
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 травня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1209/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство бурова компанія "Букрос" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Великобагачанське ОУПФ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство бурова компанія "Букрос" (надалі - ПАТ "Букрос"), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення від 2.01.19 №1, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком достроково як такому, що працював у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі;
зобов`язати призначити пенсію за віком як такому, що працював у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з моменту звернення (26.12.18) та здійснити відповідні виплати.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у період з 4.11.85 по 1.04.95 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки наявність відповідного стажу підтверджена записами у трудовій книжці, а також довідками ПАТ "Букрос".
2. Позиція відповідача.
2.05.19 судом одержано відзив Великобагачанського ОУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 59-62/. На переконання відповідача, спірне рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки надана ОСОБА_1 довідка ПАТ "Букрос" від 5.07.18 №229 не містить посилання на підставу її видачі, а у довідках від 5.07.18 №№ 230, 231 відсутні дані про місцевість, де проходила робота позивача у цей період.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
3. Позиція третьої особи.
Третя особа - ПАТ "Букрос", 16.04.19 отримала копію ухвали суду від 8.04.19 про відкриття провадження у цій справі, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3603926234509. Письмові пояснення на позов та відзив третьою особою не подані.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8.04.19 відкрито провадження у цій справі (суддя Єресько Л.О.), розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.19 №44, у зв`язку з призначенням судді Єресько Л.О. на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого головуючим визначено суддю Кукобу О.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.19 справу прийнято до провадження та, у відповідності до абзацу другого частини чотирнадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, розпочато розгляд справи по суті спочатку.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Легейда О.І. 26.12.18 звернувся до Великобагачанського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) /а.с. 64/. До заяви додав: копії паспорта, картки платника податків, атестата, військового квитка, довідки роботодавців про підтвердження пільгового трудового стажу, нараховану та виплачену заробітну плату /а.с. 65-83/.
2.01.19 Великобагачанським ОУПФ прийняте рішення №1 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідних 20 років стажу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі /а.с. 85/. Дане рішення відповідач мотивував тим, що період роботи з 3.09.15 по 16.01.17 вахтовим методом в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у ТОВ "КНГ-сервіс" не включено до загального стажу роботи та стажу роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки запис 23 у трудовій книжці не містить посилання на номер наказу про звільнення від 16.01.17, чим порушено вимоги пунктів 2.4, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, записи трудової книжки за період роботи з 4.11.85 по 1.04.95 не містять відомостей щодо місцевості, де проходила робота; надана ОСОБА_1 довідка ПАТ "Букрос" від 5.07.18 №229 не містить посилання на підставу її видачі, а у довідках від 5.07.18 №№ 230, 231 відсутні дані про місцевість, де проходила робота позивача у цей період. З цих підстав пенсійний орна дійшов висновку про неможливість зарахування періодів роботи з 4.11.85 по 31.12.94 у Полтавському управлінні бурових робіт до стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не погодившись з даним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржив його до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною четвертою статті 24 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди від 15.01.93 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
За змістом статті 6 вказаної Угоди, для визначення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Статтею 62 Закону України від 5.11.91 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так само, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до абзаців першого, другого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Спір у даній справі точиться щодо наявності підстав для зарахування до трудового стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи з 4.11.85 по 1.04.95 у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
При цьому позивач не ставить питання про наявність підстав для зарахування даного періоду роботи до стажу у пільговому обчисленні, а виключно стверджує про необхідність включення зазначеного періоду до загального трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (у зв`язку з досягненням 55 років та за наявності 20 років стажу роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі).
Суд, провівши системний аналіз наведених вище положень законодавства, зауважує, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
При цьому чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано Великобагачанському ОУПФ копію трудової книжки серії НОМЕР_1 /а.с. 42-44/.
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про прийняття позивача на роботу 4.11.85 у Спеціалізоване управління механізованих робіт водієм третього класу, переведення на роботу водієм другого та першого класів 1.03.88 та 1.10.88 відповідно, звільнення у порядку переведення 1.04.95 з посиланням на розпорядчі документи /а.с. 42/.
При цьому перед записом про прийняття ОСОБА_1 на роботу проставлений штамп "Робота у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі" /а.с. 42/.
Таким чином, наявними у трудовій книжці записами за період з 4.11.85 по 1.04.95 підтверджено факт роботи позивача у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Стосовно посилань відповідача на те, що трудова книжка не містить відомостей про найменування місцевості, де проходила робота, суд зауважує, що зазначення відповідних відомостей у трудовій книжці не передбачено чинним законодавством.
Однак, суд враховує, що позивачем пенсійному органу надано довідку ПАТ "Букрос" (яке є правонаступником Полтавського управління бурових робіт) від 5.07.18 №229, якою повідомлено, що ОСОБА_1 дійсно працював водієм вахтово-експедиційним методом роботи за безстроковим трудовим договором; підрозділ, у якому працював позивач, знаходився у пос. Полтавський Тюменської області Ханти-Мантійського автономного округу, тобто, місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі /а.с. 39/.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи у зарахуванні вказаних вище періодів до трудового стажу позивача, який надає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку до 55 років, відповідач застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд констатує, що факт роботи позивача у період з 4.11.85 по 1.04.95 у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджено записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Наведена обставина в силу положень статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку №637 є достатньою підставою для підтвердження трудового стажу.
А відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 , що враховується при призначенні пенсії за віком на підставі пункту 1 Тимчасової угоди від 15.01.93 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, періоду роботи з 4.11.85 по 1.04.95 у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
Стосовно посилань позивача на положення пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 №22-1, відповідно до якого орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, суд зауважує, що цією нормою визначено право, а не обов`язок пенсійного органу вчиняти дії щодо дооформлення документів.
Разом з цим, позивач не позбавлений можливості самостійно вчинити дії щодо виправлення недоліків, що стали підставою для відмови у зарахуванні до стажу періоду роботи з 3.09.15 по 16.01.17.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що встановлена у ході розгляду справи протиправність відмови Великобагачанського ОУПФ у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 4.11.85 по 1.04.95 у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення, оскільки цим рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком достроково як такому, що працював у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Отже, позов у цій частині належить задовольнити.
Разом з цим, стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком ОСОБА_1 як такому, що працював у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з моменту звернення (26.12.18) та здійснити відповідні виплати, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 7.03.18 у справі №233/2084/17.
Водночас суд враховує приписи абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Великобагачанське ОУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.18 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду про зарахування до трудового стажу позивача періодів роботи з 4.11.85 по 1.04.95 у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 2.04.19 №0.0.1314034332 /а.с. 4/. Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є протиправна відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати повністю.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство бурова компанія "Букрос" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 2 січня 2019 року №1.
Зобов`язати Великобагачанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40376699; вул. Шевченка, 73, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1) від 26 грудня 2018 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування до трудового стажу позивача періодів роботи з 4 листопада 1985 року по 1 квітня 1995 року у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію за віком як такому, що працював у районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з моменту звернення та здійснити відповідні виплати відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40376699; вул. Шевченка, 73, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба
Судове рішення № 82013642, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/1209/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: