Рішення № 82010572, 24.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 р. Справа№200/3233/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Кудрявцеві О.Ю., за участю представників Позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників Відповідача Романової І.Г., Коржової Н.І., Плакущого С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання потиправною та скасування вимоги від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби (далі - Відповідач) в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання потиправною та скасування вимоги від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління офісу Держаудитслужби в Донецькій області у період з 17.09.2018 року по 07.12.2018 року була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Селидіввугілля» та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року. За результатами проведеної ревізії складено акт від 14.12.2018 року № 05.05-19/01. Під час ревізії встановлені порушення законодавства.

Відповідно до Акту ревізії встановлено факти, зокрема, реалізації Позивачем вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія», ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; приймання від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату із завищеним змістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн та додатково здійснених витрат на повторне збагачення цього вугільного концентрату; нарахування та виплати надбавки за виконання робіт, які документально не обґрунтовані та фактично не віднесені до переліку особливо важливих, передбачених Положенням про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи. Чим, на думку Відповідача, завдано збитків підприємству на загальну суму 2 191 693, 63 грн.

Відповідач надіслав на адресу Позивача вимогу від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства, яку Позивачем отримано 04.02.2019 року

Позивач вважає, що вимога від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства в цій частині прийнята поза межами діючого законодавства України.

Тому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення Державним підприємством «Селидіввугілля» порушень законодавства, в частині:

- реалізації вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія», ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (пункт 2 вимоги);

- приймання від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату із завищеним змістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн та додатково здійснених витрат на повторне збагачення цього вугільного концентрату (пункт 3 вимоги);

- нарахування та виплати надбавки за виконання робіт, які документально не обґрунтовані та фактично не віднесені до переліку особливо важливих, передбачених Положенням про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи (пункт 4 вимоги).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що Відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а оскаржувана вимога Управління є законною та обгрунтованою, що складена в межах повноважень у порядку та у спосіб, передбачений законами України. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

25 квітня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої Позивач не отримував висновок на заперечення до Акту ревізії, отже Відповідач проігнорував розгляд заперечення на акт ревізії. Крім того, письмова вимога контролюючого органу безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії. Також надав заперечення по суті встановлених порушень.

03 травня 2019 року засобами електронної пошти до суду надішли заперечення Відповідача, згідно яких висновок на заперечення до Акту ревізії направлено на адресу Позивача 22.01.2019 року і отримано останнім 06.02.2019 року. Відповідач вважає, що за допомогою оскаржуваної вимоги неможливо примусово стягнути збитки, встановлені під час ревізії. По суті встановлених порушень пояснення надані у відзиві на адміністративний позов.

Представники Позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники Відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, надали пояснення, аналогічні, викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справа, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 33426253, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. К. Маркса, 41.

Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління офісу Держаудитслужби в Донецькій області на виконання Плану проведення заходів державного фінансового контролю з 17.09.2018 по 07.12.2018 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Д11 «Селидіввугілля» за період з 01.01.2016 по 31.08.2018.

За результатами проведеної ревізії складено акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Селидіввугілля» (далі - Акт ревізії) від 14.12.2018 року № 05.05-19/01 (т. 1, а.с. 17-160).

Відповідно до Акту ревізії встановлено порушення щодо надання послуг з переробки (збагачення) рядового вугілля, дотримання умов договорів на збагачення рядового вугілля із збагачувальними фабриками, правильності формування прямих витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи.

Так, встановлено:

- реалізація Позивачем вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія», ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

- приймання від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату із завищеним змістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн та додатково здійснених витрат на повторне збагачення цього вугільного концентрату;

- нарахування та виплати надбавки за виконання робіт, які документально не обґрунтовані та фактично не віднесені до переліку особливо важливих, передбачених Положенням про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи.

Не погоджуючись з окремими висновками Акту ревізії, Позивач у встановленому порядку надав заперечення до нього (т. 2, а.с. 151).

Листом № 04-05-05-15-05/865 від 18.01.2019 року управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області надано висновок від 18.01.2019 року на заперечення до Акту ревізії, яким зазначено, що дані заперечення не приймаються.

На підставі висновків Акту ревізії Відповідачем прийнято вимогу № від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства, за змістом якої Відповідач вимагає від Позивача:

1. Опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства у встановленому законодавстві порядку.

2. Розглянути питання щодо притягнення працівників державного підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати в термін до 22 лютого 2019 року до управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 26/2.

Водночас проінформовано, що у разі не усунення виявлених порушень законодавства у встановлений строк орган державного фінансового контролю на підставі п. 15 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 29 листопада 2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» ініціює розгляд питання про відповідність керівника установи займаній посаді/ розірвання контракту з керівником суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Позивач не погодився з окремими пунктами вказаної вимоги та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобово`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону України, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 затверджений порядок проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами. Документальні перевірки, що передбачає контроль за установчими,фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об`єкта чи його заступником; Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи контролюючого органу можуть перевіряти документи об`єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю.

Як вже зазначалось раніше, під час ревізії встановлені порушення законодавства, що призвели до втрат державного підприємства, які не відшкодовані, а саме:

- реалізація Позивачем вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія», ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (пункт 2 вимоги);

- приймання від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату із завищеним змістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн та додатково здійснених витрат на повторне збагачення цього вугільного концентрату (пункт 3 вимоги);

- нарахування та виплати надбавки за виконання робіт, які документально не обґрунтовані та фактично не віднесені до переліку особливо важливих, передбачених Положенням про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи (пункт 4 вимоги).

Щодо суті порушень, викладених у пункті 2 оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до глави 61 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854).

Статтею 539 ЦК України передбачено, що альтернативним є зобов`язання, в якому боржник зобов`язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Між ДП «Селидіввугілля» та збагачувальними фабриками було укладено договори щодо надання послуг збагачення вугільної продукції:

- від 24.02.2014 року № 2/39-14У та від 11.01.2016 року № ТЗ/1-2016 з ТОВ «ЗФ № 105» (т. 1, а.с. 173-188);

- від 01.04.2015 року № Т9/4-2015 та від 30.11.2012 року № 112-12 з ПрАТ ЦЗФ «Росія» (т. 2, а.с. 211-227).

Згідно вказаних договорів, замовник постачає на переробку виконавцю рядові вуглі для збагачення, а виконавець приймає вугілля, збагачує його і постачає замовнику продукти загачення.

Разом з цим, пунктом 6.2 зазначених договорів, які є аналогічними за змістом, передбачено, що за згодою сторін оплата послуг зі збагачення можлива іншими засобами, які не протирічать діючому законодавству України.

Відповідними додатковими угодами до договорів сторони визначили, що у випадку прострочення оплати замовником (позивач) вартості збагачення вугілля більш ніж на 10 календарних днів замовник (позивач) може передавати у власність виконавця (ЦОФ) готову продукцію в рахунок погашення заборгованості за послуги збагачення виходячи з вартості за 1 тонну вугілля, встановленої на відповідну дату протоколом засідання Ради Оптового ринку вугільної продукції України. Після передачі у власність виконавця (ЦОФ) готової продукції сума заборгованості за послуги збагачення відповідно зменшується на суму переданої у власність готової продукції.

У зв`язку з наявністю у Позивача перед збагачувальними фабриками заборгованості за надані послуги збагачення вугілля, Позивач у відповідності до умов укладених договорів та чинного законодавства України передав на користь збагачувальних фабрик готову продукцію.

Відповідно до пункту 5.1.14 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи. Методичні вказівки» ГТР 24.08.110-2003, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2003 № 783, на який посилається Відповідач, з метою забезпечення виконання єдиних вимог щодо якості органічного палива , що постачається на ТЕС відповідно до технічних умов, установлених ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання», коригування повинні відповідати вимогам відповідних нормативно-методичних документів Мінпаливенерго, а за їх тимчасової відсутності рекомендується такий порядок коригування ціни:

- якщо фактичні значення основних показників якості вугілля відрізняються від базових, проте знаходяться в межах узгодженої договірної категорії якості (допустимого діапазону значень), базова ціна коригується на 2,5 % за кожний процент відхилення зольності Ad і на 1,3% за кожний процент відхиленняя загальної вологості Wt від базових значень;

- якщо фактичні значення основних показників якості виходять за межі узгодженої в договорі категорії якості (допустимого діапазону значень), але дають змогу віднести вугілля до нижчої категорії якості з-поміж установлених ДСТУ 4083, і Покупець згоден прийняти партію вугілля як вугілля нижчої категорії якості, базова ціна коригується таким чином: при збільшенні зольності Аd: на 2,5% за кожний процент відхилення - Аd в межах допустимого діапазону; на 5% - за кожний наступний процент відхилення Аd в межах «верхнє допустиме значення Аd плюс 3%; на 10% - за кожний подальший процент відхилення Аd; при збільшенні загальної вологи Wt на 1,3% - за кожний процент відхилення Wt в межах допустимого діапазону, далі як при збільшенні зольності.

Крім того, витягами з протоколів засідання Ради Оптового ринку вугільної продукції України № 8 від 04.12.2015 року, № 4 від 28.07.2016 року, № 5 від 30.12.2016 року, № 1 від 31.03.2017 року, № 2 від 31.08.2017 року, № 3 від 30.10.2017 року, щодо ціноутворення на вугільну продукцію, що реалізується для потреб енергетики та коксування. Встановлена базова ціна на вугільну продукцію, що постачатиметься для потреб теплових електростанцій за базовими показниками якості без ПДВ.

Однак, на переконання суду, ГТР 24.08.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи. Методичні вказівки» та вказані витяги з протоколів засідання Ради Оптового ринку вугільної продукції України не можуть бути застосовані до спірних правовідновин, оскільки регулюють ціноутворення на вугільну продукцію, що постачається для потреб теплових електростанцій.

Чинним законодавством України передбачено застосування приплат та знижок лише у випадку відвантаження концентрату на ТЕС, та не стосується інших контрегентів, в даному випадку збагачувальних фабрик.

До того ж, Позивачем було надано лист від 23.07.2015 року № 14/882 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з візою першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості Мартиненкова І.М. щодо надання дозволу на проведення розрахунків зі збагачувальними фабриками шляхом передачі збагачувальним фабрикам частини готової продукції в рахунок погашення заборгованості за послуги збагачення.

Про ціну вугільної продукції для відвантаження мова не йдеться. Строк дії наданого зазначеним листом дозволу не визначений, в подальшому Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не обмежувався.

Отже, зазначеними вище обставинами спростовуються доводи Відповідача щодо реалізації Позивачем вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія» та ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Щодо суті порушень, викладених у пункті 3 оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.

Вимоги до якості роботи за договором підряду встановлені статтею 857 ЦК України, відповідно якої робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Між позивачем та ТОВ «ЗФ № 105» укладено договори щодо надання послуг збагачення вугільної продукції:

- від 24.02.2014 року № 2/39-14У (т. 1, а.с. 173-183);

- від 11.01.2016 року № Т3/1-2016 (т. 1, а.с. 184-188).

Пунктом 3.1 зазначених договорів, які є аналогічними за змістом, передбачено, що виконавець (збагачувальна фабрика) виготовляє та відвантажує вугільний концентрат згідно технічних умов замовника (позивач) з показниками, які зазначені у додатку № 2 до договору.

У додатку № 2 до договорів, які є аналогічними за змістом, замовником (позивач) та виконавцем (збагачувальна фабрика) погоджені технічні умови на продукти збагачення за видам споживання, якими для вугільного концентрату марки ДГ0-100 визначені наступні показники якості:

- зольність: не більше 28 %;

- волога: не більше 12 %.

П. 3.4. розділу 3 договору 24.02.2014 № 2/39-14У передбачено, що разі виникнення у підприємства-отримувача сумніву в якості отриманого вугільного концентрату, обов`язково викликається представник виконавця для спільного випробування. Результат спільного випробування оформляється двостороннім актом, данні якого приймаються обома сторонами як остаточні. Копія двостороннього акту висилається Виконавцем Замовнику протягом 3-х днів після його складання.

Крім того, п. 4.4. розділу 4 договору від 24.02.2014 № 2/39-14У та від 11.01.2016 № ТЗ/1 - 2016 визначає, що Виконавець надає Замовнику посвідчення якості. А отже, Замовник, під час прийому виконаних робіт мав можливість ознайомитися з якістю поставленого йому концентрату та відмовитися від його прийняття, як такого, що не відповідає вимогам договору.

10 лютого 2016 року між Позивачем та ДП "Держвуглепостач" укладено договор № 03-16/ЕН щодо поставки вугілля (т. 1, а.с. 189-193).

Відповідно до договору № 03-16/ЕН від 10.02.2016г. у вугільній продукції, що відвантажується на адресу Вуглегірської ТЕС, вихід летких речовин мав бути в діапазоні 38-44%.

Партії вугілля, вміст летких речовин Vdaf в яких нижчий 35,0 % або перевищує 45,0% для марок Г, ДГ, Покупцем не приймаються і не оплачуються (п. 6.2.3.1 договору № 03-16/ЕН від 10.02.2016г.).

При цьому, у договорах про надання послуг збагачення вугільної продукції від 24.02.2014 року № 2/39-14У та від 11.01.2016 року № Т3/1-2016у сторони не визначали такий вид технічних умов на продукти збагачення, як концентрація летких речовин.

Відтак, вугілля, що було поставлено на ТЕС, за договором поставки мало вимоги щодо концентрації летких речовин.

Однак враховуючи, що, у договорах надання послуг збагачення вугільної продукції відсутні вимоги щодо такого показника як вихід летких речовин, суд не вбачає вини Позивача у прийманні неякісної продукції, тож доводи Відповідача щодо приймання Позивачем у періоді травень-серпень 2017 року від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату марки ДГ(Г)0-100 із завищеним вмістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн - є безпідставними.

Щодо суті порушень, викладених у пункті 4 оскаржуваної вимоги, суд зазначає.

Частиною третьою статті 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами».

Відповідно до ч. 2 статті 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

За приписами ч. ст. 97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, яка заснована на державній власності згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 травня 2005 року № 237.

Згідно статуту, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.04.2011 року № 95, підприємство належить до сфери Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (т. 1, а.с. 166-170).

Відповідно до пункту 7.3 Статуту, підприємство самостійно встановлює штатний розклад, форми, системи, розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників, у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством України, генеральною та галузевими угодами.

Пунктом 5.11 колективного договору встановлено ввести в штатні розписи керівників, фахівців і службовців відокремлених підрозділів та апарату ДП «Селидіввугілля» максимальний розмір надбавок за всіма штатними одиницями. Виплату надбавок здійснювати щомісяця, згідно з існуючими положеннями (т.1, а.с. 250, т.2, а.с. 1).

Пунктом 9.5 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001 року) встановлено, що форми і системи оплати праці: норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та цією Угодами. Для підприємств можлива самостійна розробка системи оплати праці, преміювання та пільг, заснованої на досвіді праці прогресивних вітчизняних і зарубіжних компаній, за умови збереження гарантій передбачених законодавством, Генеральною і цією Угодам.

На підставі зазначених норм КЗпП України та Галузевої угоди (Положення про встановлення доплат та надбавок до тарифних ставок (окладів), посадових окладів, працівників підприємств вугільної промисловості (Додаток 24 до галузевих Умов оплати праці), Позивачем було розроблено та прийнято відповідне Положення про встановлення керівникам, професіоналам та фахівцям відокремлених підрозділів підприємства надбавок за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання (додаток 4 до Колективного договору) (т. 2, а.с. 2).

Разом з цим, відповідно до Положення щодо особливо важливої роботи до особливо важливих робіт, на термін виконання яких встановлюються надбавки, відносяться роботи (окремі роботи, або комплекс робіт), виконання яких забезпечує вирішення важливих проблем (задач) розвитку, вдосконалення виробництва та його ефективності (зростання обсягів виробництва, покращення якості продукції (робіт), зниження собівартості продукції, зростання рентабельності (зниження збитковості), підвищення продуктивності праці та інше), покращення охорони праці та підвищення його безпеки (пункт 1).

Завдання керівнику відокремленого підрозділу на виконання особливо важливої роботи затверджується наказом підприємства, в якому визначається зміст такої роботи, розмір надбавки до посадового окладу керівників, професіоналів та фахівців (пункт 3).

Віднесення робіт до особливо важливих повинно відбуватися у кожному випадку індивідуально, з урахуванням характеру такої роботи та очікуваного кінцевого результату.

Правомірність норм зазначеного Положення щодо особливо важливої роботи під сумнів не ставиться.

Безпідставними є доводи Відповідача щодо можливості здійснення таких виплат лише у разі зниження собівартості продукції, зростання рентабельності та зниження збитковості підприємства, оскільки такі вимоги діючим Положенням щодо особливо важливої роботи не встановлені. Більш того, виконання цих показників має зовсім іншу специфіку та віднесені як Галузевою угодою так й Колективним договором до інших систем заохочення, а саме до системи преміювання за виконання основних виробничо-економічних показників.

Щодо видів робіт, які були віднесені позивачем до особливо важливої, суд зазначає.

Так, статтею 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Рішеннями Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (накази від 30.12.2016 року № 870 та від 29.12.2017 року № 794) Позивачу було доведено завдання з належного складання і своєчасного надання річної фінансової звітності за 2016 рік та 2017 рік відповідно. Також, у зазначених рішеннях орган управління прямо уповноважив керівника Позивача заохотити працівників, відповідальних за складання фінансової звітності, за належне та вчасне виконання цієї роботи.

На підставі зазначених рішень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Позивачем прийняті рішення щодо належного та своєчасного складання річної бухгалтерської звітності по підприємству та матеріальне заохочення для працівників, які забезпечуються виконання цієї роботи.

Крім того, статтею 43 Гірничого закону України передбачено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають певним категоріям (працівники, пенсіонери вугільної галузі, особи з інвалідністю і ветеранам війни та праці тощо) вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором. Аналогічний за змістом обов`язок визначений галузевою угодою.

Колективним договором, діючим на підприємстві, визначений розмір вугілля на побутові потреби одній особі, який складає 5,9 тонн на рік. Вимоги до якості вугілля для побутових потреб (марки ДГ) встановлені ДСТУ 7146:2010 та складають: зольність - не більше 14,0%; загальна волога - не більше 14,0%.

З метою забезпечення таким вугіллям заінтересованих осіб певній групі працівників надано завдання щодо здійснення вибіркового відбору рядового вугілля, сортування.

Указом Президента України від 16.08.1993 року № 304/93 встановлено в Україні професійне свято працівників вугільної промисловості - День шахтаря, яке відзначається щорічно в останню неділю серпня.

Відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2018 року № 16.1-ВИХ/59-18 зобов`язано керівників підприємств вугільної галузі підготувати та надати органу управління матеріали для належного святкування професіонального Дня шахтаря, зокрема щодо нагородження грамотами Верховної Ради України, державними нагородами Президента України, урядовими нагородами Кабінету Міністрів України, присудження звання Герой України тощо (т. 2, а.с. 82-85).

Працівниками Позивача підготовлено та надано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України до нагородного матеріалу понад 700 осіб, що включає: збір точної та достовірної інформації щодо кожного кандидата; виготовлення копій документів, що посвідчують особу кандидата та його трудовий стаж; виготовлення нагородних листів; виготовлення фотокарток; збір інформації про виробничі, наукові та інші досягнення особи, що представляється до нагородження; оформлення біографічних довідок та характеристик на кандидата до нагородження.

Отже, на підставі відповідних рішень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України позивачем прийняті локальні документи щодо належного та своєчасного виконання поставлених органом управління завдань та матеріального заохочення для працівників, які забезпечуються виконання такої роботи.

Заохочення було представлене у виді надбавки до посадового окладу, що повністю відповідає положенням Закону України "Про оплату праці", Галузевої угоди, Колективного договору підприємства (Положення щодо особливо важливої роботи).

Враховуючи те, що умови, передбачені Положенням щодо особливо важливої роботи, діючого на підприємстві, - виконані, суд вважає, що Позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші протии Україн» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33426253) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40477689) в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 26/2) про визнання потиправною та скасування вимоги від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення порушень законодавства - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 23.01.2019 року № 04-05-05-15-05/967 щодо усунення Державним підприємством «Селидіввугілля» порушень законодавства, в частині:

- реалізації вугільного концентрату за договорами із ПрАТ ЦЗФ «Росія», ТОВ «ЗФ № 105» за фіксованими цінами, без урахування надбавок та знижок у періоді з січня 2016 по вересень 2017 роки, без дозволу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (пункт 2 вимоги);

- приймання від ТОВ «ЗФ № 105» неякісно збагаченого вугільного концентрату із завищеним змістом летких речовин Vdaf у загальній кількості 1 579 тонн та додатково здійснених витрат на повторне збагачення цього вугільного концентрату (пункт 3 вимоги);

- нарахування та виплати надбавки за виконання робіт, які документально не обґрунтовані та фактично не віднесені до переліку особливо важливих, передбачених Положенням про встановлення надбавок за виконання особливо важливої роботи (пункт 4 вимоги).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті і складене в повному обсязі 24 травня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.