Вирок № 82007593, 24.05.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/4128/17

Провадження №1-кп/132/138/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2019 м. Калинівка

Калинівський районний суду Вінницької області

в складі головуючого судді: Гуцола М.П.;

за участі:

секретаря: Гордієнко А.М.;

прокурора: Адельшиної А.Б.;

потерпілого: ОСОБА_1 ;

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170201600000406 від 03.07.2017 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м.Вінниця, українця; громадянина України; освіта середня; офіційно не працюючого, проживає АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.11.2013 року по ч.ч. 1, 2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення; звільненого від відбування покарання 24.06.2014 року на підставі ст.ст.2, 9 Закону України "Про амністію"

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 18 березня 2017 року з метою вчинення шахрайства в м. Калинівка Вінницької області зустрівся із ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавши його в добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із ним договір поставки №20 від 18.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов`язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_2 , повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 50 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 50 000 гривень.

Крім цього, 26 березня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 у добросовісності своїх дії, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №28 від 26.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент заключення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 , повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_4 готівкою грошові кошти в сумі 40 725 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 40 725 гривень.

Крім цього, 29 березня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства умисно переконав уповноваженого представника МПП «Букрек» ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 у добросовісності своїх дій, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно, уклав із ним договір поставки №31 від 29.03.2017 року про те, що він протягом 60 діб зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби, відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент заключення договору сплатити постачальнику оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_5 як від представника МПП «Букрек» трьома платіжними дорученнями на ТОВ «Люксурі Київ» грошові кошти в сумі 70 000 гривень як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштам потерпілого, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав МПП «Букрек» матеріальну шкоду на суму 70 000 гривень.

Крім цього, 30 березня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства зустрівся за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5 , де, переконавши її у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею договір поставки №32 від 30.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов`язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 61 000 гривень як аванс за дане замовлення, частину з яких в розмірі 9000 гривень готівкою, решта на особисту банківську карту банку «Райффазен Банк Аваль», не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 61 000 гривень.

Крім цього, 02 квітня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №36 від 02.04.2017 року про те, що він протягом 37 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент заключення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 32 500 гривень, що були перераховані потерпілою на його банківську карту банку «Райффазен Банк Аваль» як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 32 500 гривень.

Крім цього, 05 квітня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею договір поставки №41 від 05.04.2017 про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент заключення даного договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 118 000 гривень як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 118 000 гривнів.

Крім цього, 08 квітня 2017 року ОСОБА_2 з метою вчинення шахрайства, переконавши ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 в добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої дійсні злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею письмовий договір поставки від 08.04.2017 року про те, що він протягом 45 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов`язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно, шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 36 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 36 000 гривень.

Крім цього, 18 квітня 2017 року ОСОБА_2 з метою вчинення шахрайства зустрівся із ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_9 та, переконавши його у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої дійсні злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із ним письмовий договір поставки №51 від 18.04.2017 про те, що він протягом 45 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов`язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, переслідуючи мету особистого збагачення та корисливі спонукання, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 45 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 45 000 гривень.

Крім цього, 13 травня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №78 від 13.05.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент укладення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 40 000 гривень, що були перераховані на його банківську карту банку «Райффайзен Банк Аваль» як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 40 000 гривень.

Крім цього, 03 червня 2017 року ОСОБА_2 , з метою вчинення шахрайства умисно переконав ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_11 у добросовісності своїх дій, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із ним договір поставки №89 від 03.06.2017 про те, що він протягом 45 діб зобов`язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби, відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов`язується на момент укладення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_2 повторно шляхом зловживання довірою отримав в ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 60 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов`язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_2 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 60 000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю. Суду показав, що він дійсно вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті. По кожному епізоду злочинної діяльності пояснив, що він, маючи умисел на заволодіння коштами потерпілих, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ», під приводом виготовлення, доставки, монтажу та передачі у власність столярних виробів відповідно з параметрами замовлення, на протязі березня-червня 2017 року, шляхом зловживання довірою, укладав з потерпілими відповідні письмові угоди, отримував у потерпілих кошти, не маючи мети виконати обіцяні роботи, надати послуги та повертати отримані кошти. Отриманими коштами розпоряджався на власний розсуд. Пред`явлені до нього позовні вимоги визнає в повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Прокурор по справі Адельшина А.Б. в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч. 2 КК України, відносно ОСОБА_2

За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони сторонами кримінального провадження не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, а також дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що в мережі інтернет вони з дружиною шукали для купівлі дерев`яний будиночок, який можна було б встановити на дачі. Тому, знайшовши в інтернеті оголошення від фірми TOB «Люксурі Київ», вони за наявними номерами телефонів зателефонували та розмовляли з чоловіком, який представився ОСОБА_2 і що він є директором даної фірми. 15.04.2017 року вони зустрілись із ОСОБА_2 , який показав їм зразки готової продукції, чим переконав про те, що їх фірма в змозі виконати їх замовлення. Потім того ж дня разом із ОСОБА_2 поїхали на їх дачну ділянку, де ОСОБА_2 оглянув майбутній майданчик для встановлення будинку. 17.04.2017 року вони ще раз зустрілись із ОСОБА_2 та визначились із планом майбутнього будиночку та кошторисом. 18.04.2017 року підписали договір поставки щодо виготовлення, доставки та монтажу дерев`яного модульного будинку розміром 6x4,6м. та передав аванс в розмірі 45000 грн. Після отримання коштів, згідно договору, Постачальник був зобов`язаний виготовити, доставити та змонтувати виріб протягом 45 (сорок п"ять) діб. Однак, коли пройшов зазначений термін, будинок встановлений не був. На протязі 3 тижнів він особисто декілька разів на тиждень телефонував ОСОБА_2 щодо строків монтажу модульного будинку, але ОСОБА_2 постійно переносив строки монтажу, мотивуючи це тим, що не встигають дещо доробити, що бригада зайнята на іншому об`єкті, що несприятливі погодні умови. Не дочекавшись монтажу, він з дружиною та друзями 22.06.2017 року приїхали в м.Калинівка на базу, щоб визначити готовність будинку, однак всі двері в цех були замкнуті. Наступного дня, приблизно в 11-30, він з товаришем знову були в м.Калинівка у вищезазначеному цеху. У цей час у цеху знаходився лише один працівник, їх будинку там не було. Зазначений працівник інформації щодо будинку не мав і запропонував звернутися до директора - ОСОБА_2 Передзвонивши ОСОБА_2 , в той же день він почув знову запевнення, що будинок готовий і він стовідсотково буде встановлений. Коли він повторно зателефонував ОСОБА_2 щодо визначення часу доставки будинку на його ділянку, то отримав відповідь, що будинок не готовий і встановлюватись не буде. Тоді він повідомив ОСОБА_2 , що згідно Договору він відмовляється від замовлення і просить повернути внесені авансом кошти в сумі 45 000 грн., на що була отримана позитивна відповідь і була досягнута домовленість про зустріч 26.06.2017 року в м.Вінниця і кошти ним будуть повернуті. 26.06.2017 року на його дзвінки ОСОБА_2 не відповідав. Тому, він вимушений бу звернутися з відповідною заявою про шахрайство в Вінницький відділ поліції. На даний час ОСОБА_2 йому відшкодовано лише 1 тис.грн. Тому пред`явлені до нього позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить покарати суворо.

На досудовому слідстві дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано по ч. 2 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, по кваліфікуючих ознаках вчинене повторно, що завдало значної шкоди потрепілому.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, та часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, в ході досудового слідства встановлено не було.

Витрати на залучення експертів в кримінальному проваджені відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 на досудовому слідстві не застосовувався, наразі таке клопотання від прокурора не надходило.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, позитивно характеризується по місцю проживання, шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями у повній мірі не відшкодував, думку потерпілих щодо призначення суворої міри покарання, його щире каяття у вчиненому.

Враховуючи вищевикладене, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, обставини справи, кількість епізодів злочинної діяльності, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення й запобігання вчиненню нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих про стягнення на користь: ОСОБА_1 по відшкодуванню 45 000 гривень матеріальної шкоди, 640 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_9 36 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_3 50 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 10 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди; ОСОБА_6 292 800 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди; ОСОБА_8 116 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 30 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди; ОСОБА_7 32 500 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_10 40 200 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 1143 грн.30 коп. витрат на проїзд; ОСОБА_4 40 725 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 770 грн.72 коп. витрат на проїзд; ОСОБА_11 60 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; МПП «Букрек» м.Чернівці 70 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди - визнані обвинуваченим ОСОБА_2 повністю, однак підлягають частковому задоволенню, оскільки обвинуваченим ОСОБА_2 на користь кожного із потерпілих відшкодовано по одній тисячі гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок підлягає приведенню до виконання після набрання ним законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 44 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 640 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_9 35 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 49 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 10 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_6 291 800 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_6 115 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 30 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_7 31 500 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_10 39 200 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 1143 грн.30 коп. витрат на проїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 39 725 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 770 грн.72 коп. витрат на проїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_11 59 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов МПП «Букрек» м.Чернівці задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь МПП «Букрек» м.Чернівці 69 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Речовий доказ по справі: компакт диск із записами розмов, що були записаними та добровільно надані потерпілою ОСОБА_10 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.П. Гуцол