Постанова № 8201181, 25.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.02.10Справа №2а-8313/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Цикуренко А.С. ,

за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача – Абдурахманова А.З.;

відповідача – Казанцева З.Т.. довіреність №52 від 18.11.09р.;

Суть спору: Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001135/1503/0 від 19.11.08р. та списання пені у розмірі 1019,24грн., мотивуючи свої вимоги тим, що податкові зобов'язання ним сплачувались своєчасно.

12.01.10р. позивачем було надано клопотання про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якого, позивач просив списати пеню в розмірі 320,97грн.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» 07.09.04р. Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим як юридична особа (а.с.34).

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідачем 10.11.08р. проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання несвоєчасної сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів по терміну сплати 19.11.07р.

За результатами перевірки складено акт № 1592/15-3/03348100 від 10.11.08р., в якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , а саме: невчасна сплата податкового зобов’язання збору за спеціальне використання водних ресурсів по терміну сплати 19.11.07р. (а.с. 5-10).

На підставі акту перевірки відповідачем 19.11.09р. було прийнято податкове повідомлення – рішення № 001135/1503/0, в якому визначено суму податкового зобов’язання за штрафними санкціями у сумі 12566,78грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення на 295 днів у розмірі 25133,44грн. (а.с. 11), крім того, відповідач частину всіх сплачених платежів спрямував на погашення пені

До матеріалів справи судом був долучений розрахунок збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення.

За результатами вивчення вказаних документів судом встановлено наступне.

Позивачем до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим 11.12.08р. подані розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, в якому визначено суму зобов’язань у розмірі 25133,44грн.(а.с. 79), за 2007 рік, в якому визначено суму зобов’язань у розмірі 15851,31грн. (а.с. 80) та за 1 квартал 2008 року, в якому визначено суму зобов’язань у розмірі 12632,27грн. (а.с. 81). Часткова сплата зобов’язань за 3-й 2007 року у розмірі 10000,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 3-й квартал 2007 року (а.с. 117-125), часткова сплата зобов’язань за 4-й квартал 2007 року у розмірі 11300,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 4-й квартал 2007 року (а.с. 13-20) та також сплата зобов’язань за 1 квартал 2008 року у розмірі 15000,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 4-й квартал 2007 року (а.с. 22-29, 31).

          Дослідивши у судовому засіданні розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, за 2007 рік та за 1 квартал 2008 року, а також копії платіжних документів, що підтверджують сплату узгоджених податкових зобов’язань, суд не виявив порушень з боку позивача в частині своєчасності сплати самостійно задекларованих зобов’язань відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Однак суд зазначає, що відповідно до п.п. 16.5.1 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 закону).

          Також, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Що ж стосується того, що відповідач спрямував частину всіх сплачених платежів на погашення пені, то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 16 Закону, пеня нараховується на суму боргу після закінчення встановленого терміну погашення узгодженого зобов’язання.

У випадку якщо сума податкового зобов’язання нараховується контролюючими органами, нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати, визначеного в податковому повідомленні. Закінчується нарахування пені в день прийому банком платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

При сплаті податкового боргу, платник податків зобов’язаний в платіжному дорученні окремо виділити суму, направлену в рахунок погашення податкового боргу і суму, направлену в рахунок погашення пені. Якщо платник податків не визначив окремо в платіжному документі суму пені, то податковий орган самостійно здійснює такий розподіл.

Таким чином, самостійний напрям податковим органом частини суми, вказаної в платіжному документі, на погашення пені може здійснюватися тільки у разі погашення податкового боргу.

Більша частина платежів, за оскаржуваний період була сплачена позивачем в рахунок погашення поточних зобов’язань, граничний термін сплати яких, у момент погашення ще не наступив.

За таких підстав суд приходить до висновку, що Джанкойська об’єднана державна податкова інспекція в АР Крим повинна списати з позивача пеню в розмірі 320,97грн.

Під час судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову буде складено 01.03.10р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001135/1503/0 від 19.11.08р.

Списати з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» пеню, утриману згідно повідомлення про залік пені від 28.03.08р. №101040014488911, в розмірі 320,97грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Цикуренко А.С.