Рішення № 82009463, 15.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 травня 2019 р. Справа № 120/860/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

позивача та його представника: ОСОБА_3 , ОСОБА_2

представника відповідача: Довбенко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області), яким просить визнати протиправним та скасувати наказ № 437 від 12.03.2019 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення, яке прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом зупинення дії наказу ГУ НП у Вінницькій області № 437 від 12.03.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просили його задовольнити, обґрунтовуючи вимоги передчасним висновком відповідача про його винуватість у вчинені адміністративних правопорушень, що не доведено під час судового розгляду справ про дані правопорушення.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем до суду подано відзив, згідно якого повністю заперечує викладені позивачем обставини. Вказує на те, що службовим розслідуванням встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Також зазначає, що відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни.

У поданій позивачем відповіді на відзив, останній стверджує про поверховість та помилковість дослідження обставин вчинення проступку, що не доведено належними та допустимими доказами. Також вказує на те, що його покарали звільненням зі служби показово, переслідуючи мету виховання решти особового складу, в той час, як дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив.

Відповідно до заперечень відповідача на відповідь на відзив, відповідачем вказано на врахування під час визначення виду стягнення характеру проступку, обставин, за яких від був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, а також пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, попередню поведінку позивача та його ставлення до служби. Також зазначено про те, що дисциплінарне стягнення застосовується також для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних стягнень.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення, викладені у поданих документах по справі.

Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував на службі в органах внутрішніх справ з липня 1999 року, а з листопада 2015 року в органах Національної поліції, останній час займав посаду начальника управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП у Вінницькій області.

07.03.2019 року до ГУ НП у Вінницькій області надійшла інформація про вчинення у м. Вінниці на перехресті вулиць Хмельницького шосе, Максимовича, дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння.

За даним фактом керівництвом ГУ НП у Вінницькій області 08.03.2019 року прийнято рішення про проведення службового розслідування.

На підставі складеного за його результатами висновку від 11.03.2019 року, наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області № 437 від 12.03.2019 року до ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Даний наказ одночасно є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 17 Закону України Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (ст. 13 Статуту).

Згідно ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ст. 19 Статуту).

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.

При цьому, дисциплінарне стягнення не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Суд звертає увагу на викладені положення ст. 11 Статуту про можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом, у випадку якщо поліцейського в установленому порядку притягнуто до адміністративної або інших видів відповідальності.

В контексті викладеного, а також з урахуванням обставин даної справи, суд наголошує на тому, що застосуванню дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3 передувало службове розслідування за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

За наслідками службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок, яким встановлені факти порушення ним службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських, Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України.

Даний висновок ґрунтується на встановлених фактичних обставинах вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, в установленому порядку позивача до адміністративної відповідальності не притягнуто.

Так, відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2019 року у справі № 145/488/19, що набрало законної сили, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у зв`язку з відсутністю адміністративного правопорушення.

Згідно із постановою Вінницького апеляційного суду від 02.05.2019 року у справі № 127/7712/19, скасовано постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01.04.2019 року, а провадження закрито, у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

При цьому, судові рішення ґрунтуються на відсутності належних та допустимих доказах на підтвердження того, що саме ОСОБА_3 07.03.2019 року керував транспортним засобом на перехресті вулиць Хмельницьке шосе, Максимовича, в м. Вінниці.

У зв`язку з викладеним, суд критично оцінює висновки матеріалів службового розслідування та звертає увагу на той факт, що обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди є адміністративно караною дією і вказані обставини підлягають встановленню за наслідками розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення і доведення вини винної особи.

Дані обставини жодним чином не можуть свідчити про об`єктивність і всебічність проведеного службового розслідування.

У ч. 8 ст. 19 Статуту вказано, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

В судовому засіданні встановлено, що позивач характеризується по службі виключно позитивно та не має діючих дисциплінарних стягнень.

Наведені обставини стали підставою для висновків суду, що звільнення зі служби в поліції застосоване без урахування оцінки ставлення позивача до виконання службових обов`язків, рівня кваліфікації та його професійних здобутків.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що звільнення позивача було проведено незаконно, за відсутності зібраних у встановленому законом порядку необхідних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача. Відповідно, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного наказу № 437 від 12.03.2019 року.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта задовольнити.

Визнати протиправним на скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 12.03.2019 року № 437 про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович