Рішення № 82010222, 27.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 р. Справа№200/5176/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) щодо припинення з 01 січня 2019 року виплати призначеної ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 01.01.2019 року зі сплатою заборгованості по ній;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Бахмутсько-Ліиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- у зв`язку з допущеними Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області порушеннями закону, постановити окрему ухвалу у порядку ст. 249 КАС України;

- відповідно до ст. ст. 132-133 КАС України, звільнити від сплати судового збору на підставі п. п. 1,3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” - з урахуванням тяжкого майнового стану у зв`язку з протиправною невиплатою пенсії, яка є основним та єдиним джерелом засобів до існування, а також того, що предметом позовної заяви є захист соціальних прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є пенсіонером та їй довічно призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та листами територіальних органів Пенсійного фонду України Донецької області №260/Я-01-01-08 від 28.03.2018 року, №17283/02 від 20.11.2018 року, №729-Я-01 від 22.02.2019 року, а також встановлено судовим рішенням від 25.09.2018 року у справі № 219/8121/18, яке набрало законної сили. Відповідачем повторно призупинено виплату пенсії з 01.01.2019 року на підставі списків, отриманих в порядку обміну інформацією з державними службами та до з`ясування місця фактичного проживання.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують її конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин (призначення пенсії, заяви, протоколи, довідки, рішення, що стосуються виплати та припинення виплати пенсії), всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій, довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію за спірний період.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України врегульовано порядок виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій. Зазначає, що виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 року була призупинена (згідно звірки з даними управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради та управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутського району). На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду Донецької області від 25.09.2018 року у справі №219/8121/18 Управлінням було здійснено нарахування заборгованості за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року, період виплати грудень 2018 року. В зв`язку з відсутністю фінансування виплата пенсії у грудні 2018 року Позивачу здійснена не була. З 01.01.2019 на підставі списків про тривалу відсутність особи за місцем проживання (система «Аркан») виплата пенсії була призупинена.

На підставі зазначеного, просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_3 виданий 01 жовтня 2001 року Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсіонером та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.11.2014 року № 1419008428. Доказів скасування вказаної довідки матеріали справи не містять.

Відповідач Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) є суб`єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку у відповідача.

Як вбачається зі змісту відзиву відповідача, пенсія позивачеві припинена з 01.01.2019 року на підставі списків про тривалу відсутність особи за місцем проживання (система «Аркан»).

Крім того, відповідач до суду надав довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії № 6120, з якої вбачається, що позивачу з 01.01.2019 року припинено нарахування та виплату пенсії, та по теперішній час позивачу пенсійні виплати не виплачувались.

Судом також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суд від 25.09.2018 року у справі № 219/8121/18 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37868797, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул. Миру, 35) про визнання дії протиправною щодо припинення виплати пенсії з 01 березня 2017 року, зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 березня 2017 року – задоволено. Визнано дії протиправними Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2017 року. Зобов`язано Бахмутське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2017 року зі сплатою заборгованість по ній.

Отже, суд зазначає, що питання, щодо невиплати пенсії позивачу за період з 1 березня 2017 року вже було вирішено у судовому порядку, тому у даній справі суд розглядає порушене право позивача на отримання пенсії за період з 1 січня 2019 року.

Листом від 22.02.2019 року №729-Я-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено позивача про те, що на виконання вимоги рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року №219/8121/18 управлінням здійснено нарахування виплати пенсії з 01.03.2017 року. В січні 2019 року пенсія була поновлена, але на підставі списків, отриманих в порядку обміну інформацією з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування знову було призупинено.

Листом від 20.03.2019 року №1223-Я-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року у справі №219/8121/18, яке набрало законної сили 26.10.2018 року, управлінням проведені нарахування пенсії з дня припинення виплати та планувалась виплата в січні 2019 року. На підставі списків, отриманих в порядку обміну інформацією з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, виплату пенсії було призупинено з 01.01.2019 року до з`ясування місця фактичного проживання.

Листом від 22.03.2019 року №1171-Я-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено позивача про те, що в березні 2017 року виплату пенсії призупинено за результатами обміну з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб. На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року №219/8121/18, яке надійшло до управління 09 жовтня 2018 року та набрало законної сили 26 жовтня 2018 року, поновлено виплату пенсії. Виплату пенсії було заплановано на січень 2019 року, але на підставі списків про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання (система «Аркан») виплату пенсії призупинено з 01.01.2019 року до з`ясування місця фактичного проживання.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правомірність припинення виплати пенсії позивачеві з 1 січня 2019 року.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у зразковій справі № 805/402/18 (Пз/9901/20/18) за позовом ОСОБА_2 до Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:

1) ознаки типових справ;

2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;

3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

У своєму рішенні від 03 травня 2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України справ, є такі (пункт 113 рішення):

1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який/яка є внутрішньо переміщеною особою;

2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3– 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії та зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії).

Окрім того, Верховним Судом було визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. А саме – у пункті 114 рішення зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах, в яких позивач:

1) є громадянином України;

2) має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи;

3) є пенсіонером та отримує пенсію, призначену їй відповідно до Закону № 1058-IV.

Поновлення виплати пенсії потребує здійснення додаткових дій позивачем.

Відповідач право позивача на отримання пенсії не заперечує.

На підставі досліджених матеріалів даної адміністративної справи суд доходить висновку, що вона відповідає ознакам типової справи, наявні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права. Обставини, які виключають типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм – відсутні. Отже, зазначена справа розглядається як типова.

Суд зазначає, що в силу вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені нормами статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи виплата пенсії позивачеві була припинена без прийняття відповідного рішення через тривалу відсутність особи за місцем проживання, що не передбачено нормами статті 49 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду зразкової справи дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень статті 49 Закону № 1058-IV. Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, оскільки порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів для припинення виплати пенсії позивачу, тому суд вважає таке втручання невиправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи та враховуючи, що правомірність припинення виплати пенсії відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позивачем позову.

Крім того, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати відповідача здійснити йому виплату компенсації за затримку виплату пенсії. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” № НОМЕР_4 (надалі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (надалі – Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2018 року № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17).

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати підлягають задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, що позивач у позовних вимогах просив суд допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць. Вирішуючи питання щодо можливості звернення постанови до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов`язання відповідача поновити та виплатити пенсію позивачу, починаючи з 1 січня 2019 року підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Крім того, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. Крім цього, позивач не навів обґрунтованих підстав щодо намірів відповідача не виконувати рішення суду.

Суд також зазначає, що позивач просила суд у зв`язку з допущенням відповідачем порушення закону, постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України. В обгрунтування даної вимоги позивач зазначила, що відповідач на порушення вимог ст.ст.19, 129-1 Конституції України, ст.370 КАС України, ч.ч.2,5,7 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, не виконав рішення суду у справі №219/8121/18, яке набрало законної сили, а й повторно зупинив виплату пенсії з 1 січня 2019 року, чим знову порушив права позивача. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до норм частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з частиною 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Відповідно до частини 3 статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищевикладених норм вбачається, що окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. Разом з цим, суд зазначає, що 27 травня 2019 року судовий розгляд справи закінчується ухваленням рішення у справі, де позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати пенсійних виплат задоволено, у зв`язку з чим заява щодо постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734, юридична адреса: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру,35) щодо припинення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) нарахування та виплату пенсії з 1 січня 2019 року.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734, юридична адреса: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру,35) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) пенсії та виплатити заборгованість за весь період, починаючи з 1 січня 2019 року з проведенням компенсації втрати частини доходів.

Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог -відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 27 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.