Постанова № 8201447, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.10Справа №2а-814/10/4/0170 о 15:27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Барінова М.А.;

від відповідача - Селямієва Е.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека №51" Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія "Крим-Фармація"

до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0136402330 від 13.11.2009 року

Суть спору: Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №51» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0136402330 від 13.11.2009 року на суму 493,50 грн. Позов мотивовано порушенням податковим органом порядку організації і проведення перевірки, в межах його повноважень, передбачених Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265). Зокрема, на думку позивача, зазначені порушення полягали у тому, що відповідач не попередив позивача за 10 днів про проведення планової перевірки, посадові особи позивача не були ознайомлені із копією наказу про проведення перевірки, в порушення чинного законодавства працівниками податкового органу проведено контрольну закупку товару і порушено строк розгляду заперечень на акт перевірки.

Ухвалами суду від 13.01.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 38-40), просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що обовязок повідомлення платника податку про проведення перевірки за 10 днів до її проведення передбачений тільки у разі проведення планової виїзної перевірки дотримання податкового законодавства, в той час як було проведено планову перевірку в межах повноважень, встановлених Законом №265; контрольна закупка працівниками ДПІ не проводилась, а було встановлено проведення розрахункової операції.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 01978274, державну реєстрацію проведено Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим 18.09.2001 року (а.с. 16).

Посадовими особами відповідача на підставі направлень на проведення планової перевірки (а.с. 21, 22) та відповідно до плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на листопад 2009 року (а.с. 41) проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці: аптечного кіоску, розташованого в смт. Чорноморське, вул. Дімітрова, 6а, за результатами якої складно акт від 06.11.2009 року № бланку 000810 (а.с. 17, 18).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем вимог п. п. 9, 11, 13 ст. 3 Закону №265, у зв'язку із невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 13,70 грн., незабезпеченням щоденного друку фіскальних звітних чеків (встановлено, що фіскальні звітні чеки за 15.12.2007 року, 25.12.2007 року та 17.08.2009 року не друкувались); проведенням розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів і обліку їх кількості.

Акт перевірки підписаний із запереченнями. Заперечення позивача не враховані відповідачем, про що повідомлено у листі від 10.11.2009 року №2110/10/2330 (а.с. 24).

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду заперечень на акт перевірки, суд зазначає, що відповідно до абзаців 3, 5, 6 п. 4.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205, органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, працівники якого проводили перевірку. У разі потреби заперечення можуть бути винесені на розгляд постійних комісій, передбачених пунктом 4.1 цього розділу.

Податковим органом не спростовано твердження позивача про порушення строків розгляду заперечень, на надано належних доказів дотримання вищевказаних вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Разом із тим, вказані обставини не мають правового значення для вирішення питання про законність і обґрунтованість спірного рішення, оскільки такі порушення не є істотними і носять формальний характер.

Твердження позивача щодо проведення працівниками відповідача контрольної закупки належними доказами не підтверджено, тому судом до уваги не приймається. З акту перевірки вбачається, що під час її проведення встановлено проведення розрахункової операції, при цьому реєстратор розрахункових операцій застосовувався, розрахунковий документ виданий.

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом №509 та Законом №265.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України №265 і від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена відповідачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265 є позаплановою.

Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, судом встановлено, що обовязковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону №509 у звязку з відсутністю наказу на проведення перевірки.

Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується поясненнями представника позивача, відміткою про ознайомлення (під розпис) із направленнями на перевірку посадовою особою позивача, а також відмітками про ознайомлення і отримання примірнику акту перевірки посадовими особами підприємства, відміткою в журналі обліку перевірок, який ведеться на підприємстві.

На підставі акту перевірки від 06.11.2009 року № бланку 000810 і відповідно до пунктів 4, 6 ст. 17, ст. 22 Закону №265 відповідачем прийняте рішення від 13.11.2009 року №0136402330 (а.с. 19) про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1173,50 грн.

Позивач скористався правом, передбаченим п. 16 Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків органами Держаної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року №29, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748 (далі Положення №29), оскаржив спірне рішення до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим.

Статтею 12 Закону №509 передбачено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) мають право скасовувати рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

Рішенням ДПА в АР Крим від 14.12.2009 року №3179/30/25-023 скаргу позивача частково задоволено, рішення відповідача від 13.11.2009 року №0136402330 скасовано у частині застосування фінансових санкцій за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків у сумі 680,00 грн.

Судом встановлено, що решта суми фінансових санкцій (в частині, що не скасована за рішенням ДПА в АР Крим від 14.12.2009 року №3179/30/25-023), застосованих відповідачем за спірним рішенням, складається з наступних санкцій.

За порушення п. 13 ст. 3 Закону №265, яке пов'язано із незабезпеченням відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО (у сумі 13,70 грн.), на підставі ст. 22 Закону №265 застосовано фінансову санкцій у розмірі 68,50 грн.

Статтею 22 Закону №265 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно із описом наявних готівкових коштів (а.с. 48) на місці проведення розрахунків встановлено наявність 961,55 грн., в той час як в денному звіті зазначено 975,25 грн.

Сума невідповідності складає 13,70 грн. Позивач зазначених обставин не заперечував, підстав для скасування спірного рішення в частині застосування санкцій у пятикратному розмірі від виявленої суми невідповідності (68,50 грн.) судом не встановлено.

Також, в основу спірного рішення покладено висновок за актом перевірки про не використання позивачем режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За дане порушення, на підставі п. 6 ст. 17 Закону №265 відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 85,00 грн.

Пунктом 5 ст. 17 Закону №265 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

В акті перевірки зазначено, що в розрахункових документах відомості про товари відображені за групами (анальгетики, седативні, антибіотики, тощо).

Пунктом 11 ст. 3 Закону №265 встановлений обовязок субєктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Позивач не спростовував тверджень відповідача про порушення аптечним закладом вказаних вимог, не надав доказів неможливості забезпечувати програмування повного асортиментного переліку товарів, тому підстав для скасування спірного рішення в частині застосування санкцій на суму 85,00 грн. судом також не встановлено.

Застосування решти суми штрафних (фінансових) санкцій (340,00 грн.) пов'язано із встановленим відповідачем порушенням вимог п. 9 ст. 3 Закону №265, який зобовязує субєктів підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пункт 4 ст. 17 Закону №265 передбачає застосування санкцій у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За твердженням відповідача фіскальний звітний чек за 17.08.2009 року не роздрукований.

Судом встановлено, що фіскальний звітний чек, роздрукований підприємством за 16.08.2009 року має номер 2662, а фіскальний звітний чек за 18.08.2009 року - №2663.

Згідно із наказом позивача від 30.06.2009 року №53а встановлено режим роботи аптечного кіоску, розташованого в смт. Чорноморське, вул. Дімітрова, 6а, за яким понеділок є вихідним днем. Зазначена обставина відповідачем не заперечується і визнається судом.

Той факт, що 17.08.2009 року (понеділок) був неробочим днем у роботі вказаного аптечного кіоску підтверджується також табелем обліку робочого часу працівника даного аптечного кіоску (ОСОБА_1) за серпень 2009 року.

Суд зазначає, що правила, встановленого п. 9 ст. 3 Закону №265, суб'єкту господарювання слід дотримуватися в усі робочі дні. Якщо підприємство не здійснює господарську діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то в такі дні реєстратори не застосовуються, тому відповідні звітні чеки не друкуються.

За таких обставин спірне рішення слід визнати протиправним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про визнання спірного рішення недійсним, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судових витрат, в порядку встановленому ст. 94 КАС України, у розмірі, відповідно до суми сплаченого судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами немайнового характеру.

В судовому засіданні 15.03.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 19.03.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати частково протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим від 13.11.2009 року №0136402330 в частині застосування до Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №51» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» (ідентифікаційний код 01978274) штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн.

3.В задоволенні решти частини позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №51» Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканська компанія «Крим-Фармація» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Циганова Г.Ю.