Рішення № 82010920, 27.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 р. Справа№200/1953/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (юридична адреса: 21007, м. Вінниця-7, вул.. Стрілецька,105, військова частина А0287) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, в якому просить суд:

- визнати рішення Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (протокол № 15) від 29 жовтня 2018 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , працівнику Збройних Сил України в/частина А3546;

- зобов`язати Комісію Командування Повітряних Сил Збройних Сил України Державну службу України на підставі поданих позивачем документів надати ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати Комісію Командування Повітряних Сил Збройних Сил України Державну службу України видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання:

- оформлення позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України, шляхом зазначення ідентифікаційнного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти;

- копію рішення Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (протокол № 15) від 29 жовтня 2018 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;

- обґрунтованої заяви про залучення Командира військової частини А3546 в якості третьої особи на стороні позивача або відповідача із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.

Позивачем було усунено недоліки не в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали.

На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем усунуто всі зазначені недоліки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач зазначив, що згідно з наказом командира військової частини А3546 №176 від 23.07.2018 року він був прийня тий на роботу з 23.07.2018 року на посаду техніка-енергетика з посадовим окладом 2396 грн. на місяць.

Відповідно до витягу із наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 51дек від 08.08.2018 року наказано залучити позивача до складу сил і за собів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, ві дсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях по особовому складу Збройних Сил України з 23 липня 2018 року як техніка-енергетика військової частини А3546. Позивач зазначив, що на час прийняття його на роботу до військової частини в Україні діяв Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали неза лежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Згідно з рішенням Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (прото кол №15) від 29 жовтня 2018 року позивачу було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, мотивуючи тім, що Законом України від 22.05.2018 року № 2443-У11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Рево люції Гідності та деяких інших осіб» внесено зміни до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» в частині виключення зазначеного пун кту працівників Збройних Сил України. Закон набрав чинності 25 липня 2018 року. Відповідно до пункту 13 статті 9 Закону зазначеній категорії осіб передбачено надання статусу учасника війни. Вважає рішення Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача у письмовому відзиві на позовну заяву. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що рішення Комісії (протокол № 15) від 29 жовтня 2018 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства України, яке діяло на час прийняття рішення, та рішення Комісією прийнято в межах своїх прав та компетенції. Зазначив, що підставою для прийняття такого рішення, що підтверджується відповідними записами у протоколі № 15, було те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року№ 2443-УІІІ, який набув чинності 25 липня 2018 року, до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII внесені зміни внаслідок яких працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, виключені з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій.

Щодо тверджень позивача, про те, що він приймав участь у забезпеченні бойових дій з 23 липня 2018 року, тобто раніше ніж 25 липня 2018 року коли набрали чинності вказані вище зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та набув у зв`язку з цим право отримати статус учасника бойових дій відповідач зазначив наступне.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (зі змінами внесеними Постановою КМ№ 350 від 10.05.2018), статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Тобто, працівник Збройних Сил України ОСОБА_1 набув би право на отримання статусу учасника бойових дій лише через 30 календарних днів з часу залучення його до складу сил та засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, тобто 23.08.2018, коли діючим законодавством України визнання працівників Збройних Сил України учасниками бойових дій не передбачено.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки з 23.07.2018 року по 19.09.2018 року працював на посаді техніка-енергетика Військової частини А3546.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини А3546 (по стройовій частині) Міністерства оборони України від 23.07.2018 р. № 176 прийнято на роботу та призначено з 23.07.2018 р. ОСОБА_1 на посаду техніка-енергетика з посадовим окладом 2396 грн. на місяць.

Витягом із наказу Генерального штабу збройних сил України №51дек від 08.08.2018 р. «Про залучення особового складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» залучено до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особовий склад Збройних сил України з 23 липня 2018 року працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546.

Згідно з витягом із наказу Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині) Міністерства оборони України №98дск від 20.08.2018 р. наказано вважати такими, що прибули до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних сил України Військової частини А3546, з 23 липня 2018 року працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини А3546 (по стройовій частині) Міністерства оборони України №227 від 19.19.2018 р. звільнено з 19.09.2018 року працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , відповідно до п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін.

Також, відповідно до витягу із наказу Генерального штабу збройних сил України №95дск від 17.11.2018 року наказано виключити особовий склад зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, особовий склад Збройних сил України з 19 вересня 2018 року працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546.

Згідно з витягом із наказу Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині) Міністерства оборони України №184дск від 29.11.2018 р. наказано вважати такими, що вибули зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до пункту постійної дислокації нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних сил України Військової частини А3546, з 19 серпня 2018 року працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546. Відповідно до витягу Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині) Міністерства оборони України №187дск від 03.12.2018 р. внесено зміни до наказів Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині) від 29.11.2018 №184дск: словосполучення 2.1.1.1.5 Наказу «з 19 серпня 2018 року: працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546» викладено в наступній редакції «з 19 вересня 2018 року: працівника Збройних сил України ОСОБА_1 , техніка-енергетика військової частини А3546».

Крім того, працівнику Збройних Сил України ОСОБА_1 видана довідка №350/172217/65/933АС від 04.12.2018 р. про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, яка підтверджує, що він дійсно в період з 23.07.2018 по 19.09.2018 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області.

Позивач, звернувся до комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій для отримання статусу учасника бойових дій.

Відповідно до витягу із протоколу №15 засідання комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 29 жовтня 2018 року у зв`язку з тим що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року№ 2443-УІІІ, який набув чинності 25 липня 2018 року, до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII внесені зміни внаслідок яких працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, виключені з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій, працівнику Збройних сил України ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій працівникам Збройних Сил України та повернуто їх документи до військової частини (установи).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413), Положенням про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2016 року №868 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за №1271/29401 (далі - Положення №868).

У відповідності до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (на час прийняття позивача на роботу) учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 2 Порядку №413 (на час виконання позивачем обов`язків працівника Збройних Сил України) встановлено, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, абзацом 1 пункту 2-1 цього ж Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ (пункт 3 Порядку №413).

Згідно з пунктом 4 Порядку №413, Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається Комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, ДФС (далі - комісія) (абз. 1, 2 пункту 5 Порядку №413).

У відповідності до пунктів 6 та 8 Порядку №413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Комісії інформують у місячний строк Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком 3.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку.

Крім того, Положенням №868 визначено основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни державних службовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України та працівників територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, інших осіб, визначених чинним законодавством (далі - працівники МВС), а також організацію її роботи.

Пунктами 1, 2 Розділу І Положення №868 передбачено, що Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - Комісія) утворюється в апараті МВС наказом МВС з метою реалізації заходів, пов`язаних із наданням статусу учасника бойових дій, учасника війни працівникам МВС. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та цим Положенням.

Розділом ІІ Положення №868 визначено основні завдання та права Комісії, зокрема, з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право:

1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; 2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС; 5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання; 6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; 7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; 8) повторно розглядати за рішенням Міністра внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.

Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) (пункт 3 Розділу ІІ Положення №868).

Також, пунктом 4 Положення №868 передбачено, що Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі:

відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Рішення Комісії може бути оскаржено у судовому порядку (пункт 7 Розділу ІІ Положення № 868).

При цьому, Розділом ІІІ Положення №868 врегульовано особливості надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції, а саме, Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Підтвердними документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.

Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника війни на підставі документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни керівники підрозділів, у підпорядкуванні яких працівники МВС проходили службу чи працювали, у місячний строк після завершення виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України) зобов`язані подати на розгляд Комісії довідки за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, та документи, зазначені в пунктах 1-3 цього розділу, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни. У разі якщо місце постійної дислокації підрозділу або установи, закладу знаходиться безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, керівники підрозділів подають документи на розгляд Комісії в місячний строк після призначення державних службовців, працівників МВС на відповідні посади.

У разі зміни спеціального звання або посади до матеріалів, що надсилаються на розгляд Комісії, керівники підрозділу додають довідки із зазначенням відповідних дати і номера наказу.

Усі матеріали, що надсилаються на розгляд Комісії, оформлюються із дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних і доступу до публічної інформації та завіряються у встановленому порядку керівником структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, керівником підрозділу кадрового забезпечення.

Звільнення особи зі служби не впливає на строки та якість підготовки і направлення відповідних матеріалів на розгляд Комісії. До матеріалів таких осіб додається довідка за підписом керівника підрозділу із зазначенням дати, номера наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 4 Розділу V Положення № 868 результати засідання Комісії оформлюються протоколом не пізніше 3 робочих днів з дня його проведення.

Протокол підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.

На підставі протоколу Комісією готується рішення про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни працівників МВС за формою, наведеною у додатку до цього Положення, підписується головою (його заступником) і секретарем Комісії та скріплюється гербовою печаткою Міністерства внутрішніх справ України.

З аналізу наведених норм слідує, що діючим законодавством України визначено чіткий та послідовний порядок вирішення Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни питання щодо надання особі статусу учасника бойових дій або статусу учасника війни, у зв`язку з його участю у проведенні антитерористичної операції.

Судом встановлено, що позивач у період з 23.07.2018 по 19.09.2018 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ Донецької області, про що зокрема свідчить довідка №350/172217/65/933АС від 04.12.2018 р., видана Військовою частиною №А3546 Міністерства оборони України, накази Командувача об`єднаних сил (по стройовій частині) від 20.08.2018 № 98дск, від 29.11.2018 № 187дск (зі змінами, внесеним відповідним наказом від 03.12.2018 № 187).

Зазначені документи відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2016 року №868 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за №1271/29401 є підтвердними документами, що свідчать про участь позивача у бойових завданнях.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували вказані вище обставини.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 року№ 2443-УІІІ, який набув чинності 25 липня 2018 року, до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII внесені зміни внаслідок яких працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, виключені з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 N І-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). У Рішенні зазначено, що загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, зважаючи на зміст рішення Конституційного суду України від 09.02,1999. № 1 -рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до позивача не можуть застосовуватися вимоги пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції чинній з 26.05.2018.

Внесеними змінами від 25.05.2018 до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, виключені з переліку осіб, які визнаються учасниками бойових дій, не може бути поширений на позивача, оскільки він не був чинний на час прийняття позивача на работу на посаду техніка-енергетика 23.07.2018 року.

З огляду на це, суд вважає, що у Комісії були наявні всі документи, які підтверджують те, що ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, а отже має право на отримання статусу учасника бойових дій.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та, як наслідок, наявність підстав для його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на те, що судом встановлена протиправність оскаржуваного рішення, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути надані документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Однак, враховуючи, що встановлення статусу учасника бойових дій та видача посвідчення учасника бойових дій є лише повноваженнями відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частиною 3 статті 245 КАС України суд наділений правом у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме скасування спірного рішення відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (код ЄДРПОУ 24981451, юридична адреса: 21007, м. Вінниця-7, вул.. Стрілецька,105) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (ЄДРПОУ 24981451, юридична адреса: 21007, м. Вінниця-7, вул.. Стрілецька,105) (протокол № 15) від 29 жовтня 2018 року про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , працівнику Збройних Сил України.

Зобов`язати Комісію Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (код ЄДРПОУ 24981451, юридична адреса: 21007, м. Вінниця-7, вул.. Стрілецька,105) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 27 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.