Рішення № 82008811, 22.05.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1866/18

Категорія 46

2/295/197/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого – судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом, в якому, з урахуванням поданих уточнень, зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Поблизу даної адреси розташована земельна ділянка, що належить територіальній АДРЕСА_2 , відповідач здійснює її утримання.

Згідно Плану зонування міста, затвердженого рішення Житомирської міської ради від 04.04.2017 року за № 579, ділянка знаходиться на території громадської зони – загальноміського центру, підзона зелених насаджень загального користування. Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 року № 454 – на території зелених насаджень загального користування, а відповідно до Історико-архітектурного опорного плану м. Житомира з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів – в межах історичного ареалу міста.

Позивач зауважує, що на вказаній земельній ділянці улаштовано капітальний гараж, надвірна вбиральня, бетонний котлован, розташування яких суперечить містобудівним вимогам. Крім того, організоване звалище твердих побутових відходів.

Посилаючись на визначення термінів та передбачені повноваження органів місцевого самоврядування, наведені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», «Правилами благоустрою, забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у м. Житомирі», затвердженими рішенням Житомирської міської ради від 29.03.2012 року № 325, позивач вказує на право у забезпеченні екологічного чистого середовища і благоустрою довкілля та просить визнати бездіяльність Житомирської міської ради щодо впорядкування земельної ділянки навпроти житлового будинку по АДРЕСА_3 неправомірною, зобов`язати відповідача привести земельну ділянку, яка розташована навпроти земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , до вимог, які зазвичай висуваються до земель історичного ареалу міста шляхом знесення капітального гаражу та надвірної вбиральні, засипанням бетонного котловану з висадженням на його місця зелених насаджень загального користування, а також відгородження зазначеної ділянки огороджувальними стовпчиками.

Житомирською міською радою надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не вірно визначено належного відповідача, адже самовільно споруджені об`єкти нерухомого майна зведено сусідами ОСОБА_1

Стихійне звалище побутових відходів, на думку відповідача, так само допущене мешканцями району, а Житомирська міська рада не може впливати на свідомість громадян.

Зауважує, що досягнення основних показників Генерального плану м. Житомира визначено на розрахунковий етап до 01.01.2035 року.

Посилаючись на відсутність доказів, які вказують на допущення міською радою неправомірної бездіяльності, а також відсутність фактичного порушення прав позивача, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні учасники підтримали вимоги і заперечення з вищезазначених підстав.

Суд встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку АДРЕСА_4 та проживає за відповідною адресою.

Між позивачем та відповідачем виникли суперечки з приводу належного використання та утримання земельної ділянки, розташування та орієнтовний розмір якої шляхом запитів позивача, відповідей на запити, іншого реагування, в тому числі виїзду за місцем, встановлено та визнається учасниками.

Згідно Плану зонування міста, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 року № 579, спірна земельна ділянка знаходиться на території громадської зони – загальноміського центру, підзона зелених насаджень загального користування.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням міської ради від 30.11.2016 року № 454 – на території зелених насаджень загального користування.

У відповідності до Історико-архітектурного опорного плану м. Житомира з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів – земельна ділянка перебуває в межах історичного ареалу міста.

З відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 08.02.2017 року слідує, що при візуальному обстеженні встановлено, що навпроти житлового будинку АДРЕСА_4 збудовано гараж, надвірна вбиральня, бетонний котлован.

За результатами обстеження ділянки Державною екологічної інспекцією у Житомирській області виявлено несанкціоноване звалище твердих побутових відходів.

Положеннями ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі.

У судовому засіданні на вирішення питання про можливу бездіяльність з боку міської ради підлягають з`ясування вимоги, що висуваються в сері містобудування та благоустрою населених пунктів, повноваження відповідача як органу місцевого самоврядування за відповідним напрямком, виконання таким органом покладених на нього зобов`язань, обсяг прав позивача як учасника територіальної громади, взаємозв`язок можливих порушень із такими правами, їх вплив, співрозмірність заходів реагування з суттєвістю порушення права.

У відповідності до ст.ст. 18-20 ЗК України використання земельних ділянок здійснюється за категоріями в залежності від цільового призначення.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: …притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Суд погоджується з твердженням позивача про наявність права на користування земельною ділянкою, зокрема шляхом проходу, як такої, що находиться на території зелених насаджень загального користування, перебуває у власності відповідача.

Таке право може втілюватись будь-якою особою згідно зі ст. 13 Конституції України, відповідно до якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно з п. б ч.1 ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено наявність самочинно збідованих споруд за адресою поблизу будинку АДРЕСА_4 : гаражу, надвірної вбиральні, бетонного котловану.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного будівництва за рішенням суду визначено також статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частиною другою якої передбачено, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

На час вирішення спору з боку відповідача - міської ради, вживаються заходи на встановлення осіб, які самочинно збудували вищевказані об`єкти.

Так, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради відповіддю від 29.12.2018 року сповістило ОСОБА_1 про те, що в ході перевірки працівниками Житомирського відділу Головного управління національної поліції в Житомирській області встановлено власників споруд: бетонного котловану (власник ОСОБА_2 ), гаражу (власник ОСОБА_3 ).

Згідно повідомлення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 22.07.2016 року працівниками КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Житомирської міської ради встановлено, що надвірний туалет влаштовано при будівництві житлового будинку та використовується мешканцями, які не мають санвузлів, підключених до центральної каналізації.

У відповідності до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд зауважує, що знесення самочинного будівництва в позасудовому порядку за ініціативою органу місцевого самоврядування, або на підставі рішення суду про зобов`язання міської ради до таких дій, не грунтується на вимогах Закону.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження порушення його прав у зв`язку з даним самочинним будівництвом на рівні, що може вважатись істотним з огляду на права інших осіб та бути достатнім для пред`явлення вимог про знесення таких споруд.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Статтею 21 Закону елементами благоустрою визначено: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про приведення земельної ділянки у попередній стан, позивач у судовому засіданні пояснив, що у 80-х роках на земельній ділянці були розташовані будинку, які в подальшому знесені.

Докази, які вказують на стан земельної ділянки до порушення, наявність та кількість зелених насаджень, їх вид, наявність інших об`єктів благоустрою, позивачем не надано. Крім того, вимоги не заявлено до КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Житомирської міської ради, ТОВ «Зелене місто – Житомир» як осіб, що проводили роботи по прибиранню території від сміття, про що вказано у відповіді виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.01.2016 року.

З приводу встановлених в судовому засіданні обставин про виявлення на земельній ділянці стихійного сміттєзвалища суд зауважує таке.

Відповідно до п. «и» ч.1 ст. 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

З відповіді виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.05.2019 року слідує, що під час весняного загальноміського благоустрою та санітарного прибирання міста силами КП «Житомирводоканал» Житомирської ради на звалищі зібрана частина відходів і вивезена. В зв`язку з тим, що на зазначеній земельній ділянці відходи перемішані із грунтом. Видалити їх в повному обсязі неможливо. Прийняте рішення засипати дану засмічену земельні ділянку грунтом, що виконано силами КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про відходи» у разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виконання відповідачем покладених на нього вимогами Закону обов`язків в сфері поводження з відходами.

Є необхідним звернути увагу, що кількість, склад, властивості відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини на час розгляду справи належними доказами не підтверджено. Право на подання доказів, в тому числі шляхом подання заяв про проведення експертизи, позивачем не реалізовано.

КП «Інспекція з благоустрою м. Житомира» Житомирської міської ради повідомленням від 20.03.2017 року зазначила, що схили вулиць Замкової та Кафедральної періодично прибираються працівниками інспекції. З приводу належного утримання прилеглих територій до житлових будинків вздовж р. Кам`янки з власниками приватних домоволодінь проводиться роз`яснювальна робота.

У відповідності до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що виконання рішень має розглядатись як невід`ємна частина судового розгляду.

Таким чином, судом не може ухвалюватись рішення без розуміння та усвідомлення надійного забезпечення його виконання, що, як вказувалось вище, пов`язується як з чітким змістом позовних вимог, так і окресленими діями зобов`язального характеру, до яких може зводитись судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання до вчинення дій.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення буде виготовлено 28.05.2019 року.

Суддя: Д.М.Лєдньов