Рішення № 82014806, 24.05.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/714/19

Номер провадження 2/541/580/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 травня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Пащенка Є. М.,

позивача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Батієнка Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги до Дня Перемоги та моральної шкоди,

установив:

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", в якому виклав прохання стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 15536,61 грн., заборгованість у зв`язку із невиплатою матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019 рік в розмірі посадового окладу - 8256,00 грн., заборгованість по виплаті матеріальної допомоги до Дня Перемоги у ОСОБА_2 війні в розмірі 2075,25 грн., а також моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що наказом від 13.11.1992 № 87 він був прийнятий на посаду диспетчера аварійно-відновлювальної служби в ОКВПВКГ «Миргородводоканал».

На даний час, згідно розрахункового листка № 2 за лютий 2019 року у підприємства перед ним наявна заборгованість по виплаті заробітної плати, яка станом на 01.03.2019 складає 15536,61 грн. Крім того, 14.02.2019 позивач звернувся із письмовою заявою до в.о. директора ОКВПВКГ «Миргородводоканал» ОСОБА_3 із проханням надати йому матеріальну допомогу на оздоровлення та придбання ліків. До цього часу позивач не отримав ні матеріальної допомоги на оздоровлення, ні повідомлення про відмову від її виплати. Крім того, пунктом 4 Розділу VII Колективного договору передбачено надання матеріальноїдопомоги до дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні пенсіонерам підприємства, ветеранам Великої вітчизняної війни і учасникам бойових дій в Афганістані - в розмірі до 0.25 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Позивач являється інвалідом війни 2 групи та відповідно учасником бойових дій в Афганістані, відтак, працівником, що має право на отримання матеріальної допомоги як учасник бойових дій, як передбачено Колективним договором. Проте, з того часу як був підписаний Колективний договір, а саме у 2015 році, позивач жодного разу не отримував такого виду матеріальної допомоги. Також зазначив, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати та ще й матеріальної допомоги на оздоровлення позивач був змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, наприклад, здійснював позики коштів у своїх знайомих, які тепер має повернути, проте не може цього зробити, оскільки керівництво підприємства, де він працює, не виплачує йому заборгованість по заробітній платі. Недостатність коштів для існування також призвела до виникнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги.

Вважає, що відповідачем було порушено його права, тому просив позов задовольнити, стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 15536,61 грн., заборгованість у зв`язку із невиплатою матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019 рік в розмірі посадового окладу - 8256,00 грн., заборгованість по виплаті матеріальної допомоги до Дня Перемоги у ОСОБА_2 війні в розмірі 2075,25 грн., а також моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Батієнко Ярослав Іванович, який здійснює свої повноваження на підставі ордеру на надання правової допомоги (а.с.48), надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 15536,61 грн. просили залишити без розгляду, у зв`язку із виплатою позивачу заборгованості.

Представник відповідача Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" в судове засідання не з`явився, 03.05.2019 установа подала відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, до рішенням пленарного засідання двадцять третьої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради № 988 від 21 грудня 2018року розпочата процедура припинення в результаті реорганізації ОКВПВКГ «Миргородводоканал», в результаті проведення тривалої процедури припинення діяльності ОКВПВКГ «Миргородводоканал» та складного фінансового становища на підприємстві присутній факт часткової невиплати заробітної плати. Станом на 22.04.2019 ОСОБА_1 . існує часткова заборгованість по заробітній платі, а саме: грудень 2018- 158,64грн., січень 2019 - 8567,97грн. лютий 2019- 8325,42грн.

Керуючись нормами розділу VII колективного договору на 2015-2020 рр. адміністрація та профспілковий комітет «домовилися використовувати кошти на соціальні культурно-масові заходи, виходячи з реальних фінансових можливостей». Одноразова допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога до дня Перемоги Великій ОСОБА_4 війні пенсіонерам підприємства, ветеранам Великої Вітчизняної війни і учасникам бойових дій в Афганістані не виплачувались на підприємстві в зв`язку з тяжким фінансовим становищем.

Також, вважає, що розмір моральної шкоди визначений ОСОБА_1 є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами, а відтак, такий розмір моральної шкоди може призвести лише до збагачення позивача.

24.05.2019 до суду відповідачем подано довідку про те, що станом на 23 травня 2019 року заборгованість по заробітній платі диспетчера аварійно-відновлювальної служби ОСОБА_1 відсутня.

Ухвалою суду від 24.05.2019 позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, прийшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 1992 року прийнятий на роботу до ОКВПВКГ «Миргородводоканал» на посаду диспетчера аварійно-відновлювальної служби (а.с.7).

Позовна вимога про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги до Дня Перемоги у Великій ОСОБА_4 війні в розмірі 2 075,25 грн. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що пунктом 4 Розділу VII Колективного договору передбачено надання матеріальної допомоги до дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні пенсіонерам підприємства, ветеранам Великої вітчизняної війни і учасникам бойових дій в Афганістані - в розмірі до 0.25 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Позивач посилається на те, що він являється інвалідом війни 2 групи та відповідно учасником бойових дій в Афганістані, відтак, працівником, що має право на отримання матеріальної допомоги як учасник бойових дій, як передбачено Колективним договором.

До позовної заяви долучено копію пенсійного посвідчення, відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи (а.с.6 на звороті) зі змісту якого неможливо встановити наявність у позивача статусу учасника бойових дій в Афганістані, інших доказів в ході розгляду справи суду не надано.

Статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які наділяються статусом інваліда війни. Поняття «учасник бойових дій» є «інвалід війни» не є тотожними.

Відповідно до п.п. 13-15 статті 6 Закону, учасниками бойових дій визнаються: військовозобов`язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій; військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;

Таким чином, посвідчення інваліда війни не є доказом, що підтверджує статус учасника бойових дій, а тому, враховуючи недоведеність заявленої вимоги, суд відмовляє в її задоволенні.

Окрім того підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні в розмірі 2 075,25 грн. являється відсутність доказу, на який посилається позивач, як правову підставу виплату даного виду допомоги. Так в наданій позивачем копії колективного договору відсутній Розділу VII. (а.с. 8-20)

Позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019 рік в розмірі посадового окладу - 8256,00 грн. підлягає до задоволення з наступних підстав.

14.02.2019 позивач звернувся із письмовою заявою до в.о. директора ОКВПВКГ «Миргородводоканал» ОСОБА_3 із проханням надати йому матеріальну допомогу на оздоровлення та придбання ліків (а.с.27).

Відповідно до п. 10 Розділу V Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ОКВПВКГ «Миргородводоканал» на 2015-2020 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради (а.с.16), сторона адміністрації зобов`язується виплачувати одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення працівників до щорічної відпустки в розмірі місячної ставки або посадового окладу.

Відповідно до ст. 18 КЗпП положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

На момент розгляду справи матеріальна допомога на оздоровлення позивачу виплачена не була.

Вказаний факт підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується відповідачем.

Оскільки, у зв`язку з несвоєчасним розрахунком позивач відчував дискомфорт, що виник внаслідок порушення його трудових прав та переніс певні моральні страждання, тому, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, вимога про стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, обставини справи, розмір заборгованості, суд вважає, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 5 000,00 грн.

Щодо вимог сторони позивача про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу і сплату судового збору слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, при поданні позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, а рішенням позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам (32,86 %).

А тому із Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 252 грн. 50 коп. (768,4 грн. * 32,86%)

Також пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 643 грн. (5000 грн. * 32,86 %)

Керуючись ст.ст. 12, 13; 61; 81; 141; 258; 264; 265; 280; 281; 282 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" ЄДРПОУ 03362560 (адреса: вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська обл., 37604) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 матеріальну допомогу на оздоровлення працівника до щорічної відпустки в 2019 році в сумі 8256 грн. (вісім тисяч двісті п`ятдесят шість гривень)

Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" ЄДРПОУ 03362560 (адреса: вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська обл., 37604) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягти з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" ЄДРПОУ 03362560 (адреса: вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська обл., 37604) на користь держави судовий збір в сумі 252 грн. 50 коп.

Стягти з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" ЄДРПОУ 03362560 (адреса: вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська обл., 37604) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 1643 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Повний текст рішення складений 28.05.2019.

Суддя : О.А. Городівський