Рішення № 82006443, 28.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2019Справа № 910/3747/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 370 250,90 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 370 250, 90 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено строки доставки вантажу до станції призначення, що є підставою для нарахування штрафу.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3747/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.04.2019 представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що з боку ПАТ "Українська залізниця" мало місце порушення термінів доставки вантажів, які виникли з поважних та незалежних від відповідача причин, оскільки вся залізнична мережа регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції. Крім того, одночасно з письмовим відзивом відповідач подав заяву про зменшення розміру штрафу.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.05.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив, заперечення на заяву про зменшення розміру штрафу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

У період з серпня 2018 року по вересень 2018 року відповідачем до станції призначення -Сартана Донецької залізниці здійснювалося перевезення металургійної сировини, одержувачем якої є позивач, що підтверджується залізничними накладними № 33163247 від 20.08.2018, № 33067869 від 13.08.2018, № 33138843 від 18.08.2018, № 33150632 від 19.08.2018, № 33128232 від 17.08.2018, № 33151192 від 19.08.2018, № 33089590 від 14.08.2018, № 33118415 від 17.08.2018, № 33117201 від 17.08.2018, № 33141680 від 18.08.2018, № 33207929 від 23.08.2018, № 33119314 від 17.08.2018, № 33127234 від 17.08.2018, № 33216664 від 24.08.2018, № 33238023 від 26.08.2018, № 33242033 від 27.08.2018, № 33242017 від 26.08.2018, № 33241456 від 26.08.2018, № 33241852 від 26.08.2018, № 33285164 від 29.08.2018, № 33285826 від 29.08.2018, № 33265695 від 28.08.2018, № 33233529 від 26.08.2018, № 33310020 від 31.08.2018, № 33311119 від 31.08.2018, № 33304510 від 31.08.2018, № 33262874 від 28.08.2018, № 33336090 від 02.09.2018, № 33336066 від 02.09.2018, № 33323080 від 01.09.2018, № 33333303 від 02.09.2018, № 33351404 від 03.09.2018, № 33360199 від 04.09.2018, № 33408923 від 08.09.2018, № 33405234 від 07.09.2018, № 33404393 від 07.09.2018, № 33400508 від 07.09.2018, № 33389727 від 06.09.2018, № 33387747 від 06.09.2018, № 33386046 від 06.09.2018, № 33370875 від 05.09.2018, № 33361452 від 04.09.2018, № 33381542 від 06.09.2018, № 33404906 від 07.09.2018, № 33420654 від 09.09.2018, № 33415589 від 08.09.2018, № 33312703 від 31.08.2018, № 33404385 від 07.09.2018, № 33374513 від 05.09.2018, № 33415282 від 08.09.2018, № 33473786 від 13.09.2018, № 33294026 від 30.08.2018, № 33424557 від 09.09.2018, № 33457896 від 12.09.2018, № 33506411 від 15.09.2018, № 33500984 від 14.09.2018, № 33511064 від 15.09.2018, № 33485574 від 15.09.2018, № 33516113 від 16.09.2018, № 33499260 від 14.09.2018, № 33393851 від 07.09.2018, № 33550617 від 18.09.2018, № 33540915 від 18.09.2018, № 33519323 від 16.09.2018, № 33572496 від 20.09.2018.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Відповідно до пункту 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1 Правил).

Згідно пункту 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно залізничних накладних вантаж, що прямував за залізничними накладними, відповідачем доставлено та видано позивачу вже після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу у графі 52.

Таким чином, відповідач допустив прострочення доставки вантажу, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.

За вказаних обставин, строки доставки вантажу, встановлені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, за порушення яких законодавством України передбачені штрафи.

У зв`язку із простроченням відповідачем строків доставки вагонів, визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажів, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 370 250, 90 грн.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що вагони, які прибувають на адресу позивача не приймаються останнім до вивантаження та простоюють на під`їзних коліях з невідомих причин.

Наведення відповідачем статистичних даних по вантажній роботі станції призначення - Сартана Донецької залізниці та порівняних даних про використання вагонного парку не стосується предмету даного спору та не спростовує факт порушення строків доставки вантажу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи накладні, судом з`ясовано, що на календарних штемпелях дата видачі та дата прибуття вантажу співпадають, отже спростовується твердження відповідача з приводу того, що простій вагонів відбувається з вини самого позивача.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 3) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Встановлений пунктом 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних (графа 52), відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вагонів окремо по кожній накладній та з урахуванням кількості днів прострочення, залізничного тарифу, вказаного у накладних, долучений позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає розрахунку, з урахуванням кількості днів прострочення.

Що стосується доводів відповідача про те, що вся залізнична мережа регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції та необхідністю застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд зазначає, що відповідно до означеного Закону України єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань є сертифікат торгово-промислової палати України. Проте, відповідачем такий доказ не представлений.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві, до уваги судом не приймаються.

Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 30 %, cуд зазначає наступне.

Неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафу, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач до письмового відзиву долучив копію фінансового звіту про фінансові результати за 2018 рік, згідно якого збиток філії складає 1 140 891, 00 грн.

Однак, Регіональна філія відповідача "Донецька залізниця" не є юридичною особою, тож зазначена збитковість діяльності філії АТ «Українська залізниця» не розкриває загальний фінансовий результат відповідача.

На переконання суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності передумов для зменшення заявленого до стягнення штрафу в порядку зазначених приписів законодавства, виняткової ситуації, що призвела до неналежного виконання зобов`язань при здійсненні перевезення.

Враховуючи специфіку роботи відповідача та встановивши факт невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажу, суд не знаходить підстав для зменшення суми нарахованого штрафу.

Крім того, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і застосовується виключно у виняткових випадках, наявність яких відповідач у даному випадку не довів.

Таким чином, подана заява відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 370 250,90 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158) 370 250 (триста сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн. 90 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 5 553 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн. 76 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк