Рішення № 82014298, 27.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 травня 2019 р. № 520/3829/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Андрущенко Д.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 Т.М.,

представника відповідача – Кезлі М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області (вул. Римарська, б.24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області (далі по тексту – відповідач, Управління, ГУ ДМС у Харківській області) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 01.04.2019 року № 163535000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням правових висновків, викладених в рішенні суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (возз`єднання сім`ї з громадянами України) позивачу видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 від 04.04.2018 року строком дії до 04.04.2019 року.

У зв`язку із закінченням терміну дії посвідки 15.03.2019 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою та необхідними документами та просив здійснити обмін посвідки на тимчасове проживання ТР НОМЕР_2 від 04.04.2018 року.

Проте, 08.04.2019 року, на думку позивача - безпідставно і з порушеннями Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання від 25.04.2018 року № 322, йому було вручено рішення відповідача від 01.04.2019 року про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні з підстав п.п. 9 п. 61 вказаного Порядку, відповідно до якого він має виїхати за межі України в семиденний строк.

Позивач вважає дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення як порушення свого права на законне перебування в Україні, яке належить захисту та відновленню в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначив, що 15 березня 2019 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Головного управління з заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання в зв`язку з закінченням строку дії посвідки на тимчасове проживання.

При заповненні заяви-анкети № 163535000 від 15.03.2019, позивач, ОСОБА_2 зазначив в заяві - анкеті місце своєї реєстрації: АДРЕСА_2 .

23.03.2019 року співробітниками Богодухівського РС ГУ ДМС України в Харківській області та співробітником поліції Богодухівського відділу поліції у Харківській області було здійснено перевірку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 де зареєстровано місце проживання позивача.

За результатами перевірки було встановлено, що будинок непридатний до проживання, позивач в будинку не проживає.

На підставі підпункту 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 322 Головним управлінням ДМС України в Харківській області прийнято рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання позивачу, громадянину Лівану ОСОБА_2 .

Оскаржуване рішення вважає законним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 16 вересня 2014 року позивач, громадянин ОСОБА_4 був документований посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 строком дії до 30 вересня 2016 року, строк дії якої в подальшому продовжувався.

03 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління ДМС України в Харківській області з заявою про отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні в зв`язку з возз`єднанням сім`ї.

За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням ДМС України в Харківській області було прийнято рішення про документування позивача посвідкою на тимчасове проживання від 04.04.2018 серії ТР НОМЕР_2 терміном дії до 04.04.2019 року.

15 березня 2019 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Головного управління з заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання в зв`язку з закінченням строку дії посвідки на тимчасове проживання.

При заповненні заяви-анкети № 163535000 від 15.03.2019, позивач, ОСОБА_2 зазначив в заяві - анкеті місце своєї реєстрації: АДРЕСА_2 .

23.03.2019 року співробітниками Богодухівського РС ГУ ДМС України в Харківській області та співробітником поліції Богодухівського відділу поліції у Харківській області було здійснено перевірку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 - де зареєстровано місце проживання позивача.

За результатами перевірки було встановлено, що будинок непридатний до проживання, позивач в будинку не проживає, що підтверджується копією листа завідувача Богодухівського РС ГУ ДМС України в Харківській області Т.Д. Жученко «Про надання інформації» від 23.03.2019 року, копією акту про перевірку від 23.03.2019 року.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 01.04.2019 року № 163535000 «Про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання» позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Підставою для відмови суб`єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні було обрано приписи підпункту 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 322 - встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Не погоджуючись із рішенням від 01.04.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, як на момент отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання в Україні так і на час прийняття рішення про її скасування визначався Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI, який також встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI) визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до частини 13 статті 4 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Згідно із ч. 13 ст. 5 Закону № 3773-VI, підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

25.04.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання".

Відповідно до п. 1 Порядку, посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Пункти 19 - 21 Порядку встановлюють, що у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).

Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, установлених законом, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет і видачі посвідки.

Працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

Відповідно до п. 37, рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.

Пунктом 61 Порядку визначено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: 1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення; 2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду; 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 4) встановлено належність особи до громадянства України; 5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання; 6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки; 7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився; 9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну; 11) в інших випадках, передбачених законом.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідач визначає підпункт 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, а саме - встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Дослідивши оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень на предмет наявності обґрунтування прийнятого ним рішення суд відзначає, що в ньому відсутнє вмотивування прийнятого рішення, з нього не вбачається які саме відомості є неправдивими або які саме документи є підробленими.

Посилання відповідача на те, що позивач у заяві - анкеті № 163535000 від 15.03.2019 року зазначив ніби-то неправдиві дані щодо місця проживання спростовується наявними у справі матеріалами.

Так, суд, дослідивши заяву - анкету № 163535000 від 15.03.2019 року на предмет наявності неправдивих даних встановив наступне.

Текст заяви - анкети № 163535000 від 15.03.2019 року містить графу «місце реєстрації». У зазначеній графі міститься інформація: «Харківська область, Богодухівський район, місто АДРЕСА_2 », що повністю співпадає з даними посвідки на тимчасове проживання від 04.04.2018 серії ТР НОМЕР_4 151327, в якій проставлена відмітка про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою. Крім того, факт реєстрації місця проживання за зазначеною адресою відповідачем не заперечується.

Водночас, текст заяви - анкети № 163535000 від 15.03.2019 року також нижче містить графу «місце проживання». У зазначеній графі відсутня будь-яка інформація, в тому числі й те, що місце реєстрації співпадає з місцем проживання.

Таким чином, відповідачем в розумінні приписів ст. 73-76 КАСУ до суду не надано належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що при заповненні уповноваженою особою суб`єкта владних повноважень заяви - анкети № 163535000 від 15.03.2019 року позивачем були надані неправдиві дані щодо того, що місце реєстрації з місцем проживання співпадають, або будь-які інші неправдиві відомості та те, що відповідальна особа взагалі з`ясовувала у позивача означене питання, і це призвело до відображення у цій заяві-анкеті неправдивих даних.

Наявність неправдивих даних в заяві - анкеті № 163535000 від 15.03.2019 року під час розгляду справи судом не виявлено. Які саме дані у зазначеній анкеті є неправдивими суб`єктом владних повноважень не доведено.

Натомість, позивачем до матеріалів справи було надано до суду копію договору оренди квартири б/н від 15.09.2018 року за адресою: АДРЕСА_3 , що не заборонено чинним законодавством України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, рішення відповідача від 01.04.2019 року № 163535000 «Про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання», підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області (вул. Римарська, б.24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 01.04.2019 року № 163535000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, б.24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) прийняти рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої ним заяви-анкети № НОМЕР_5 від 15.03.2019 року.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, б.24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) в сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.05.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.