ПП «Ремерцентр» бюджетних грошових коштів н загальну суму 320 957 017,31 грн.

- всього за період з грудня 2010 р. по кінець 2015 р. організована група незаконно заволоділа грошовими коштами у розмірі 213 037 387,16 грн.. та здійснила замах на заволодіння грошовими коштами у розмірі 320 957 017,31 грн.

Захисники Орлова О.А. посилаючись на положення ч. 1 ст. 276 КПК України зазначають, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Захисники Орлова О.А. зазначають те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначена в національному законодавстві. Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, у кримінальному провадженні потрібно брати до уваги позицію Європейського суду з прав людини, викладену цим судом по вказаному питанню у Рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011.

Термін «обґрунтована підозра» відповідно до п. 175 вищевказаного Рішення означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих доказах є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання особи під вартою та неможливості притягнення особи без достатніх підстав до кримінальної відповідальності.

Вищевикладене свідчить, що обвинувачення не тільки повинно викласти обставини скоєння кримінальних правопорушень в повідомленні про підозру, але і надати стороні захисту та слідчому судді докази, які б підтверджували ці обставини ОСОБА_23

Захисники ОСОБА_30 О.А. також зазначають, що останній лише з 01.09.2010 став працювати заступником директора ПП «Ремерцентр», відповідно до цього часу ОСОБА_4 не міг ніяким чином вступати з кимось в злочинну змову для заволодіння бюджетними коштами проекту «Глибоководний випуск»; забезпечувати укладання договору підряду від 26.07.2010 між Одеською обласною державною адміністрацією та ПП «Ремерцентр».

В рамках кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 були проведені одночасні допити 24.01.2019 між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ; 29.01.2019 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .

В ході проведення одночасних допитів всі учасники слідчих дій вказали, що ні до якої злочинної групи з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами «Глубоководний випуск» вони не вступали; ні з ким в попередню змову на скоєння злочинів вони не вступали і відповідно ніяких грошових коштів внаслідок скоєння злочинів вони не від кого не отримували.

Крім того, ОСОБА_7 показав, що він з ОСОБА_4 взагалі не знайомий; ОСОБА_6 вказав, що на ПП «Ремерцентр» спочатку прийшов він, а потім ОСОБА_4 , що спростовує ствердження досудового слідства про начебто залучення ОСОБА_4 до злочинної діяльності ОСОБА_6

ОСОБА_9 вказав, що у нього не було ніякої попередньої змови з ОСОБА_4 на скоєння будь-яких злочинів по заволодінню бюджетними грошовими коштами проекту «Глубоководний випуск»; ніхто його не залучав до злочинної групи, а з самим ОСОБА_4 він бачився всього декілька разів.

Вищевикладене свідчить, що твердження досудового слідства про те, що була створена злочинна група під керівництвом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з визначенням ролей з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами проекту «Глубоководний випуск» спростовується вищевказаними доказами.

Захисники Орлова О.А. також зазначають, що згідно письмових пояснень ОСОБА_6 (директора ПП «Ремерцентр»), ОСОБА_8 (т.в. обов`язки начальника ГУКБ ООДА) ОСОБА_4 не мав ніякого відношення до укладання договору підряду від 26.07.2010 р. між ПП «Ремерцентр» та ГУКБ ООДА, оскільки прийшов на роботу в ПП «Ремерцентр» після укладання цього договору.

Дані обставини ОСОБА_6 , та Полуденко ОСОБА_31 підтвердили при проведенні одночасного допиту 24.01.2019. Крім того, ОСОБА_8 додатково показав, що ОСОБА_4 не був першою особою, яка займалася проектом «Глубоководний випуск» від ПП «Ремерцентр».

Захисники наполягають на тому, що ОСОБА_4 був прийнятий на посаду заступником директора ПП «Ремерцентр» без права першого підпису, а відтак він не мав повноважень на підписання договорів та на перерахування грошових коштів, що свідчить про безпідставність його підозри у заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем.

Орлов О.А. не мав можливості приймати участь у злочинній групі в період з 22.08.2011 по 2015. Так, з 22.08.2011 ОСОБА_4 був звільнений з посади заступника директора ПП «Ремерцентр» і з того часу не підтримував ніяких відносин з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14

Дані обставини, викладені в повідомленні про підозру, спростовуються витягами з трудової книжки ОСОБА_4 згідно яких ОСОБА_4 з 22.08.2011 р. був звільнений з посади заступника директора ПП «Ремерцентр»; трафіком номеру мобільного телефону ОСОБА_4 згідно якого відсутні з`єднання номеру мобільного телефону ОСОБА_4 НОМЕР_8 з номерами телефонів ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 після звільнення ОСОБА_4 з роботи в ПП «Ремерцентр».

Крім цього, з 2013 по 2015 ОСОБА_4 працював у відрядженні поза межами України і його відсутність в Україні підтверджується відповіддю державної прикордонної служби та довідкою ТОВ «Сорочинскьий МЕЗ», що також спростовує доводи слідства про причетність ОСОБА_4 до скоєння злочинів в період з 2012 по 2015.

11.02.2019 було винесене повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри, в якої обвинувачення самостійно відмовилось від частини обставин причетності ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень. Так, замість чотирьох схем, обвинувачення вказало про причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень вже лише за двома схемами, тим самим визнавши недоведеність частини обставин причетності ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень.

Захисники Орлова О.А. зазначають, що відповідно до повідомлення про зміну до раніш повідомленої підозри від 11.02.2019 ОСОБА_4 інкримінується:

- що він літом 2010 був залучений ОСОБА_1 у якості співорганізатора організованої злочинної групи та виконавця кримінальних правопорушень;

- роль ОСОБА_4 полягала у виконанні доручень ОСОБА_1 , у тому числі використовуючи працівників так званого холдингу «Інкор-груп» при керівництві реалізації проекту «Глубоководний випуск», забезпеченні підписання працівниками Одеської обласної державної адміністрації без проведення технічного та авторського нагляду, підшуканні до виконання будівельних робіт субпідрядних організацій; проведення перемовин з виробниками поліетиленових труб; а також забезпеченні їх поставки на територію України та їх розмитненні; прикриття незаконної діяльності (укриття вчиненого злочину) під час проведення зустрічної звірки працівниками КРУ; організація і надання в ООДА документів, які містили недостовірні дані; перерахування грошових коштів в розмірі 28 млн.грн. 28 та 29 липня 2011 р., коли він виконував обов`язки директора ПП «Ремерцентр»; скоєння ним кримінальних правопорушень за двома схемами:

- по схемі № 1 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення вартості матеріалів (труби та комплектуючих до неї) у сумі 67 167 409,36 грн., з яких 39 551 002,58 грн. були легалізовані шляхом вчинення безтоварних операцій;

- по схемі № 2 – заволодіння бюджетними грошовими коштами внаслідок завищення вартості робіт у розмірі 57 674 866,86 грн., які були легалізовані шляхом вчинення фінансових операцій з цими коштами.

Захисники зазначають, що досудове слідство залишило фактично всі склади кримінальних злочинів стосовно ОСОБА_4 у порівнянні з повідомленням про підозру від 10.12.2018, однак зменшило обсяг обставин скоєння ним кримінальних правопорушень часом, визначивши його періодом: літо 2010 – 22.08.2011.

Крім цього, досудове слідство інкримінує Орлову О.А. участь в якості співорганізатора організованої злочинної групи та конкретного виконавця конкретних злочинів шляхом виконання доручень ОСОБА_1

При цьому захисник Орлова О.А. звертає увагу, що досудове слідство відносить початок створення та дії організованої злочинної групи станом на 2008 -2009.

Тобто, організована злочинна група була створена і почала діяти в 2008 – 2009, а влітку 2010 до неї влився в якості співорганізатора ОСОБА_4

Досить дивний перебіг подій, коли співорганізатор входить до складу організованої злочинної групи після 2-3 років з моменту створення цієї групи; маючи повноваження виконавця доручень іншого співорганізатора.

Якщо ОСОБА_4 вийшов зі складу організованої групи 22.08.2011, а група діяла до 2015, при цьому на період звільнення ОСОБА_4 з займаної посади, роботи по прокладці труби ще не починалися, а були проведені лише підготовчі роботи; закономірно виникає питання - яку суму винагороди отримав ОСОБА_4 за період його участі в організованій групі, коли, ОСОБА_32 і від кого він отримав грошові кошти або інші матеріальні цінності і в якому розмірі.

Відповіді на дане питання в тексті повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри від 11.02.2019 немає.

Захисники звертають увагу слідчого судді про те, що сторона обвинувачення вказує, що роль ОСОБА_4 , як співорганізатора, полягала у виконанні доручень ОСОБА_1 , в тому числі для передачі цих вказівок для невстановлених слідством працівників так званого холдингу «Інкор-груп».

ОСОБА_1 не дає показань, що він залучив ОСОБА_4 в якості співорганізатора і надавав йому якійсь незаконні вказівки. ОСОБА_4 також не дає про це показань. Невстановлені особи також не дають таких показань, оскільки вони не встановлені.

З огляду на викладене, захисники ОСОБА_4 наполягають на те, що ці обставини є припущенням сторони обвинувачення, які ніякими доказами не підтверджені.

Твердження обвинувачення про причетність ОСОБА_4 до перерахування грошових коштів в розмірі 28 млн. грн. в період 28-29 липня 2011 базується на тому, що в цей час ОСОБА_4 виконував обов`язки директора ПП «Ремерцентр», оскільки ОСОБА_6 був у відпустці; інших працівників на ПП «Ремерцентр» не було, а відтак ОСОБА_4 здійснив перерахування цих грошових коштів.

Захисник ОСОБА_4 з цього приводу зазначає, що даний висновок досудового слідства зроблений на підставі методу виключення, тобто якщо більш нікого не було в штаті ПП «Ремерцентр», а ОСОБА_4 виконував обов`язки директора, відповідно саме він і зробив ці перерахування грошових коштів.

Захисники ОСОБА_4 зазначають, що ними в рамках кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 були отримані у слідчих суддів тимчасові доступи до речей і документів, а саме на отримання інформації, яка знаходиться у володінні ПАТ «Марфін Банк».

Згідно отриманих відповідей була встановлена відсутність карток із зразками підпису ОСОБА_4 , якому відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи було би надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів. ОСОБА_4 не був включений до осіб ПП «Ремерцентр», які мали право на розпорядження грошовими коштами підприємства.

Крім того, в ході одночасного допиту 29.01.2019 ОСОБА_6 показав, що він дійсно був у відпустці влітку 2011, однак свій електронний підпис на розпорядження грошовими коштами нікому не передавав.

З урахуванням цих обставин, доказів того, що ОСОБА_4 були передані повноваження розпорядження грошовими коштами ПП «Ремерцентр» немає, вони відсутні, а відтак спростовується висновок досудового слідства про його причетність до перерахування коштів.

Відповідно до частини третьої статті 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Захисник Орлова О.А. зазначає, що в повідомленні про підозру не вказані конкретні обставини створення, діяльності та фінансування групи; ролі кожного учасника, отримання кожним учасником групи конкретної винагороди, та вищевказані обставини згідно з п.п.4,5 Постанови Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» з посиланням на конкретні докази, якими підтверджуються ці обставини, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.276 КПК України.

На підставі викладеного захисник зазначає, що в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019 не підтверджується:

?створення організованої групи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

?наявність єдиних та реальних намірів щодо вчинення злочинів у осіб, яким інкримінували вчинення таких злочинів у складі організованої групи;

?погодження у будь-який спосіб дій одного учасника злочину іншою особою;

?як саме проявлялись постійні міцні внутрішні зв`язки між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , як учасниками групи;

?які загальні правила поведінки були встановлені і чи такі були встановлені між учасниками групи, до числа яких слідство включало вказаних осіб;

?жодного випадку спільних дій учасників групи, жодного випадку їх спільної зустрічі, не доведено взагалі знайомство між собою на момент її створення;

?не встановлено слідством про вчинювані дії ОСОБА_1 як організатором (керівником) групи та дії ОСОБА_4 - як співорганізатора, не зазначено й яким чином вони керували групою;

?відсутні мотиви та докази чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи, котрий повинен був доведений до відома усім учасникам групи, розподіл конкретної винагороди між учасниками групи та взагалі – кількість злочинів, які скоєні організованою групою та намірів вчиняти у подальшому інші злочини.

Захисник зазначає, що доказом непричетності ОСОБА_4 до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень є Звіт про проведеним заходам тестування ОСОБА_4 з використанням поліграфа (детектора брехні).

Метою здійснення незалежного поліграфічного дослідження є визначення причетності/непричетності громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до незаконних дій, пов`язаних з привласненням державних грошей, виділених на проект «Глибоководний випуск» в період 2010-2011 роки. Так, аналізуючи поліграми, порівнюючи психофізіологічні реакції на нейтральні, контрольні і значущі (перевірочні) питання по всім сесіям тестових перевірок зроблені наступні ймовірні висновки:

« ОСОБА_4 – умовно правдивий. З 98,7% ймовірністю можна стверджувати, що ОСОБА_4 , займаючи посаду в проекті «Глибоководний випуск» в період з 2010-2011 року не причетний до неправомірних діянь, а саме-до умисних дій, спрямованим на отримання незаконних доходів.

Тестований не вступав у змову і не давав підлеглим неправомірних вказівок-незаконного привласнення державних коштів з метою отримання особистої вигоди. Не порушував вимоги Закону України про проведення закупівель.

Не вступав у змову з ким-небудь з метою одержання неправомірної вигоди («відкатів») при лобіюванні інтересів будь-яких контрагентів в проекті «Глибоководний випуск».

ОСОБА_4 навмисне не завдавав фінансовий збиток державі, працюючи в проекті «Глибоководний випуск», переслідуючи особисті корисливі інтереси.

ОСОБА_4 займаючи посаду в проекті «Глибоководний випуск» в період з 2010-2011 роки не давав вказівки своїм підлеглим приховувати від правоохоронних органів будь-які документи або спотворювати інформацію.

Події викладає правдиво, будь-яку інформацію, що стосується діяльності в проекті «Глибоководний випуск» не спотворює і не приховує.»

Захисники Орлова О.А. вважають, що вищевказані обставини і докази повністю спростовують висновок досудового слідства про створення організованої групи з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами проекту «Глубоководний випуск», про діяльність цієї групи в період з 2010 по 2015 та про участь в цій групі ОСОБА_4 в період з літа 2010 по 22.08.2011.

Як зазначено захисниками, в повідомленні про зміну раніш повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019 вказується, що він підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисники вказують на те, що згідно диспозиції ст.191 КК України досудове слідством повинно чітко встановити та вказати, яким саме чином ОСОБА_4 зловживав своїм службовим становищем заступника директора ПП «Ремерцентр» та яким саме способом здійснив заволодіння чужим майном – бюджетними грошовими коштами, в якому розмірі і яким чином та від кого він отримав ці кошти.

Із повідомлення про підозру ОСОБА_4 вбачається, що ці обставини відсутні, у зв`язку з чим, на думку сторони захисту, це є додатковим свідченням про невідповідність самого повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри вимогам п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України та про його необґрунтованість.

Згідно повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри від 11.02.2019 ОСОБА_4 також інкримінується організація вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою групою осіб та організованою групою і в особливо великому розмірі за ч.3 ст.209 КК України.

Відповідно до диспозиції ст.209 КК України предметом злочину є кошти та інше майно, отримане внаслідок скоєння злочину, яке передувало легалізації доходів.

Захисники зазначають, що в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 277 КПК України в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 не вказане яким саме чином, в якому розмірі та від кого ОСОБА_4 отримав будь-яку частину бюджетних грошових коштів проекту «Глибоководний випуск» в якості легалізації доходів.

Крім того, внаслідок відсутності з боку ОСОБА_4 предикатного злочинного діяння (за період його роботи в ПП «Ремерцентр» ) в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Додатковим доказом відсутності складу цього кримінального правопорушення є майновий стан ОСОБА_4 , який не змінився з періоду початку його роботи в ПП «Ремерцентр» та після звільнення в 2011, а також станом на 2017, коли відносно ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід.

Крім того, захисники наполегливо зазначають, що провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції повідомлення про підозру.

Тягар доведення обґрунтованості підозри завжди лежить на стороні обвинувачення, а всі сумніви тлумачаться на користь захисту (ст.17 ч.4 КПК України, ст.62 Конституції України).

Захисники Орлова О.А. зазначають про те, що обвинуваченням не надані слідчому судді достатні докази на підтвердження обставин, викладених в повідомленні про нову підозру ОСОБА_4 від 10.12.2018 та в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України і свідчить про необґрунтованість повідомлень про підозру вказаній особі.

На підставі викладеного, захисники вказують на те, що повідомлення про нову підозру ОСОБА_4 від 10.12.2018 та повідомленні про зміни раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 є необґрунтованими та підлягають скасуванню слідчим суддею.

Захисники вважають, що одночасно із скасуванням повідомлення про підозру ОСОБА_4 підлягають скасуванню заходи забезпечення, які були прийняті стосовно нього, а саме: у вигляді накладення арешту на його майно та обрання запобіжного заходу (повернення застави).

В судовому засіданні, захисники, які звернулись до слідчого судді із скаргами у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України повністю підтримали подані скарги, наполягаючи на їх задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарг, посилаючись на відсутність підстав для цього, оскільки підозри відповідають вимогам ст. 277 КПК України та доказами, які свідчать про їх обґрунтованість.

Розглянувши скарги, заслухавши захисників та прокурора, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного:

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлює, що саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення починається притягнення такої особи до кримінальної відповідальності.

З моменту повідомлення особі про підозру, для особи починаються певні обмеження прав і свобод як людини.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК передбачає, що під час здійснення кримінального провадження застосовується принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства України.

Принцип верховенства права передусім передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто, втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Саме тому у КПК України введено інститут слідчого судді, який повинен бути ефективною процесуальною гарантією, щодо дотримання прав, свобод і інтересів особи від незаконних рішень і дій органів досудового розслідування, та згідно з п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування.

Положення ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України підозрюваним, його захисником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Питання повідомлення про підозру (у тому числі: випадки повідомлення про підозру, зміст повідомлення, порядок вручення та підстави для зміни підозри) врегульовані главою 22 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

При цьому, вирішуючи питання про наявність достатніх доказів для підозри особи, слідчий суддя повинен враховувати положення, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), про те, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального Закону ця особа підлягає відповідальності.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.

Аналізуючи зміст ст. 368 КПК України та інші норми КПК України, слідчий суддя приходить до того, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його вчиненні, вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З огляду на вищевикладене, питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:

1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов`язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;

2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст. 87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.

З урахуванням вище наведеного та дати внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за № 42018160000001152, а також дати повідомлення у зазначеному кримінальному провадженні про нову підозру, захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Зубрицький О.О., захисники підозрюваного ОСОБА_4 – адвокати Черних О.В. та Тулякова М.А. у відповідності до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, мали право на звернення до слідчого судді із скаргами про скасування про нову підозру від 10.12.2018 та про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, які повідомлені вищевказаним особам.

З цього приводу доречно зазначити, що захисником Зубрицьким О. О. заявлено клопотання, яке слідчим суддею задоволено, про долучення до матеріалів скарги копії висновку науково-правової експертизи щодо тлумачення окремих норм кримінального процесуального законодавства України, який видано 19.04.2019 Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В. М. Корецького НАН України.

Згідно зазначеного висновку повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 у кримінальному провадженні № 420181600000001152, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань можуть бути оскаржені підозрюваним, його захисником у встановленому порядку згідно з положенням пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України при дотриманні всіх умов, передбачених законом.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101, у кримінальному провадженні № 420181600000001152, збирання доказів, складання та погодження повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 31.05.2017, складання та погодження про нову підозру ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 10.12.2018, а також складання та погодження про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 стосовно останніх здійснюється не належним органом досудового розслідування.

Слідчий суддя прийшов до цього висновку з огляду на те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за № 42014160000000101, досудове розслідування проводилось прокуратурою Одеської області, натомість у подальшому, 29.05.2017 заступником Генерального прокурора України Столярчуком Ю.В. винесено постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу прокуратури Херсонської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, заступник Генерального прокурора України своєю вмотивованою постановою має право доручати здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Однак, як встановлено слідчим суддею у вказаній постанові нічого про неефективність не зазначається.

Слідчий суддя вважає слушними зауваження сторони захисту з приводу того, що заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В., виносячи вищезгадану постанову, не вживав заходів до припинення прокуратурою Одеської області неефективного досудового розслідування, а штучно створив умови для забезпечення слідчим та прокурорам прокуратури Одеської області можливості подавати клопотання не до Приморського районного суду міста Одеси, а до судів Херсонської області, чим ускладнив стороні захисту можливість терміново оскаржувати дії слідчих та прокурорів.

Як встановлено слідчим суддею, то у подальшому, а саме 24.10.2017 заступник Генерального прокурора України Столярчук Ю.В. виніс ще одну постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, доручивши проведення досудового розслідування слідчому відділу прокуратури Одеської області.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 проводилось у період з 29.05.2017 до 24.10.2017 не уповноваженим органом – слідчим відділом прокуратури Херсонської області, що є порушенням ч. 5 ст. 36 та ч. 3 ст. 218 КПК України.

Відтак, у період з 29.05.2017 до 24.10.2017 сторона обвинувачення проводила досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, збираючи докази шляхом проведення відповідних слідчих дій із суттєвими порушеннями процесуального законодавства України, тому докази у цей період часу отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Крім того, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту з приводу того, що з 29.11.2017 досудове розслідування у кримінальному провадженні проводилось Київським відділом поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, що є порушенням вимог, передбачених ч. 1 ст. 218 КПК України.

Як встановлено слідчим суддею, то 29.11.2017 прокурором Одеської області винесено постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, якою проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 доручено Київському відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Підставою для направлення кримінального провадження до Київського районного відділу поліції вказано, що слідчими цього органу досудового розслідування проводиться у кримінальному провадженні № 12016160480003102 від 29.07.2016 досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, в якому досліджується ряд порушень ТОВ «Торговий дім Бетонекс-Буд», виявлених ДПІ у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а це товариство відвантажувало щебінь одному із субпідрядників приватного підприємства «Ремерцентр» – приватному підприємству «Інно-Трейдінг».

Після цього, 30.11.2017 прокурором відділу прокуратури Одеської області Тіліком Р.Г. винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань. В результаті чого, об`єднано кримінальне провадження № 42014160000000101, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2014, та кримінальне провадження № 12016160480003102, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2016.

Слідчий суддя погоджується, що доручення проведення досудового розслідування Київському відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області є порушенням вимог, передбачених ст. 218 КПК України, оскільки відповідно до повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про нову підозру від 10.12.2018, повідомлення їм про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, то усі події інкримінованих кримінальних правопорушень відбувались на території Приморського району м. Одеси.

Крім того, усі підприємства, що приймали участь у будівництві системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск» знаходяться на території Приморського району міста Одеси, а державні органи та установи влади, що приймали, оплачували роботи чи погоджували проекти знаходилися і знаходяться на території знову ж таки Приморського району міста Одеси, а також Печерського та Шевченківського районів міста Києва.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 проводилось у період з 29.11.2017 до 27.09.2018 не уповноваженим органом – слідчим відділом Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, що є порушенням ч. 5 ст. 36 та ст. 218 КПК України.

Відтак, у період з 29.11.2017 до 27.09.2018 сторона обвинувачення проводила досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, збираючи докази шляхом проведення відповідних слідчих дій із суттєвими порушеннями процесуального законодавства України, тому докази у цей період часу отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Крім того, слідчий суддя погоджується із тим, що досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні проводиться із порушенням вимог, передбачених ст. 216 КПК України.

Так, кримінальне провадження, яке внесене 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152 розслідується відповідним слідчим підрозділом прокуратури Одеської області по кримінальним правопорушенням, передбачених в тому числі за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Кримінальне провадження, яке внесено 12.03.2014 до ЄРДР за № 42014160000000101, з якого були виділені матеріали, також розслідувалось прокуратурою та слідчим органу Національної поліції.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 КПК України злочини, передбачені ст. ст. 191, 209 КК України, підслідні Детективам Національного антикорупційного бюро України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях проводиться із порушенням підслідності.

Отже, сторона обвинувачення збирала докази із суттєвими порушеннями процесуального законодавства України, тому докази у цей період часу отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Також слідчий суддя погоджується із тим, що не зрозумілим з огляду на вищевказані повідомлення про підозри є те, які саме неправомірні дії вчинив ОСОБА_1 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, скоюючи злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки як зазначає сторона обвинувачення, то він займав посаду директора ТОВ «Інкор-групп» (код ЄДРПОУ 35405036), яке в свою чергу жодного відношення до будівництва «Глибоководний випуск» не мало.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до повідомлення про нову підозру від 10.12.2018 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, то ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, що могли б трактуватись, як ознаки скоєння вказаних діянь.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення взагалі не доведено:

?що саме ОСОБА_1 розробив план, який полягав у штучному завищенні вартості будівництва «Глибоководного випуску», шляхом розроблення та складання проектно-кошторисної документації;

?що саме ОСОБА_1 у жовтні-грудні 2008 року залучив до незаконної діяльності головного інженера ДП «Чорноморндіпроект» ОСОБА_18 , директора ТОВ «Білд-Про» ОСОБА_13 та директора філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області ОСОБА_19 ;

?створення організованої групи ОСОБА_1 ;

?наявності єдиних та реальних намірів щодо вчинення злочинів у осіб, яким інкримінували вчинення таких злочинів у складі організованої групи;

?погодження у будь-який спосіб дій одного учасника злочину іншою особою;

?постійних міцних внутрішніх зв`язки між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , як учасниками групи;

?жодного випадку спільних дій учасників групи, жодного випадку їх спільної зустрічі, не доведено взагалі знайомство між собою на момент її створення;

?про вчинювані дії ОСОБА_1 як організатором (керівником) групи та дії ОСОБА_4 - як співорганізатора, не зазначено й яким чином вони керували групою.

Крім того, сторона обвинувачення не надала слідчому судді жодних доказів чи будь-яких об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 у період з жовтня 2008 року по липень 2010 року організував складання та затвердження проектно-кошторисної документації із штучно завищеною вартістю по будівництву об`єкту «Першочергові роботи по будівництву відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса Глибоководний випуск» та використання її шляхом передачі працівникам ГУКБ ООДА для укладання договору відповідного підряду.

Окрім зазначеного, слідчим суддею при вивчені наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження не встановлено жодного причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_33 . ОСОБА_34 . по його участі у реалізації проекту по об`єкту «Першочергові роботи по будівництву відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса Глибоководний випуск» та спричиненими матеріальними збитками.

Також сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що ОСОБА_1 діяв у період з січня 2012 року по грудень 2012 року, як організатором злочинів за попередньою змовою групою осіб, які були службовими особами юридичної особи публічного права.

Так, з наданих стороною обвинувачення слідчому судді матеріалів кримінального провадження, а також повідомлень про підозру вбачається, що згідно договору про відступлення права вимоги № 48/ВПВ від 22.11.2011, укладеного між ГУКБ ООДА та ГУРІЕ ООДА, функції замовника по договору підряду № 26 від 26.07.2010 передано ГУРІЕ ООДА, службові особи якого, складали та підписували відповідні документи (додаткові угоди, форми КБ-2в та форми КБ-3), які в свою чергу не притягнуті стороною обвинувачення до кримінальної відповідальності. Зазначена обставина свідчить про відсутність складу злочинів у діях ОСОБА_1 та інших осіб у період з грудня 2011 року по грудень 2012 року.

Слідчий суддя погоджується із стороною захисту із тим, що дійсно сторона обвинувачення довела факт того, що ОСОБА_1 перерахував у період з 01.09.2010 по 15.09.2010 власні грошові кошти на загальну суму 1 269 994 доларів США, на рахунок заводу «Pipelife Norge AS».

Як слідчим суддею встановлено, що зазначений платіж виступав у якості гарантійного депозиту, щодо наміру у майбутньому укласти відповідний договір на виготовлення та поставку труб, який у свою чергу підлягав поверненню у разі укладення відповідного договору.

Також слідчим суддею встановлено, що вищевказані грошові кошти належать особисто ОСОБА_1 , походження яких останній у встановленому законодавством України порядку декларував про що маються офіційні відомості та підтверджуються відповідною довідкою з Державної податкової інспекції у Приморському районі за вихідним № 887/15-53-17-07 від 15.05.2015.

Після того, як укладено договір поставки труб у кількості 4307 м. з комплектуючим за № 23/10 від 29.11.2010, то за погодженням з ОСОБА_1 його власні грошові кошти заводом «Pipelife Norge AS» перераховані 23.02.2011 із свого розрахункового рахунку, відкритого в «Daske Bank A/S of Trondheim of Norway» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 «SHYSHOVSKA Oksana», відкритий у «Compagnie Monegasque De Banque», Князівство Монако, яким володіє його дружина - ОСОБА_25 із призначенням платежу «PAY BACK OF Security payment 1.269.994 USD REDuCED with 90.498 USD (1) AND 63.000 USD (Passing Turkish Straits)».

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що перерахування ОСОБА_1 на рахунок заводу «Pipelife Norge AS» власних грошових коштів у загальній сумі 1 269 994 доларів США жодним чином не свідчить про те, що у нього був якийсь намір на заволодіння грошовими коштами, а також, що він вчинив, чи готувався на вчинення якогось злочину.

Крім того, повернення вищевказаних грошових коштів, які виступали у якості гарантійного депозиту, на розрахунковий рахунок дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_25 жодним чином не свідчить про легалізацію грошових коштів, а також вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується:

- що він літом 2010 був залучений ОСОБА_1 у якості співорганізатора організованої злочинної групи та виконавця кримінальних правопорушень;

- роль ОСОБА_4 полягала у виконанні доручень ОСОБА_1 , у тому числі використовуючи працівників так званого холдингу «Інкор-груп» при керівництві реалізації проекту «Глубоководний випуск», забезпеченні підписання працівниками Одеської обласної державної адміністрації без проведення технічного та авторського нагляду, підшуканні до виконання будівельних робіт субпідрядних організацій; проведення перемовин з виробниками поліетиленових труб; а також забезпеченні їх поставки на територію України та їх розмитненні; прикриття незаконної діяльності (укриття вчиненого злочину) під час проведення зустрічної звірки працівниками КРУ; організація і надання в ООДА документів, які містили недостовірні дані; перерахування грошових коштів в розмірі 28 млн.грн. 28 та 29 липня 2011 року, коли він виконував обов`язки директора ПП «Ремерцентр»; скоєння ним кримінальних правопорушень за двома схемами:

- по схемі № 1 - заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом завищення вартості матеріалів (труби та комплектуючих до неї) у сумі 67 167 409,36 грн., з яких 39 551 002,58 грн. були легалізовані шляхом вчинення безтоварних операцій;

- по схемі № 2 – заволодіння бюджетними грошовими коштами внаслідок завищення вартості робіт у розмірі 57 674 866,86 грн., які були легалізовані шляхом вчинення фінансових операцій з цими коштами.

Слідчий суддя погоджується із стороною захисту з тим, що досудове слідство залишило фактично всі склади кримінальних злочинів відносно ОСОБА_4 у порівнянні з повідомленням про підозру від 10.12.2018, однак зменшило обсяг обставин скоєння ним кримінальних правопорушень часом, визначивши його періодом: літо 2010 – 22.08.2011.

Крім цього, досудове слідство інкримінує Орлову О.А. участь в якості співорганізатора організованої злочинної групи та конкретного виконавця конкретних злочинів шляхом виконання доручень ОСОБА_1 .

Досудове слідство відносить початок створення та дії організованої злочинної групи станом на 2008-2009. Тобто, організована злочинна група була створена і почала діяти в 2008 – 2009, а влітку 2010 до неї влився в якості співорганізатора ОСОБА_4

Слідчий суддя приймає до уваги, що в тексті повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри від 11.02.2019 відсутні будь-які обставини, які би пояснювали яким чином ОСОБА_4 входить до складу організованої злочинної групи після 2-3 років з моменту створення цієї групи як її співорганізатор; яку суму винагороди отримав ОСОБА_4 за період його участі в організованій групі, коли, ОСОБА_32 і від кого він отримав грошові кошти або інші матеріальні цінності і в якому розмірі після свого виходу з організованої групи.

Слідчий суддя також приймає до уваги, що роль ОСОБА_4 , як співорганізатора, полягала у виконанні доручень ОСОБА_1 , в тому числі для передачі цих вказівок для невстановлених слідством працівників так званого холдингу «Інкор-груп», є припущенням досудового слідства та ніякими доказами не підтверджена.

Ствердження обвинувачення про причетність ОСОБА_4 до перерахування грошових коштів в розмірі 28 млн .грн. в період 28-29 липня 2011 базується на тому, що в цей час ОСОБА_4 виконував обов`язки директора ПП «Ремерцентр», оскільки ОСОБА_6 був у відпустці; інших працівників на ПП «Ремерцентр» не було, а відтак ОСОБА_4 здійснив перерахування цих грошових коштів.

Стороною захисту в рамках кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 були отримані у слідчих суддів тимчасові доступи до речей і документів, а саме на отримання інформації, яка знаходиться у володінні ПАТ «Марфін Банк».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно отриманих відповідей встановлена відсутність карток із зразками підпису ОСОБА_4 , якому відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи було би надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів; ОСОБА_4 не був включений до осіб ПП «Ремерцентр», які мали право на розпорядження грошовими коштами підприємства.

Крім того, в ході одночасного допиту 29.01.2019 ОСОБА_6 показав, що він дійсно був у відпустці влітку 2011, однак свій електронний підпис на розпорядження грошовими коштами нікому не передавав.

З цього приводу, слідчий суддя приходить до висновку, що доказів того, що ОСОБА_4 були передані повноваження розпорядження грошовими коштами ПП «Ремерцентр» немає, вони відсутні, а відтак спростовується висновок сторони обвинувачення про його причетність до перерахування коштів.

Відповідно до частини третьої статті 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» п.4. Утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об`єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов`язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об`єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв`язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин. п.5.Керування організованою групою або злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об`єднання ) та здійснення ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координації їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності ч вчинення конкретних злочинів тощо).

Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.

Слідчий суддя погоджується із стороною захисту, що в повідомленні про підозру не вказані конкретні обставини створення, діяльності та фінансування групи; ролі кожного учасника, отримання кожним учасником групи конкретної винагороди та вищевказані обставини згідно з п.п. 4, 5 Постанови Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» з посиланням на конкретні докази, якими підтверджуються ці обставини, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що в повідомленні про зміну раніш повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019 не підтверджується:

?створення організованої групи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

?наявність єдиних та реальних намірів щодо вчинення злочинів у осіб, яким інкримінували вчинення таких злочинів у складі організованої групи;

?погодження у будь-який спосіб дій одного учасника злочину іншою особою;

?як саме проявлялись постійні міцні внутрішні зв`язки між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , як учасниками групи;

? які загальні правила поведінки були встановлені і чи такі були встановлені між учасниками групи, до числа яких слідство включало вказаних осіб;

?жодного випадку спільних дій учасників групи, жодного випадку їх спільної зустрічі, не доведено взагалі знайомство між собою на момент її створення;

?не встановлено слідством про вчинювані дії ОСОБА_1 як організатором (керівником) групи та дії ОСОБА_4 - як співорганізатора, не зазначено й яким чином вони керували групою;

?відсутні мотиви та докази чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи, котрий повинен був доведений до відома усім учасникам групи, розподіл конкретної винагороди між учасниками групи та взагалі – кількість злочинів, які скоєні організованою групою та намірів вчиняти у подальшому інші злочини.

Слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 11.02.2019 вказується, що він підозрюється у заволодіння чужим майном, шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем за ч.5 ст.191 КК України.

Згідно диспозиції ст.191 КК України досудове слідством повинно чітко встановити та вказати, яким саме чином ОСОБА_4 зловживав своїм службовим становищем заступника директора ПП «Ремерцентр» та яким саме способом здійснив заволодіння чужим майном – бюджетними грошовими коштами, в якому розмірі і яким чином та від кого він отримав ці кошти.

Із повідомлення про підозру ОСОБА_4 вбачається, що ці обставини відсутні, що додатково свідчить про невідповідність самого повідомлення про зміну раніш повідомленої підозри вимогам п.6 ч.1 ст.277 КПК України та про його необґрунтованість.

Також встановлено, що згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019 ОСОБА_4 також інкримінується організація вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою групою осіб та організованою групою і в особливо великому розмірі за ч.3 ст.209 КК України.

Відповідно до диспозиції ст.209 КК України предметом злочину є кошти та інше майно, отримане внаслідок скоєння злочину, яке передувало легалізації доходів.

В порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 277 КПК України в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 не вказане яким саме чином, в якому розмірі та від кого ОСОБА_4 отримав будь-яку частину бюджетних грошових коштів проекту «Глибоководний випуск» в якості легалізації доходів.

Тягар доведення обґрунтованості підозри завжди лежить на стороні обвинувачення, а всі сумніви тлумачаться на користь захисту (ст. 17 ч. 4 КПК України, ст. 62 Конституції України).

Обвинуваченням не надані слідчому судді достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених в повідомленні про нову підозру ОСОБА_4 від 10.12.2018 та в повідомленні про зміну раніш повідомленої підозри від 11.02.2019, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України і свідчить про необґрунтованість повідомлень про підозру ОСОБА_4

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про нову підозру ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 10.12.2018 та повідомлення про зміни раніш повідомленої підозри від 11.02.2019 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Отже, вимоги скаржників в частині скасування ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року справа № 766/9195/17 провадження № 1-кс/766/5895/17 у частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , а також зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області повернути заставодавцю ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_5 виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 18 березня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 готівкою через АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/604 філії Одеського обласного управління (м. Одеса, вул..Базарна) сплачену суму застави в розмірі 404 160 (чотириста чотири тисячі сто шістдесят) гривень щодо підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначеної ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.06.2017 року справа № 766/9195/17 провадження № 1-кс/766/5738/17 з депозитного рахунку отримувача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонькій області (банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26283946, МФО 820172, р/р НОМЕР_7 ), яка була сплачена згідно з квитанцією № 22 від 03.06.2017 року через АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10015/604 філії Одеського обласного управління у сумі 404 000 (чотириста чотири тисячі) гривень та через АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10021/048 філії Херсонського обласного управління у сумі 160 (сто шістдесят) гривень, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 277-278, 303 309, 369, 371-372 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Зубрицький О.О., скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_4 – адвокатів Черних О.В. та Тулякової М.А., на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, щодо повідомлення про підозру - задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про нову підозру, яке складено та погоджено 10.12.2018 стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке складено та погоджено 11.02.2019 стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Скасувати повідомлення про нову підозру, яке складено та погоджено 10.12.2018 стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, яке складено та погоджено 11.02.2019 стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні, внесеному 10.12.2018 до ЄРДР за № 42018160000001152, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч .2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

В задоволенні решти вимог скаржників - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: