Постанова № 8201469, 02.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.03.10Справа №2а-635/10/0/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим»

до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників:

від позивача – Ткаченко Т.В. – пред-к, дов. № 6/10 від 14.09.2009 р.

Пилипенко О.А. – пред-к, дов. № 03 від 02.03.2010 р.

від відповідача – Бора І.Ю. – пред-к, дов. № 6/10 від 16.12.2009 р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 03.06.2009 р. № 0009291502/6 та від 10.08.2009 р. № 0009291502/1 Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.02.2010 р., представником податкового органу надано клопотання про заміну відповідача на належного з причин реорганізації ДПІ у м. Сімферополі.

Суд ухвалою від 08.02.2010 р. провів заміну первинного відповідача на належного – Спеціалізовану ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач)

Представник відповідач у судовому засіданні 08.02.2010 р. надав заперечення на позов, в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.03.2010 р., представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Працівник ДПІ у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, провів невиїзну документальну перевірку податкової декларації позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за липень 2008 р., за результатами якої 25.05.2009 р. склали Акт №4561/15-2/05513847. У зазначеному акті зафіксовано, що в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит і відповідно до чинного законодавства підлягає донарахуванню податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 584,65 грн. за липень 2008 р.

На підставі акту перевірки від 25.05.2009 р. №4561/15-2/05513847 ДПІ у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.06.2009 р. № 0009291502/6 (вих. 2667/10/15-2) , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 584,65грн. та за штрафними санкціями у сумі 292,33 грн.

Керуючись вимогами ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач звернувся до ДПІ у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення.

ДПІ у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, відмовлено у задоволені скарги позивача.

ДПІ у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, 10.08.2009 р. прийняла податкове повідомлення – рішення №0009291502/1 (вих. 3967/10/1/15-2) , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 584,65 грн. . та за штрафними санкціями у сумі 292,33 грн.

Позивач звернувся до ДПА в АРК про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень , в задоволені якої йому було відмовлено .

ДПІ у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, 22.10.2009 р. . прийняла податкове повідомлення – рішення №0009291502/2 (вих. 5511/10/1/15-2) , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 584,65 грн. . та за штрафними санкціями у сумі 292,33 грн.

Позивач 22.10.2009 р. звернувся до ДПА України зі скаргою про перегляд вказаних податкових повідомлень – рішень.

ДПА України 25.12.2009 р. прийнято рішення № 13479/6/25-0115 про відмову у задоволені скарги позивача.

Відповідачем 14.01.2010 р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0009291502/3 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 584,65 грн. . та за штрафними санкціями у сумі 292,33 грн .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач 01.07.2008 р. отримав податкові накладні № 885530, № 89434, № 84262 за придбаний у ЗАТ «Сармат» товар на суму, зазначені податкові накладні були оформлені у травні – липні 2006 р.

Під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що вартість придбаного товару була сплачена у 2006 р., з чим погодився відповідач.

Дослідивши надані документи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив, що позивач на час оформлення вказаних податкових накладних та перерахування коштів ЗАТ «Сармат» (в тому числі ПДВ), незважаючи на наявність права, сплачені суми ПДВ не включив до складу податкового кредиту по ПДВ, який формувався в періоди оформлення податкових накладних або перерахування коштів. Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази ані відсутності у позивача можливості включити вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний місяць, ані докази позивач їх включення у податковий кредит за відповідний період часу.

Позивачем надана копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних з липень 2008 р, в якому зафіксовано, що оригінали зазначених податкових були отримані 01.07.2008 р.

При вивчені пояснень сторін судом зроблений висновок про те, що позивач після отримання оригіналів зазначених вище податкових накладних , керуючись п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону , сплачені суми ПДВ разом з ціною товару у розмірі 584,65 грн. включив до суми податкового кредиту по ПДВ за липень 2008 р.

За таких обставин суд вважає, що матеріалами справи підтверджено не тільки дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» , але і його право включити суми сплаченого під час розрахунків з ЗАТ «Сармат» ПДВ у розмірі 584,65 грн. до податкового кредиту за липень 2008 р. – податковий період отримання їх оригіналів.

З урахуванням зазначеного стає зрозумілим, що не відповідають нормам податкового законодавства та дійсним обставинам справи викладений працівниками податкового органу акті №4561/15-2, на підставі якого складені спірні податкові повідомлення – рішення, висновок про те, щодо позивач не мав право на включення до складу податкового кредиту за липень 2008 р. ПДВ по податковим накладним №885530, № 89434, № 84262 у сумі 584,65 грн.

Як зазначено вище, суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 584,65 грн. в звітному періоді отримання ним оригіналів зазначених податкових накладних. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 292,33 грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі № 0009291502/6 (вих. 2667/10/15-2) від 03.06.2009 р., № 0009291502/1 (вих. 3967/10/1/15-2) від 10.08.2009 р., № 0009291502/2 (вих5511/10/1/15-2 ) від 22.10.2009 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0009291502/3 від 14.01.2010 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (м.Сімферополь, вул. Героїв Сталінграда 12, код ЄДРПОУ 05513847) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.