Рішення № 82015727, 28.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2019 року № 826/7778/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського військового комісаріату

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Голосіївським міжрайонним МСЕК м. Києва 08.12.2016 позивачу встановлена третя група інвалідності у зв`язку із пораненням (контузією), захворюванням пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, з огляду на що в березня 2018 року він звернувся до відповідача з заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", водночас відповідачем за відсутності на те правових підстав не було підготовлено та направлено висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги позивачу до головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що оскільки позивач проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, військова частина 2099, то виплата одноразової грошової допомоги у випадку наявності підстав для її виплати має здійснюватись Державною прикордонною службою України, а не Міністерством оборони України. Також відповідач зазначив про те, що на день звільнення позивача з військової служби не існувало правової норми, яка б надавала право на отримання одноразової грошової допомоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 в період з 29.10.1983 по 29.12.1985 проходив військову службу, в тому числі в період з 21.01.1985 по 27.12.1985 у складі в/ч 2099 (прикордонній війська) на території Республіки Афганістан, що підтверджується довідкою Дніпровського районного у м. Києві військового комісаріату від 29.07.2016 № 79.

Відповідно до Витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 14.02.2013 № 312 встановлено факт того, що поранення, (контузія) і захворювання ОСОБА_1 пов`язані з виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В зазначеному протоколі вказано наступне: "Вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку 1985р.), верхніх та нижніх кінцівок рядового у відставці ОСОБА_1 , 1965 року народження, наслідки яких у вигляді шкіряних рубців у зазначених анатомічних областях підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 260/ж від і 2.02.2013 року Київського міського бюро судово-медичної експертизи І які в подальшому призвели до розвитку «Стійких залишкових явищ перенесеної контузії головного мозку у вигляді післятравматичної енцефалопатії 11ст., прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебростеиічннм синдромом, вегето-судинною дисфункцією, емоційно-вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, центральною вестибулярною дисфункцією ІІ-Шет, Ніслятравматичний церебральний арахноїдит з пірамідною недостатністю більше зліва зі стійко вираженими лікворо-динамичними порушеннями, цефалгісю. Атеросклеротичний кардіосклероз», згідно виписного епікризу №3724 від 13.02.13 Українського госпіталю для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна»;"

08.12.2016 відповідно до довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії АВ 0646462 Голосіївським міжрайонним МСЕК м. Києва встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності у зв`язку із пораненням (контузією), захворюванням пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

З метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії документів.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 Київський міський військовий комісаріат повідомив листом від 06.04.2018 № ВСЗ/679 наступне: "Згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 25.12.2013 від 25.12.2013 № 975 та частиною 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", особам звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове убезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, то передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування на правоохоронні органи

Витрати, пов`язані з виплатою ОГД особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Таким чином, особам, які звільнялися і Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України."

Позивач вважаючи, що Київським міським військовим комісаріатом за результатами розгляду його заяви щодо виплати одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в країнах де велись бойові дії мало бути підготовлено та направлено висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги позивачу до головного розпорядника бюджетних коштів звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній на 08.12.2016) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на 08.12.2016) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктами 4 та 5 частини другої статті 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві.

Частинами другою, третьою та восьмою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на 08.12.2016) визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до частин шостої та дев`ятої статті 163 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції чинній на 08.12.2016) встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Таким чином, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному при виконанні обов`язків військової служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а отже до правовідносин мають застосовуватись норми права чинній на дату видачі довідки медико-соціальної експертної комісії.

Голосіївським міжрайонним МСЕК м. Києва видано 08.12.2016 позивачу довідку до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії АВ 0646462 відповідно до якої його встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із пораненням (контузією), захворюванням пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Таким чином право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності виникло у позивача 08.12.2016 та до спірних правовідносин в частині визначення наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги мають застосуватись норми права чинні саме на вказану дату.

Пунктом 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції чинній на 06.04.2018) встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктом 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014, № 937 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2015 за № 73/26518 встановлено, що на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до Департаменту фінансів документів для виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, в інших окремих випадках, а також одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; забезпечення правильного та цільового використання коштів, які виділяються в кошторисі Міністерства оборони для надання одноразової грошової допомоги малозабезпеченим пенсіонерам, санаторно-курортного лікування пенсіонерів з числа військовослужбовців.

Таким чином, на обласні військові комісаріати покладено обов`язок щодо оформлення та подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцям, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному при виконанні обов`язків військової служби. При цьому обласним військовим комісаріатам не надано право відмовляти у виплаті відповідної допомоги.

Відповідач відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням останньому третьої групи інвалідності у зв`язку з пораненням (контузією), захворюванням пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у листі від 06.04.2018 № ВСЗ/976 єдиною підставою для відмови зазначив про те, що виплата відповідної допомоги позивачу, як особі, яка проходила службу Прикордонних військах має здійснюватись Державною прикордонної службою України, а не Міністерством оборони України.

Вказані посилання відповідача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Законом СРСР від 12.10.1967 № 42 «Про загальний військовий обов`язок» у редакції, що діяла на момент проходження позивачем військової служби, визначено, що Прикордонні війська КДБ СРСР вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 № 1431-ХІІ «Про військові формування» підпорядковано всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України. Уряд України приступив до створення Збройних сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної ради, Кабінету Міністрів України і Національного банку України.

Статтею 4 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 № 1543-ХІІ встановлено, що органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02..01.1992 № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.

Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили .

Оскільки позивач проходив службу саме у Збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, перебував на обліку в органах Міністерство оборони України, суд вважає, що обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі встановленому статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 26.09.2018 у справі справа №760/9113/17 (адміністративне провадження № К/9901/39450/18), від 18.10.2018 у справі №820/3353/16 (адміністративне провадження №К/9901/23036/18), від 02.11.2018 у справі №825/1558/18 (провадження №К/9901/58423/18), від 24.04.2019 у справі №754/5986/16-а (провадження №К/9901/22665/18)

Відповідачем інших доводів та обґрунтувань на підтвердження відсутності підстав для оформлення та подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документів для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, крім посилань на те, що він проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР та факт того, що на день звільнення позивача з військової служби не існувало правової норми, яка б надавала право на отримання одноразової грошової допомоги, необґрунтованість яких встановлена судом, наведено не було.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем за відсутності на те повноважень відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому третьої групу інвалідності пов`язаної із пораненням (контузією), захворюванням у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та у законодавчо встановлені строки не оформлено та подано Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Київського міського військового комісаріату (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 19, код ЄДРПОУ 07774420) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо не направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до головного розпорядника бюджетних коштів.

3. Зобов`язати Київський міський військовий комісаріат направити висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом нею тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов