Рішення № 82012591, 28.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1795/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому' числі на оплату житлово-комунальних послуг з 29 жовтня 2018 року;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” . починаючи з дня звернення за її призначенням з 29 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою та 28.03.2019 звернулася із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” , однак листом Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 2490/04 від 04.04.2019 року позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін з підстав не працевлаштування позивача у період призначення допомоги раніше. Проте , позивач зазначає, що відповідно до копії трудової книжки позивач звільнився з попереднього місця роботи 01.09.2014 року, працевлаштувався з 15.12.2015. Також факт працевлаштування підтверджується копією трудової книжки позивача та довідкою № 288/12-32-04-17 від 18.04.2019 року, яка видана ГУ ДФС України у Луганській області. Таким чином, враховуючи той факт, що позивач працевлаштувалась з 15.12.2015 року та продовжує працювати на даний час, право позивача на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є доведеним, і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань. Підстави, з яких позивачу припинена виплата грошової допомоги, на час звернення із заявами від 22.09.2015, 02.02.2016, 27.04.2016, 28.10.2016, 27.04.2017, 27.10.2017, 27.04.2018 до відповідача відпали. Відмова відповідача у призначенні вищевказаної адресної допомоги позивачу за заявами від 29.10.2018, 28.03.2019 є протиправною. Тому щомісячна адресна допомога повинна бути призначена з моменту звернення із відповідною заявою, тобто з 29.10.2018 на наступні шість місяців з відповідними документами, що підтверджували її працевлаштування. Тобто з моменту працевлаштування позивачем до моменту звернення із заявою про поновлення адресної допомоги пройшло більше шести місяців.

Ухвалою суду від 28.03.2019 провадження у справі відкрито, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (акр. спр. 1-2).

Представник відповідача надав до суду пояснення в яких зазначив, що з 01.04.2015 позивача разом із сином, ОСОБА_3 , та донькою, ОСОБА_4 , взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради та надано відповідну довідку № 919026766.

01.04.2015 позивач надав заяву щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Заяву було розглянуто та призначено допомогу позивачу як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, а доньці та сину - як дітям до 18-ти років наступним чином: з 01.04.2015 по 31.05.2015 у розмірі 2210,00 грн в місяць, з 01.06.2015 по 31.07.2015 у розмірі 1989,00 грн в місяць, з 01.08.2015 по 30.09.2015 у розмірі 1768,00 грн в місяць.

Позивач звернувся із заявою щодо перерахунку допомоги в межах терміну дії, з огляду на його працевлаштування з 15.12.2015. З посиланням на п.3 Порядку позивачу відмовлено у поновленні допомоги. Надалі, згідно наданих заяв від 27.04.2016, 28.10.2016, 27.04.2017, 27.10.2017, 27.04.2018, 29.10.2018., допомогу подовжено лише малолітнім дітям, а позивача не було включено до розрахунку, а саме: з 27.04.2016 по 26.10.2016 у розмірі 1768,00 грн в місяць, з 28.10.2016 по 27.04.2017 у розмірі 1768,00 грн в місяць, з 27.04.2017 по 26.10.2017 у розмірі 1768,00 грн в місяць, з 27.10.2017 по 19.01.2018 у розмірі 1768,00 грн в місяць, з 20.01.2018 по 26.04.2018 у розмірі 2000,00 грн в місяць, з 27.04.2018 по 26.10.2018 у розмірі 2000,00 грн в місяць, з 29.10.2018 по 28.04.2019 у розмірі 2000,00 грн в місяць.

28.03.2019 позивач звернувся із заявою щодо поновлення допомоги як працездатній працюючій особі, однак зважаючи на п. 3 Порядку, у відповідача не було підстав для поновлення допомоги (арк.спр. 23-24).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 (арк.спр. 8,9) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.09.2018 № 26766.

Відповідно до записів трудової книжки позивача АВ НОМЕР_2 від 01.09.2003 ОСОБА_2 з 01.03.2016 працює в Головному управлінні ДФС у Луганській області (арк.спр. 11-12)

Згідно матеріалів справи позивача, копію яких надано відповідачем, 01.04.2015 позивач звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у складі родини позивач зазначила сина - ОСОБА_3 та доньку - ОСОБА_4 (арк. спр. 25).

Рішенням відповідача від 03.04.2015 було призначено адресну допомогу ОСОБА_2 як працездатній непрацюючій особі, із скороченням терміну призначення та зменшення суми, ОСОБА_3 , як дитині до 18-ти років та ОСОБА_4 , як дитині до 18-ти років у наступному розмірі: з 01.04.2015 по 31.05.2015 – 2210 грн на місяць, з 01.06.2015 по 31.07.2015 – 1989 грн на місяць, з 01.08.2015 по 30.09.2015 у розмірі 1768 грн на місяць (арк. спр. 26).

22.09.2015 позивач звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про продовження виплати адресної допомоги (арк. спр. 27-28).

Рішенням відповідача від 28.11.2015 про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 не було включено до розрахунку адресної допомоги, у зв`язку з тим, що вона не працевлаштувалась. Щомісячну адресну допомогу було подовжено дітям наступним чином: з 01.10.2015 по 31.03.2016 у розмірі – 1768 грн на місяць (арк. спр. 29).

02.02.2016 позивач надала відповідачу заяву щодо перерахунку допомоги у зв`язку з працевлаштуванням додавши до заяви довідку від 01.02.2016 № 12-14-04/1031, відповідно до якої ОСОБА_2 працює в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області з 15.12.2015 (арк. спр. 30,31,32).

Розпорядженням від 17.02.2016 відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку адресної допомоги у зв`язку з не працевлаштуванням (арпк. спр. 34).

Далі, позивач 28.10.2016, 27.04.2016, 27.10.2017, 27.04.2018, зверталась до відповідача із заявами про продовження виплат грошової допомоги (арк. спр. 35,38, 43, 46,49).

Рішеннями від 21.11.2016, 14.06.2016, 31.05.2017, 15.11.2017, 23.05.2018, щомісячна адресна допомога призначалась дітям позивача (арк. спр. 38, 42,45,48, 51).

29.10.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про продовження виплати грошової допомоги, додавши довідку про працевлаштування (арк. спр. 52,53).

Рішенням від 12.11.2018 про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 не включено до розрахунку адресної допомоги, у зв`язку з тим, що вона не працевлаштувалась. Щомісячну адресну допомогу подовжено дітям з 29.10.2018 по 28.04.2019 у розмірі 2000,00 грн на місяць (арк. спр. 54).

28.03.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про продовження виплати грошової допомоги, додавши довідку про працевлаштування (арк. спр. 52,53).

Рішенням від 13.05.2019 про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_2 не включено до розрахунку адресної допомоги, у зв`язку з тим, що вона не працевлаштувалась. Щомісячну адресну допомогу подовжено дітям з 29.04.2019 по 28.10.2019 у розмірі 2000,00 грн на місяць (арк. спр. 64).

Листом від 04.04.2019 № 2490/04 УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради повідомило позивача про те, що п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. На підстав цього згідно заяв позивача не було включено до розрахунку грошової допомоги (арк. спр. 13).

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок № 505.

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. (абзац другий пункту 3 Порядку № 505).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком (абзац чотирнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

До заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї (абзац п`ятнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім`ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї, зокрема, для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім`ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім`ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім`ї на наступний шестимісячний строк.

Пунктом 6 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Отже, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505, суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Так, позивач працевлаштувалась з 15.12.2015 та працює по теперішній час, що підтверджено довідками з місця роботи від 01.02.2016 № 12-14-04/1031/01 (арк.спр. 32) від 25.10.2016 № 1024/12-32-04-32 (арк.спр 37), від 28.04.2016 № 500/12-32-04-09 (арк.спр. 41), від 26.04.2017 № 250/12-32-04-02-17 (арк.спр. 44), № 762/12-32-04-17, від 27.04.2018 № 298/12-32-04-17 (арк.спр. 50), від 25.10.2018 № 1100/12-32-04-17 (арк.спр. 53), від 28.03.2019 № 217/12-32-04-17 (арк.спр 57) та копією трудової книжки НОМЕР_3 від 01.09.2003 (арк.спр. 58-60).

Щодо посилань відповідача на те, що у відповідності до пункту 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, суд зазначає таке.

У разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

З системного аналіз пункту 12 Порядку вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Також порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 333/3750/17 (2-а/333/199/17), у постанові від 29.08.2018 у справі № 415/1691/17.

Враховуючи те, що позивач не втратила статусу внутрішньо переміщеної особи, звернулася до відповідача не за поновленням раніше призначеної, а за призначенням адресної допомоги, та зважаючи на вищенаведені висновки, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 29.10.2018 на період з 29.10.2018 по 28.04.2019.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 18.04.2019 № 37 (арк. спр. 3).

Таким чином, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати по сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 29 жовтня 2018 року.

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 24179564, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15Б) призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ) щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 29 жовтня 2018 року на період з 29 жовтня 2018 року по 28 квітня 2019 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.В. Смішлива