Постанова № 8200682, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.10Справа №2а-10852/09/5/0170 15:14 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С. розглянувши за участю представників:

від позивача – Летаніна Н.О. – дов. № 1 від 09.10.09р., Руснак Н.А. – дов. № 2 від 09.10.09р.

від відповідача – Кирюхіна Я.М. – гол. держ. податк. інсп., дов. № 1408/9/10 від 20.11.09р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Стройпрофі»

до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим

про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Приватне підприємство «Стройпрофі» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Алушта АР Крим (далі відповідач) про зобов’язання прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002411501/0 від 20.08.09р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2314,20 грн., у т.ч. 2204 грн. основного платежу та 110,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги ґрунтуються на положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та мотивовані тим, що відповідач безпідставно визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток, оскільки відповідачем 10.08.09р. до початку перевірки було надано уточнюючий розрахунок за 2008 рік, згідно якого була виправлена помилка щодо завищення податкових зобов’язань та здійснено їх зменшення на 2204 грн.

Заявою від 16.11.2009р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов’язати відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002411501/0 від 20.08.09р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2314,20 грн., у т.ч. 2204 грн. – основного платежу та 110,20 грн. – штрафних (фінансових) санкцій; визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2008 рік податковою звітністю та відмови від прийняття цієї податкової звітності.

Під час розгляду справи позивач надавав письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. У запереченні на позов зазначив, що позивач при складанні декларації з податку на прибуток за 2008 рік порушив п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, що призвело до нарахування податку на прибуток за 2008 рік у сумі 2314,20 грн. Також відповідач посилається на те, що після отримання повідомлення про запрошення на проведення невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2008 рік складання і підписання акту про результати перевірки від 29.07.09р. № 4113/10/15 позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток за період, що перевірявся – 2008 рік, але згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платників податків має право подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань до початку перевірки контролюючим органом, тому уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2008 рік № 9000733206 від 10.08.09р. не визнаний як податкова звітність, тобто документу привласнений статус «До відома».

Під час розгляду справи відповідач неодноразово надавав суду додаткові заперечення в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2009р. відповідачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої встановлено порушення позивачем п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 23.03.03р. № 143, відповідно до якого, у рядку 15 декларації відображається сума нарахованого податку за попередній звітний період поточного року. Рядок 15 звітного періоду повинен дорівнювати рядку 14 попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за попередні звітні періоди. Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік з коригуванням суми податкового зобов’язання за попередній період поточного року (рядок 15 декларації з податку на прибуток), передбаченим формою уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок не надавався, в результаті чого податкове зобов’язання за 2008 рік занижено на 2204 грн.

За результатами перевірки складений акт № 1075/1501/34664838 від 12.08.09р.

Не погоджуючись із висновками, що викладені у акті перевірки позивач оскаржив їх до ДПІ у м. Алушта АР Крим (вих. № 18 від 17.08.09р.), однак відповідно до листа ДПІ у м. Алушта АР Крим (вих. № 4466/10/15 від 19.08.09р.) заперечення позивача щодо висновків перевірки є необґрунтованими та не можуть бути враховані при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з чим, відповідач 20.08.09р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002411501/0, яким позивачу нараховане податкове зобов’язання у розмірі 2314,20 грн., у тому числі 2204 грн. – за основним платежем та 110,20 – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181).

Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно до зазначеної норми позивач самостійно обчислив суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 3618 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства за 2008 рік.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було надано відповідачу уточнюючий розрахунок від 10.08.09р. (а.с.16), тобто до проведення перевірки, в якому позивач виправив помилку щодо завищення податкового зобов’язання та у рядку 7 зазначив «-2204».

Отже позивачем були виконані всі вимоги чинного податкового законодавства щодо виправлення помилок у податковій звітності.

Позицію відповідача щодо того, що посадові особи позивача були повідомлені про початок невиїзної документальної перевірки з 29.07.09р. до 12.08.09р., що підтверджується повідомленням про запрошення від 29.07.09р. № 4113/10/15, яке отримане позивачем 06.08.09р. суд вважає необґрунтованою та безпідставною у зв’язку з наступним.

У матеріалах справи є належним чином завірена копія повідомлення № 4113/10/15 від 29.07.09р. (а.с.15), однак в ньому зазначено, що керівник та головний бухгалтер підприємства позивача запрошуються до ДПІ у м. Алушта 12.08.09р. для проведення невиїзної документальної перевірки з питання достовірності нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток у 2008 році та складання і підписання акту (довідки), а не про проведення перевірки з 29.07.09р. до 12.08.09р.

Більш того, у самому акті перевірки зафіксовано, що перевірка проводилась з 12.08.2009р. по 12.08.2009р., у зв’язку з чим поданий позивачем уточнюючий розрахунок 10.08.09р. повинен був прийнятий відповідачем, оскільки він поданий до начала перевірки, а отже у відповідача відсутні були підстави для неприйняття його як податкової звітності та нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2314,20 грн., у т.ч. 2204 грн. основного платежу та 110,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надані докази в обґрунтування своєї позиції.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

–          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

–          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

–          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

–          безсторонньо (неупереджено);

–          добросовісно;

–          розсудливо;

–          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

–          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

–          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

–          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.02.10р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 01.03.10р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2008 рік податковою звітністю.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Алушта АР Крим прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2008 рік від Приватного підприємства «Стройпрофі».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим № 0002411501/0 від 20.08.09р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2314,20 грн., у т.ч. 2204 грн. основного платежу та 110,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Стройпрофі» (98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, б. 8-а, кв. 10: ЄДРПОУ 34664838) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.