Ухвала суду № 82007434, 27.05.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

27 травня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/421/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову №б/н від 20.05.2019

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»,

вул. Козацька, 120/4, м. Київ, 03022

Адреса для листування: вул. Б.Хмельницького, 19-21, Бізнес-Центр «Леонардо», 14-й поверх, м. АДРЕСА_1 , 01030

До відповідача: Фермерського господарства «Агросистема»

Вул. Гагаріна, буд. 19, с. Поповичка, Талалаївський район, Чернігівська область, 17242

Про звернення стягнення на майно, стягнення неустойки та відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» подано позов до Фермерського господарства «Агросистема», в якому просить в рахунок задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента» за Товарною аграрною розпискою від 02.07.2018, посвідченою приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Максак І.М. та зареєстрованою в Реєстрі аграрних розписок за № 725, що дорівнює 2 990 943,49 грн звернути стягнення на нерухоме майно, що належить Фермерському господарству «Агросистема» (місцезнаходження: 17242, Чернігівська обл., Талалаївський р-н, с.Поповичка, вул. Гагаріна, б.19, ідентифікаційний код 35750634), а саме:

- нежитлову будівлю, маслозавод, загальною площею 1230,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404840474253; опис об`єкта: 1-й поверх -прибудова 17,3 кв.м; коридор 41,9 кв.м; кабінет 12,9 кв.м; лабораторія 24,2 кв.м; підсобне приміщення 5,5 кв.м; лабораторія 8,6 кв.м; лабораторія 3,0 кв.м; підсобне приміщення 8,2 кв.м; коридор 19,9 кв.м; коридор 9,0 кв.м; душова 4,1 кв.м; санвузол 1,8 кв.м; кладова 1,6 кв.м; роздягальня 12,8 кв.м; склад 9,8 кв.м; склад 7,4 кв.м; коридор 2,5 кв.м; склад 17,3 кв.м; морозильна камера 26,6 кв.м; бокс закваски 6,0 кв.м; бокс закваски 2,5 кв.м; бокс закваски 1,3 кв.м; виробничий цех 139,5 кв.м; кладова 7,1 кв.м; щитова 4,5 кв.м; виробничий цех 148,1 кв.м; морозильна камера 49,7 кв.м; морозильна камера 13,2 кв.м; морозильна камера 24,2 кв.м; склад 33,9 кв.м; коридор 9,9 кв.м; підсобне приміщення 7,4 кв.м; склад 16,1 кв.м; морозильна камера 23,5 кв.м; склад 38,7 кв.м; виробниче приміщення 25,7 кв.м; виробниче приміщення 67,4 кв.м; виробниче приміщення 13,2 кв.м; виробниче приміщення 9,2 кв.м; виробниче приміщення 60,3 кв.м; котельня 114,8 кв.м; підсобне приміщення 14,1 кв.м; підсобне приміщення 7,5 кв.м; підсобне приміщення 4,2 кв.м; підсобне приміщення 22,6 кв.м - по першому поверху :1099,0 кв.м. 2-й поверх - коридор 18,9 кв.м; коридор 3,6 кв.м; кладова 4,1 кв.м; зал засідань 40,0 кв.м; кабінет 15,7 кв.м; кабінет 26,7 кв.м; кабінет 16,4 кв.м; коридор 6,4 кв.м - по 2-му поверху: 131,8 кв.м.; адреса: Чернігівська обл., Талалаївський АДРЕСА_2 -н, смт. Талалаївка АДРЕСА_3 Перемоги АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер - НОМЕР_1 , площею 1,5076 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404816074253; дата державної реєстрації земельної ділянки: 01.01.2004; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держгеокадастру у Талалаївському районі Чернігівської області; цільове призначення - для виробничих цілей та розміщення матеріальної бази; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38073426 від 10.11.2017 17:57:24, приватний нотаріус Смолянінова Олена Ярославівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; адреса: Чернігівська обл., Талалаївський р., смт. Талалаївка, вулиця Перемоги, земельна ділянка 47, реєстраційний номер нерухомого майна: 1404816074253, шляхом його реалізації в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того позивач просить стягнути неустойку за порушення зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 122/ФКД від 26.06.2018 у розмірі 2 026 223,42 грн та збитки у розмірі 176 848,52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 26.06.2018 між ТОВ «Сингента» та ФГ «Агросистема» укладено договір купівлі-продажу № 122/ФКД, за умовами якого відповідач зобов`язався передати у власність позивачу продукцію - кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2018 року, в кількості 2500 +/- 3 % тонн загальною вартістю 10 303 150,00 грн. 02.07.2018 на виконання умов договору купівлі-продажу між відповідачем як боржником та позивачем як кредитором укладено Товарну аграрну розписку, відповідно до умов якої майбутній врожай сільськогосподарської продукції в обсязі 3000 метричних тонн є предметом застави. 22.12.2018 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. вчинив на Аграрній розписці виконавчий напис № 677 про стягнення з відповідача на користь позивача 10 303 150,00 грн шляхом передачі Предмету застави. 28.01.2019 приватний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у межах ВП № 58040845 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в якій встановлено, що на виконання виконавчого напису приватним виконавцем вилучено у відповідача та передано позивачу 149 002 кг зерна кукурудзи врожаю 2018 року, що складає 5,96% від загальної кількості зерна, яку потрібно передати позивачу за виконавчим документом. Позивач зазначає, що після виконання частини зобов`язання відповідачем у примусовому та добровільному порядку, частка виконаного зобов`язання за Аграрною розпискою та договором купівлі-продажу становить 576,773 тонни (загальною вартістю 2192091,51грн). Отже, за твердженням позивача на день звернення до суду з позовом відповідач не виконав зобов`язання за Аграрною розпискою та договором купівлі-продажу щодо поставки товару в обсязі 1923,227 тонн (2500т – 576,773т=1923,227т загальною вартістю 8 111 058,49грн). Позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо поставки товару позивачу, при цьому, предмет застави, що має бути переданий позивачу, відсутній. Позивач зазначає, що на виконання п.4.6 договору купівлі-продажу здійснив передоплату у розмірі 5 183 035,00грн, а отже враховуючи часткове виконання зобов`язань відповідача щодо поставки товару загальною вартістю 2 192 091,51грн, обсяг вимог позивача наразі обмежується вартістю майна у розмірі 2 990 943,49грн. Позивач вважає, що з метою задоволення своїх вимог за Аграрною розпискою, має право звернути стягнення на інше майно відповідача, яке не є предметом застави, у межах 2 990 943,49грн.

Позивачем з позовною заявою одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми 2 203 071,94 грн, що знаходяться на банківських рахунках Фермерського господарства «Агросистема» за наступними реквізитами: - Рахунок № 26006212003459 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478; - Рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614; - Рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629; - Рахунок № НОМЕР_4 в АТ «КБ «Приватбанк», МФО 353586; - Рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; - Будь-який інший банківський рахунок Фермерського господарства «Агросистема».

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента» зазначає, що зобов`язання відповідача за договором купівлі-продажу та Аграрною розпискою є безумовним та безспірним, а правомірність вимог не викликає жодних сумнівів. 22.12.2018 у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на Аграрній розписці. Виконавчий напис, вчинений на Аграрній розписці, був пред`явлений до виконання, у зв`язку з чим 10.01.2019 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 58040845. 16.01.2019 приватний виконавець склав Акт вилучення та передачі майна стягувачу (предмета застави аграрної розписки) у межах ВП № 58040845, відповідно до якого у відповідача було вилучено та передано позивачу наступне майно: зерно кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року, в кількості 149,002 тонн. Зазначене майно було вилучено за місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю «Гадяцький елеватор» за адресою: Полтавська обл., Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 75, тобто поза межами місця поставки, погодженого сторонами у Договором купівлі-продажу та Аграрній розписці. Заходи приватного виконавця щодо розшуку іншого майна, що є предметом застави за Аграрною розпискою, виявилися безрезультатним, про що 28.01.2019 приватний виконавець склав відповідний акт. Позивач вважає, що зазначене свідчить про те, що відповідач постійно ухиляється від здійснення своїх зобов`язань, у добровільному порядку виконувати свої зобов`язання не планує та з метою ухилення від відповідальності у вигляді звернення стягнення на предмет застави шляхом його передачі позивачу уже позбувся частини предмету застави. Відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек, що знаходиться у відкритому доступі, відповідач є боржником перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк». При цьому, зобов`язання мало бути виконане до 22.04.2013, а його розмір становить 300 000 грн. Водночас, інформація з Державного реєстру іпотек свідчить про чинність іпотеки, наданої в якості забезпечення виконання зобов`язань перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк», а отже, зобов`язання відповідача є невиконаними. Позивач наголошує про високу ймовірність невиконання грошового зобов`язання відповідача і перед позивачем, а тому вважає обґрунтованою необхідність застосувати заходи забезпечення позову стосовно грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, у межах суми 2 203 071,94 грн. Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Позивач, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які просить позивач, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Доводи позивача щодо тої обставини, що відповідач є боржником перед ПАТ «ПроКредит Банк», відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек не є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі.

Крім того, доводи позивача про високу ймовірність невиконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем з огляду на обсяг вимоги про стягнення 2203071,94грн. не свідчать про вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду та про можливе утруднення (унеможливлення) виконання рішення по справі.

Факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи неналежного виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти від 20.05.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала підписана 27.05.2019.

Суддя Н.Ю.Книш