Постанова № 8201089, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.10Справа №2а-889/10/0/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Полуостров»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Харченко В.М.- директор, рішення № 1 від 11.02.2002 року;

від відповідача – Тарасенко О.В. – представник, довіреність № 18/10-0 від 10.01.2010 року;

Суть спору: Приватне підприємство «Телерадіокомпанія «Полуостров» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0021381501/0 від 10.12.2009 року про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року. Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року, проте не прийнята останнім, чим на думку позивача порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами». Таким чином податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем неправомірно, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року дійсно була подана позивачем відповідачу в строки, встановлені діючим законодавством, проте не була прийнята у зв’язку з порушенням порядку її заповнення. З причини ненадання платником податкової звітності відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування до позивач штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.06.1995 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року (вх. № 6456/2п/239125 від 02.11.2009 року).

Даний факт не заперечує відповідач, про що зазначено у відзиві на адміністративний позов (вих. № 2467/10-0 від 19.02.2010 року).

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим направила позивачу повідомлення про те, що надана ним декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року не визнана податковою декларацією, оскільки ним порушені вимоги п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання”, у зв’язку з чим позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог зазначеного Наказу та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідачем 26.11.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності позивачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не подання позивачем декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року.

За результатами перевірки складений акт № 291/15-7/20755692 від 27.11.2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0021381501/0 від 10.12.2009 року про визначення суми податкового зобов’язання за штрафними санкціями з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року податковою декларацією, керувався п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», згідно з яким у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

          З аналізу зазначених положень стає зрозумілим, що зазначений Наказ не передбачає підстав для відмови в прийнятті податкової декларації або її невизнання, а містить лише вимоги до її заповнення.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон).

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

          Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

          У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

          Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

          Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті податкової декларації з зазначених підстав, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач, не прийнявши декларацію позивача з податку на прибуток, діяв неправомірно, чим порушив норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи встановлено надання позивачем податкової звітності з податку на прибуток, суд вважає, що відповідач під час прийняття податкового повідомлення – рішення діяв невмотивовано, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 01.03.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0021381501/0 від 10.12.2009 року про застосування до Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Полуостров» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 2) штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.