Рішення № 82011740, 24.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року Справа № 280/1414/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. «а» ст.13, абз.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на підставі ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.12-14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виходячи з розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, вказаної в довідці Публічного акціонерного товариства "Арендное предприятие "Шахта "Ждановская" від 07.02.2018 за №05-05/4013 та в довідці обособленого підрозділу "Шахта имени С.М.Кирова" Державного підприємства "Макеевуголь" від 19.12.2018, та виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з моменту звернення до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, тобто з 19.02.2019.

Ухвалою суду від 08.04.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 19.04.2019 до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 24.04.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Бердянського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області йому протиправно відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що на момент звернення до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії позивач мав загальний стаж понад 20 років та пільговий стаж у 8 років 9 місяців та 23 дні, а також досяг пенсійного віку необхідного для призначення пенсії. Вказує, що підставою для відмови у призначенні пенсії став висновок відповідача про те, що позивач має пільговий стаж у 5 років, оскільки Пенсійним фондом не приймаються документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, розмір заробітної плати, у зв`язку з тим, що зазначені довідки завірені на території АТО. Тобто, через події на Сході України позивач позбавлений права на призначення пільгової пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідно до записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку розраховано загальний стаж, який склав 24 роки 13 днів, пільговий стаж - 5 років 6 місяців 26 днів, тобто позивач на буде права на призначення пенсії після досягнення 55 річного віку. Також, відповідач зазначив, що довідки видані відокремленим підрозділом «Шахта ім.Кірова» ДП «Макєєвугілля» та орендного підприємства «Шахта ім. Жданова» так званої «Донецької народної республіки» не є легітимною та не може підтверджувати пільговий стаж та заробітну плату. Вважає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.02.2019 №2306-5000036205.

19 лютого 2019 року позивач звернувся до об`єднаного управління з заявою про призначення пільгової пенсії.

Листом Бердянського об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 05.03.2019 №50/Ш-4, позивача повідомлено про те, що відповідно до записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку розраховано загальний стаж позивача, який склав 24 роки 13 днів, пільговий 5 років 6 місяців 26 днів. Зазначено, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, у зв`язку з чим позивач має право звернутися за призначенням пенсії по досягненню 55 років.

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пільгової пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на дату звернення до об`єднаного управління за призначенням пенсії мав повних 54 роки, а також маж загальний трудовий стаж у 24 роки 13 днів, що не заперечувалось відповідачем.

В свою чергу, для призначення пільгової пенсії у 54 роки, позивач повинен був мати не менше 6 повних років пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Так, відповідачем не заперечувався факт наявності у позивача пільгового стажу у розмірі 5 років 6 місяців 26 днів, який складається з періодів трудової діяльності з 17.04.1986 по 23.11.1986, з 26.12.1986 по 27.08.1988, з 15.09.1988 по 31.12.1991.

В свою чергу, відповідачем не зараховуються до пільгового стажу періоди трудової діяльності з 15.09.1988 по 06.09.1992 та з 03.03.1986 по 16.04.1986, оскільки зазначені періоди не підтверджені довідками про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а надані позивачем довідки від 19.12.2018 №21/666 та від 05.12.2018 №05-02/3927 є нелегітимними та не можуть підтверджувати пільговий стаж, оскільки видані підприємствами розташованими на тимчасово непідконтрольній території України представниками так званої «ДНР».

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в періоди роботи з 1983-1988) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

З наданої до матеріалів адміністративної справи трудової книжки встановлено, що у період з:

03.03.1986 по 16.04.1986 працював учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті;

17.04.1986 по 23.11.1986 - гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

24.11.1986 по 25.12.1986 - учнем гірника очисного забою підземного з повним робочим днем в шахті;

26.12.1986 - 02.03.1988 - гірником очисного забою підземного з повним робочим днем в шахті;

03.03.1988 - 26.08.1988 - гірником підземним очисного забою з повним робочим днем в шахті;

з 15.09.1988 по 06.09.1992 - гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Суд зазначає, що позивачем під час звернення до об`єднаного управління з заявою про призначення пільгової пенсії надавались уточнюючі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки бо відповідних записів у ній від 19.12.2018 №21/666, видана ВП «Шахта імені С.М. Кірова», та від 05.12.2018 №05-02/3927, видана ОП «Шахта «Ждановська», проте відповідачем зазначені довідки не були взяті до уваги при вирішенні питання про призначення позивачу пільгової пенсії, оскільки видані на непідконтрольній українській владі території так званої «ДНР».

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими дії об`єднаного управління щодо неврахування наданих позивачем довідок, оскільки до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.10.2018 у справі №235/2357/17 (адміністративне провадження №К/9901/2387/17).

Отже, відповідачем необґрунтовано не було взято до уваги довідки надані позивачем на підтвердження пільгового стажу та заробітної плати, оскільки такі безпосередньо впливають на реалізацію Конституційного права позивача на соціальний захист.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії був висновок відповідача про відсутність у позивача пільгового стажу у 6 років (при віці у 54 роки), що спростовано в ході розгляду даної справи, оскільки вищевказані періоди праці гірником надають позивачу необхідного пільгового стажу понад 6 років.

Щодо позовних вимог про призначення пільгової пенсії виходячи з розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, вказаної в довідці Публічного акціонерного товариства «Арендное предприятие «Шахта «Ждановская» від 07.02.2018 за №05-05/4013 та в довідці обособленого підрозділу «Шахта имени С.М.Кирова» Державного підприємства «Макеевуголь» від 19.12.2018, суд вважає такі вимоги передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок розміру пенсійних виплат є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду.

При цьому, суд звертає увагу, що наданий час спір щодо розміру пенсійних виплат між сторонами не виник, оскільки позивачу було взагалі відмовлено у призначенні пільгової пенсії, що свідчить про передчасність заявлених вимог.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що до матеріалів адміністративної справи не надано доказів, що позивач звертався до відповідача з заявою про проведення обчислення пенсії саме відповідно до вищевказаних довідок.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Консульська, буд.23, корпус Л, код ЄДРПОУ 37963785) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.«а» ст.13, абз.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.12-14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 19.02.2019, а також виплатити заборгованість по пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова