
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
23 травня 2019 р. Справа №805/1071/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 805/1071/18-а за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року.
Зобов`язано Красноармійське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) починаючи з 01 липня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою суду від 04 січня 2019 року, замінено у виконавчому провадженні за виконавчим листом у справі № 805/1071/18-а за позовом ОСОБА_1 боржника - Красноармійське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником - Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13).
13 травня 2019 року до суду надійшла заява позивача про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду та здійснення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на 01.05.2019 року рішення суду не виконано.
У зв`язку із зазначеним, позивач, посилаючись на приписи статей 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 10 вересня 2018 року по справі №805/1071/18-а.
Вивчивши доводи ОСОБА_1 , що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу, що 13 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про видачу виконавчого листа та в цей же день заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду вказаної заяви, виконавче провадження із примусового виконання вказаного рішення не відкрито.
За приписами частини 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З огляду на наведене вище суд дійшов до висновку, що звернення позивача з даною заявою є передчасним.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, заяву позивача у цій частині належить залишити без задоволення.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1403-VIII, відповідно до статті 1 якого, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Щодо встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті).
Вказані норми кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України та підпункту «ґ» пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення/постанови у справі.
Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Під час ухвалення рішення суд не встановив судового контролю із поданням відповідного звіту, оскільки статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Лазарєв В.В.
Судове рішення № 82010229, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/1071/18-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: