Ухвала суду № 82011782, 24.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

24 квітня 2019 року Справа № 280/1414/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Консульська, 23-Л) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на підставі ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, п.а ст.13, абз.2 ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на підставі ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.12-14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виходячи з розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, вказаної в довідці Публічного акціонерного товариства “Арендное предприятие “Шахта “Ждановская” від 07.02.2018 за №05-05/4013 та в довідці обособленого підрозділу “Шахта имени С.М.Кирова” Державного підприємства “Макеевуголь” від 19.12.2018, та виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з моменту звернення до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, тобто з 19.02.2019.

Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки позивачем перебуває у незадовільному матеріальному становищі.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом та вирішенням адміністративного позову, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суд зазначає, що на обґрунтування поданої заяви позивачем до позовної заяви надано довідки, які підтверджують відсутність доходів у позивача.

Крім того, суд враховує ту обставину, що предметом розгляду адміністративної справи є захист соціальних права позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та звільнення від позивача від сплати судового збору за звернення до суду з вищевказаною позовною заявою.

Керуючись ст.ст.133, 241, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, що є предметом розгляду у справі №280/1414/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Новікова