Рішення № 82011976, 24.05.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/457/19

2/357/1599/19

Категорія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 травня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди через несанкціоноване відновлення газопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

16.01.2019 року позивач публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди через несанкціоноване відновлення газопостачання, посилаючись на наступні обставини.

Згідно ліцензії, прийнятої рішенням № 1079 від 23.06.2011 р. національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації здійснює розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.

Квартира відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 газифікована приладами: плита, газова колонка.

02.10.2017 р. газопостачання до вказаного помешкання було припинено (акт від 02.10.2017р.).

Але, відповідач несанкціоновано (самовільно) відновив газопостачання, що було виявлено 01.06.2018 р. і оформлено відповідним Актом про порушення №2229 згідно Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексом), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494.

Зазначеним Кодексом визначено, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

За результатами розгляду акту про порушення № 2229 від 01.06.2018 р. на засіданні Комісії, яке відбулось 31.08.2018 р. прийнято рішення про його задоволення повністю. При цьому Комісією складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 1805,58 грн.

Після засідання комісії відповідачу був надісланий рахунок на оплату 1805,58 грн., але відповідач його не сплатив.

Відповідач до цього часу не сплатив платіжний рахунок, не відшкодував завдані збитки, ігнорував оплату договору реструктуризації.

Ціна, за якою розраховуються збитки складається із тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 165.50 грн. за 1000 куб. м із 01.01.2017 р. (згідно Постанови НКРЕКП від 15.12.16 №2259), щомісячних цін закупівлі природного газу, вказаних у розрахунках вартості послуг балансування за підписом начальника Управління реалізації та розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу департаменту комерційного публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" із врахуванням 20% ПДВ.

Згідно п. 3 глави 6 розділу XI Кодексу, у разі якщо між Оператором ГРМ і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Просили суд стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз" матеріальну шкоду в сумі 1805 гривень 58 копійок та судовий збір 1 762,00 грн. ( а. с. 3-5 ).

Ухвалою судді від 14.01.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 62-62 ).

В судове засідання представник позивача ПАТ «Київоблгаз» Мордатенко К.Л., який діє на підставі довіреності ( а. с. 69 ) не з`явився, надав заяву, отримано судом 25.05.2019 року за вх № 18944, в якій просив слухати справу без його участі, позов підтримує та не заперечує про заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення ( а. с. 73 ).

З даного поштового повідомлення вбачається, що відповідач особисто отримав судову повістку 28.04.2019 року про слухання справи, яке відбудеться 24.05.2019 року об 11 годині 00 хвилин.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Отже, відповідач ОСОБА_1 завчасно був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи, однак в судове засідання в призначений час не з`явився, заяв та лопотань від останнього на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 24.05.2019 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПАТ «Київоблгаз» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що між ВАТ «Київоблгаз» та відповідачем ОСОБА_1 04.08.2006 року було укладено договір про надання послуг з газопостачання. Об`єктом газопостачання є квартира АДРЕСА_1 ( а. с. 12).

Додатком № 1 до договору про надання послуг з газопостачання передбачається, що квартира відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 газифікована приладами: плита, газова колонка ( а. с. 13 ).

Згідно ліцензії, прийнятої рішенням № 1079 від 23.06.2011 р. національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації здійснює розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ ( а. с. 9 ).

Згідно Акту про відключення об`єкту ( газових приладів ) від 02.10.2017 року, газопостачання до вказаного вищевказаного помешкання було припинено, підстава несвоєчасне та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання ( а. с. 17 ).

Актом про порушення № 2229 від 01.06.2018 року виявлено несанкціоноване (самовільно) відновлення газопостачання, а саме: самовільно знятий газовий лічильник і встановлено замість нього перехідник із метало-пластикової труби ( а. с. 15 ) та 01.06.2018 року складено Акт про усунення порушення ( а. с. 16 ). Зазначене порушення було оформлено згідно Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексом), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494.

За результатами розгляду акту про порушення № 2229 від 01.06.2018 р. на засіданні Комісії, яке відбулось 31.08.2018 р. прийнято рішення про його задоволення повністю. При цьому Комісією складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 1805,58 грн. ( а. с. 14 ).

Встановлено, що ціна, за якою розраховуються збитки складається із тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 165.50 грн. за 1000 куб. м із 01.01.2017 р. (згідно Постанови НКРЕКП від 15.12.16 №2259), щомісячних цін закупівлі природного газу, вказаних у розрахунках вартості послуг балансування за підписом начальника Управління реалізації та розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу департаменту комерційного публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" із врахуванням 20% ПДВ.

Встановлено, що відповідачу був надісланий рахунок на оплату 1805,58 грн. ( а. с. 19 ) та супровідний лист ( а. с. 20 ), але з боку відповідача вказане залишилося поза увагою та до цього часу відповідач не сплатив платіжний рахунок, не відшкодував завдані збитки, ігнорував оплату договору реструктуризації.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Послуги з газопостачання надаються відповідачу на підставі типового договору розподілу природного газу, який є договором приєднання та укладається в відповідності до ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексом), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 визначено, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Пунктом 1 главою 2 розділу XI Кодексу визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить в тому числі несанкціоноване відновлення газоспоживання.

Згідно Кодексу, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Згідно п. 10 гл. 2 розділу XI Кодексу споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу III Кодексу, об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду. Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист запрошення на засідання комісії, що підтверджується копією фіскального чека ( а. с. 18 ), однак останній не прибув на засіданні комісії.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору для виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, до відповідача були застосовані ціни закупівлі, що встановлюються щомісяця.

Ціна, за якою розраховуються збитки складається із тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 165.50 грн. за 1000 куб. м із 01.01.2017 р. (згідно Постанови НКРЕКП від 15.12.16 №2259), щомісячних цін закупівлі природного газу, вказаних у розрахунках вартості послуг балансування за підписом начальника Управління реалізації та розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу департаменту комерційного публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" із врахуванням 20% ПДВ.

Згідно п. З глави 6 розділу XI Кодексу, у разі якщо між Оператором ГРМ і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п. 12 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

З матеріалів справи вбачається, що платіжний рахунок направлявся на адресу відповідача ОСОБА_1 , про що в матеріалах справи свідчить наявний фіскальний чек про направлення рекомендованим листом ( а. с. 19 ).

Встановлено, що вимоги позивача залишилися поза увагою та до теперішнього часу з боку відповідача завдані збитки позивачу не сплачені.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Оскільки, збоку відповідача було здійснено порушення, яке виразилося в несанкціонованому ( самовільному ) відновленні газопостачання, у зв`язку з чим завдано позивачу збитки, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на – відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача ПАТ «Київоблгаз» підлягають стягненню понесені позивачем при звернені до суду судові витрати у сумі 1762 гривень, понесення яких документально підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією ( а. с. 2 ).

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 633, 634, 641, 642, 1166 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 133, 141, 265, 273, 280-289 ЦПК України, Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодексом), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди через несанкціоноване відновлення газопостачання, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» матеріальну шкоду через несанкціоноване відновлення газопостачання у розмірі 1 805,58 гривень та судовий збір у розмірі 1 762 гривень, загалом 3 567,58 гривень ( три тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень п`ятдесят вісім копійок ).

Роз`яснити, що відповідач може звернутися із письмовою заявою про перегляд заочного рішення до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Позивач: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» ( юридична адреса: 08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, адреса для листування: АДРЕСА_2 , Київська область, м АДРЕСА_3 Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_4 ).

Повний текст заочного рішення складено 24 травня 2019 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов