Ухвала суду № 82011620, 24.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

24 травня 2019 року Справа № 280/1387/19

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Чобана Миколи Васильовича ( АДРЕСА_1 ; РНКПО НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного Управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018.

Крім того, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом до суду. Позивач пояснював пропуск строку звернення до адміністративного суду тим, що він не отримував оскаржувану вимогу.

Ухвалою суду від 03.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Призначено підготовче засідання на 25.04.2019.

В ухвалі про відкриття провадження судом зазначено, що для ухвалення обґрунтованого рішення за результатами розгляду клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду необхідно з`ясувати, чи виконано контролюючим органом свій обов`язок щодо направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача, чи отримував позивач оскаржуване рішення та чи поважними є причини пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом. Для цього суду потрібно надати можливість сторонам представити суду відповідні докази в обґрунтування своєї позиції з даного питання.

Протокольною ухвалою суду від 25.04.2019 підготовче засідання відкладено на 14.05.2019.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2019 підготовче засідання відкладено на 21.05.2019.

21.05.2019 під час підготовчого засідання, на підставі наданих відповідачем доказів (копія скарги від 09.07.2018 №01, копія рішення Державної фіскальної служби України про залишення скарги без розгляду від 08.08.2018 №117/2/ч/99-99-11-02-02-25), судом встановлено, що позивач отримував оскаржувану вимогу та оскаржував її в адміністративному поряду.

Під час підготовчого засідання представник позивача зазначені обставини не заперечував, вказав, що не був обізнаний про дані обставини, здійснює представництво інтересів позивача лише з жовтня 2018 року, просив суд залишити позовну заяву без руху для надання належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Ухвалою суду від 21.05.2019 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного позову з позовною заявою Фізичної особи-підприємця Чобана Миколи Васильовича до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), викладені у позовній заяві. Залишено без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Чобана Миколи Васильовича до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

23.05.2019 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.05.2019 від позивача надійшло клопотання із зазначенням інших підстав поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що 27.06.2019 поштою отримав податкові повідомлення - рішення №0018401305 та №0018391305 від 25.06.2018 року, рішення №0018421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.06.2018, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018. Після отримання оскаржуваної вимоги, за відсутності фахових знань та вмінь, позивач своєчасно звернувся за правничою допомогою до особи, яка є адвокатом (Поліщука Сергія Миколайовича), та на яку Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Кодексом адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Після відкриття провадження по справі №0840/3762/18, предметом оскарження у якій є податкові повідомлення - рішення №0018401305 та №0018391305 від 25.06.2018, рішення №0018421305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, адвокат Поліщук С.М. повідомив, що не зможе представляти його інтереси в Запорізькому окружному адміністративному суді по справі №0840/3762/18, оскільки проживає у м.Києві. 11.10.2018 позивач видав довіреність на представництво своїх інтересів в суді ОСОБА_2 , який і приймає безпосередню участь у розгляді справи №0840/3762/18. Позивач зазначає, що ним було видано відповідні довіреності на представництво його інтересів, в тому числі щодо складання та підписання документів правового характеру від його імені. Зі свого боку повною мірою дотримувався всіх наданих йому адвокатом вказівок та рекомендацій та був впевнений, що відповідними фахівцями йому надається кваліфікована правнича допомога. Але, як виявилося, навіть скарга до ДФС щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018 була подана вже з пропуском строку, встановленого абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», і її було залишено без розгляду. В зв`язку з цим, строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018 було пропущено навіть на момент подання позову, що розглядається в межах справи №0840/3762/18. Позивач звертає увагу, що протягом встановленого законом 10-тиденного строку адвокати не звернулися із скаргою ні до ДФС, ні з позовом до суду, чим фактично позбавили його гарантованого ст.55 Конституції України права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Також позивач вказує на те, що складання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018 відбулося виключно через складання податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 №0018401305, яким визначено донарахування за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, код платежу 11010500, у розмірі 655 921, 61 грн. Вважає, що рішення контролюючого органу щодо ЄСВ не є самостійним, а є похідним та повністю залежить від рішення контролюючого органу щодо податку на доходи фізичних осіб. Звертає увагу суду, що відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити податкове повідомлення рішення до суду протягом строків, встановлених ст.102 Податкового кодексу України - тобто, протягом трьох років. При цьому, строк щодо оскарження «похідного» рішення контролюючого органу встановлено лише 10 днів. У зв`язку з цим, вважає, що встановлення в абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» меншого строку на оскарження «похідного» рішення, ніж строк, встановлений п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України для оскарження «основного» рішення контролюючого органу є нічим іншим як «обмеженням права звернення до суду таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець», що суперечить рішенням Європейського суду з прав людини.

Необхідно звернути увагу, що по тексту клопотання позивач посилається на дати у 2019 році у майбутньому, у тому числі отримання оскаржуваної вимоги, направлення її адвокату, отримання позову від адвоката, ухвали суду по справі № 0840/3762/18 про залишення позову без руху та відкриття провадження у справі. Однак з урахуванням матеріалів справи, суд схиляється до думки про те, що в даному випадку має місце описка, оскільки вказані події відбулись у 2018 році.

Розглянувши клопотання позивача про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною та його поновлення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання і залишення без розгляду адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку… У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена протягом десяти календарних днів з дня її отримання.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Позивач у клопотанні про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення особисто зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018 отримав засобами поштового зв`язку 27.06.2018.

Отже, станом на 27.06.2018 позивачу було відомо про існування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

При цьому, позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку з вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018411305 від 25.06.2018 лише 27.03.2019.

Суд зауважує, що звернення до суду відбулось більш, ніж через 9 місяців після того, як він дізнався про існування оскаржуваної ним вимоги.

Щодо зазначення позивачем у якості підстави для поновлення строку звернення до суду на неналежне представництво його інтересів адвокатом, суд зазначає, що відносини між адвокатом та його клієнтом регулюються відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюються на підставі укладеного договору про надання правової допомоги, якими передбачені відповідні наслідки дисциплінарного та/або цивільно-правового характеру в разі невиконання, чи неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов`язків. Однак такі обставини не можуть бути підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, особливо з урахуванням того, що суду не надано доказів прояву позивачем належної зацікавленості у розгляді його справи протягом 9 місяців з моменту отримання оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень до дати звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того, суд враховує, що при зверненні до суду з даним позовом, підписаним позивачем особисто, позивач вказав про неотримання оскаржуваної вимоги, що виявилось недостовірним.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача, на те, що встановлення в абз.9 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» меншого строку на оскарження «похідного» рішення, ніж строк, встановлений п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України для оскарження «основного» рішення контролюючого органу є нічим іншим як «обмеженням права звернення до суду», з огляду на таке.

По-перше, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Податковим кодексом України не передбачено такі поняття як «основне» та «похідне» рішення, отже відповідне твердження позивача щодо ієрархії рішень контролюючого органу не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

По-друге, законодавством України чітко встановлено, що відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена протягом десяти календарних днів з дня її отримання, а відповідно до приписів п.56.18 ст.56, ст.102 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене протягом 1095 днів після отримання такого рішення.

При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно частини третьої ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Право суду на постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання закріплені в пункті першому частини 2 ст.183 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача щодо визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення, у зв`язку з цим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 181, 241, 243, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного позову з позовною заявою Фізичної особи-підприємця Чобана Миколи Васильовича до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), викладені у позовній заяві.

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Чобана Миколи Васильовича про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та його поновлення,- відмовити.

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Миколи ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 24.05.2019

Суддя М.О. Семененко