
1/279
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
27 травня 2019 року м. Київ № 640/6339/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву приватного підприємства «ДБР-2» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом
приватного підприємства «ДБР-2»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправними та нечинними, скасування пунктів постанов
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства «ДБР-2» (надалі - позивач, ПП «ДБР-2») адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, к. 3.01 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач, НКРЕКП) адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 №2068 «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за стандартне приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 1-5) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго»;
- скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 №2068 «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за стандартне приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 1-5) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго»;
- визнати протиправним та нечинним пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 №2069 «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 13,14,27,28,43,44,45,46,71) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго»;
- скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2018 №2069 «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 13,14,27,28,43,44,45,46,71) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Приватним підприємством «ДБР-2» через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом
- зупинення дії пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2018 року №2068 «Про затвердження ставок плати за стандартне приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за стандартне приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 1-5) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго»;
- зупинення дії пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2018 року №2069 «Про затвердження ставок плати за нестандартне приєднання на 2019 рік» в частині затвердження ставки плати за нестандартне приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання на 2019 рік для операторів систем розподілу (без податку на додану вартість) (додатки 13,14,27,28,43,44,45,46,71) ПАТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго».
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Також, у заяві зазначено, що очевидними є ознаки протиправності дії відповідача та порушення прав, свобод або інтересів такими діями.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Проте, позивач взагалі не обґрунтував свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, позивач не навів мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні на даній стадії підстави стверджувати про очевидну протиправність дій або рішень суб`єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача такими діями або рішеннями, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів саме позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви приватного підприємства «ДБР-2» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова
Судове рішення № 82015424, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 27.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/6339/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: