Ухвала суду № 82008994, 25.03.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/12002/13-а

У Х В А Л А

"25" березня 2019 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Галасюк Р.А., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви від 12.02.2019 року у справі 296/12002/13-а, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до первісного позову від 02.12.2013 року у справі № 296/12002/13-а в період коли справа з 29.01.2019 року перебувала на розгляді у Сьомому апеляційному адміністративному суді (м. Вінниця) з апеляційною скаргою ОСОБА_1 про порушення прав позивача на справедливий суд.

Дана заява ОСОБА_1 від 12.02.2019 року була передана для вирішення судді Галасюку Р.А..

Як вбачається з матеріалів справи, яка 19.03.2019 року надійшла з апеляційної інстанції, постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 16 лютого 2016 року було задоволено позов ОСОБА_1 , Житомирською міською радою подано апеляційну скаргу на рішення від 16 лютого 2016 року і постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року постанову суду скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання нечинними рішення, стягнення моральної шкоди вирішено відмовити. 25 жовтня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне адміністративне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року. 11 грудня 2017 року касаційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.

З огляду на це, до вказаного звернення ОСОБА_1 від 12.02.2019 року, суддею мають бути застосовані норми ст.ст.168-170 КАС України, однак у даній справі існують підстави для самовідводу судді згідно ст.36 КАС України.

Так, суддею до відкриття провадження у справі подається заява про самовідвід, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, у зв`язку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 296/12002/13-а від 02.12.2013 року вже вирішувалися постановою суду під головуванням судді Галасюка Р.А. від 16.02.2016 року, проте вказане рішення судді у справі було скасовано постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2017 року.

Заява про самовідвід судді підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 39 КАС України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 10 Цивільного процесуального кодексу України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст.6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (рішення у справі «Фельдман проти України», заяви № 76556/01 та 38779/04, від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

З урахуванням обґрунтованості заяви судді Галасюка Р.А. про самовідвід з підстав, передбачених ст. 36 КАС України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, приходжу до переконання, що заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід у справі за матеріалами уточненої позовної заяви від 12.02.2019 року у справі 296/12002/13-а.

Передати справу №296/12002/13-а з матеріалами уточненої позовної заяви від 12.02.2019 року для її повторного автоматичного розподілу між суддями Корольовського районного суду м. Житомира.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Галасюк