
Справа № 560/626/19
РІШЕННЯ
іменем України
28 травня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області оформлену наказом від 11.02.2019 №22-933-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
3. Понесені судові витрати покласти на відповідача.
4. Встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області рішення суду, яким зобов`язати протягом встановленого судом терміну подати звіт про його виконання.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем ст. 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.10.2018 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Листом від 26.10.2018 №М-12904/0-7157/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про відмову в задоволенні вказаної заяви.
Позивач вважаючи відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою незаконною та безпідставною звернувся до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 по справі №560/3849/18 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання вищевказаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, Головним управлінням було прийнято наказ від 11.02.2019 №22-933-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким позивачу відмовлено в задоволенні клопотання, з підстав того, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, що перебуває в користуванні третіх осіб.
Позивач вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, звернувся до суду.
Від відповідача 12.04.2019 надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача проти позовних вимог ОСОБА_2 Васильовича заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 по справі №560/3849/18 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Представник відповідача вказує, що на виконання вищевказаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, Головним управлінням було прийнято наказ від 11.02.2019 №22-933-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким позивачу відмовлено в задоволенні клопотання, з підстав того, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, що перебуває в користуванні третіх осіб.
Представник відповідача зазначає, що позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл позивачеві на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки належить до дискреційних повноважень відповідача.
12.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в справі з підстав того, що в даній справі наявний спір про право, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 № 8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розгляд справ здійснюється за правилами КАС України лише у разі, якщо за предметом спору та його суб`єктним складом справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.
Рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яке оскаржується, за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, на підставі якого виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктами цих правовідносин певних суб`єктивних прав, охоронюваних законом інтересів.
Однак, в даних правовідносинах відсутній спір про право, оскільки заявлені в позовній заяві вимоги свідчать про публічно-правовий характер спірних правовідносин, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі необхідно відмовити.
Серед іншого, 12.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
Дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки предметом даного позову є визнати протиправною відмови відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов`язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Рішення у цій справі не впливає на права та обов`язки ОСОБА_3 , а тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд встановив такі обставини у справі.
ОСОБА_1 17.10.2018 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.
Листом від 26.10.2018 №М-12904/0-7157/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про відмову в задоволенні вказаної заяви.
Вищевказану відмову викладену у листі позивачем було оскаржено до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 по справі №560/3849/18 (яке набрало законної сили 15.01.2019) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зяньковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позову відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було прийнято наказ від 11.02.2019 №22-933-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким позивачу відмовлено в задоволенні клопотання, з підстав того, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку, що перебуває в користуванні третіх осіб.
Позивач, вважаючи, що наказом відповідача порушені його права та законні інтереси, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення про відмову у наданні відповідного дозволу, яке оформлене наказом від 11.02.2019 №22-933-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Підставою для відмови у наданні дозволу зазначено, що спірна земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивача, накладається на земельну ділянку, що перебуває у користуванні третіх осіб.
Статтею 122 ЗК України визначено розподіл повноважень щодо надання у власність або у користування земельних ділянок державної та комунальної власності.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, ст. 122 ЗК України врегульовано відносини щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Суд встановив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, накладається на земельну ділянку, що перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_3 , що підтверджується копією державного акта на право користування землею серії НОМЕР_1 від 1994 року.
Вказаний державний акт не скасований та є чинним.
Відповідно до ч. 2 ст. 92 ЗК України визначено перелік осіб, які набувають право постійного користування землею, але не вирішує питання щодо осіб, які набули це право раніше.
У рішенні Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що використання терміну "набувають", що означає "ставати власником чого - небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Так, поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Кодексу в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Натомість у пункті 6 "Перехідних положень" Кодексу йдеться про переоформлення права власності або оренди громадянами та юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві. Переоформлення також має два значення: повторити оформлення і оформити заново, за новими правилами.
Земельний кодекс України передбачає певний порядок, згідно якого земельна ділянка, що знаходиться у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, для суспільних потреб може бути тільки вилучена або викуплена, в порядку встановленому цим Кодексом.
При цьому, вилучення (викуп) земельної ділянки допускається при дотриманні гарантій прав на землю, передбачених розділом V Земельного кодексу України та статті 350 Цивільного кодексу України, якщо рішення про це прийнято компетентним органом з підстав і в порядку, встановлених законом, а власникові земельної ділянки має бути відшкодована її вартість.
Статтею 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. До них віднесено, зокрема, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Пунктом "г" частини 1 статті 143 ЗК України визначено, що однією з підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку є її викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Таким чином, право користування, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача законних підстав для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. А тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати з відповідача не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Судове рішення № 82014885, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/626/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: