Рішення № 82006391, 27.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 м. Київ Справа № 910/3675/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД";

до: акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ";

про: стягнення 9.088,56 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення 9.088,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснене незбережне перевезення вантажу позивача, що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційних актів та виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 9.088,56 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2019 № 910/3675/19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3675/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням того, що

- позивачем не подано платіжних документів, що свідчать про сплату рахунку;

- позивачем не подано податкової накладної, як доказу дійсної вартості втраченого вантажу.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про наявність документів, що свідчать про оплату рахунку № 90631564, а також про те, що податкова накладна не є підтвердженням вчинення господарської операції і не може бути доказом отримання збитків.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Зі станції "МИКОЛАЇВКА-ДОНЕЦЬКА" на станцію "АВДІЇВКА" Донецької залізниці відправлено вантаж "вугілля кам`яне марки Г(г2) Р(0-200)" за залізничною накладною від 20.09.2018 № 47291315, зокрема, за вагонами:

- № 60351533 у кількості 69350 кг.;

- № 53166740 у кількості 69400 кг.;

- № 63243752 у кількості 69550 кг.;

- № 56283641 у кількості 68350 кг.;

- № 61868568 у кількості 69350 кг.;

- № 55006027 у кількості 69550 кг.

Одержувачем за вказаними вагонами є позивач.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

На станції "АВДІЇВКА" Донецької залізниці складені комерційні акти:

- від 23.09.2018 № 482803/265 про недостачу вантажу у вагоні № 60351533 в кількості 2800 кг.;

- від 23.09.2018 № 482803/266 про недостачу вантажу у вагоні № 53166740 в кількості 2350 кг.;

- від 23.09.2018 № 482803/267 про недостачу вантажу у вагоні № 63243752 в кількості 2650 кг.;

- від 23.09.2018 № 482803/268 про недостачу вантажу у вагоні № 56283641 в кількості 2350 кг.;

- від 23.09.2018 № 482803/269 про недостачу вантажу у вагоні № 61868568 в кількості 2000 кг.;

- від 23.09.2018 № 482803/270 про недостачу вантажу у вагоні № 55006027 в кількості 1800 кг.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційних актів та виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 9.088,56 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями п. 114 Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Таким чином, факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9.088,56 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені та визнані судом вірними.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені з огляду на наступне:

- позивачем подано до суду належним чином засвідчену копію банківської виписки, яка підтверджує оплату рахунку від 21.09.2018 № 90631564;

- відсутність в матеріалах справи податкової накладної, як доказу дійсної вартості втраченого при перевезенні вантажу судом відхилені з урахуванням наявного в матеріалах справи копії рахунку-фактури від 21.09.2018 № 90631564 із зазначенням вартості вантажу, який був відправлений за залізничною накладною від 20.09.2018 № 47291315, в результаті перевезення якого виявлено недостачу вантажу, що зафіксовано у вказаних вище комерційних актах. Крім того, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та надає можливість віднести суму сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Відтак, податкова накладна не може слугувати виключним доказом дійсної вартості втраченого вантажу.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, БУДИНОК 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, ПРОЇЗД ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, будинок 1, ідентифікаційний код 00191075) заборгованість в сумі 9.088 (дев`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 56 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя С.В. Балац