Рішення № 82003049, 17.05.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5565/18

Провадження № 2/242/473/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В., за участі секретаря Каменської А.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Климової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», директора Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Маковського Сергія Вікторовича про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та директора Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_2 та інших фігурантів про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 2003 року Селидівське ПУВК КП «Компанія «Вода Донбасу» надає послуги з водопостачання та водовідведення до квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, по заяві сторонньої особи ОСОБА_3 , яка не є власником цієї квартири. Згоду на постачання води та розпломбування крану він не давав. При зверненні до відповідача та особисто до директора Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_2 , а також на урядову гарячу лінію та до органів поліції м. Селидове зі скаргами та заявами з приводу порушення його права на власність (про відключення від подачі води до квартири, незаконних дій особи, яка мешкає в його квартирі), отримував відмови. До того ж йому пропонувалося подати особисту заяву, як власника, щоб опломбувати кран подачі води у його квартирі. Крім того, він попереджав відповідача про те, що стороння особа, здійснила злочинний самозахват зазначеної квартири, але він на це не відреагував. На думку позивача, злочинні дії відповідача та його керівника порушили його право власності на нерухоме майно, до якого він не має доступу. Також зазначив, що на підставі зазначеного він позбавлений можливості переїхати до іншого міста, де мешкає його майбутня дружина, влаштуватися на роботу, одружитися, займатися громадською діяльністю та у нього погіршився стан здоров`я. Тому, просить притягнути до відповідальності директора ОСОБА_2 особисто, відповідача та усіх інших фігурантів по справі як зазначених в позові, так і тих, що з`являться та будуть виявлені у процесі розгляду справи за ступенем вини кожного, солідарно. Крім того, розглянути питання щодо повернення квартири за адресою: АДРЕСА_1 йому як власнику, яку захопила ОСОБА_3 Також анулювати ліцензію відповідача, зобов`язати відповідача відшкодувати йому всі матеріальні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду спричинену відповідачем. Стягнути всі судові витрати. Розрахунок матеріальної шкоди становить 100 240 000 доларів США та 14934, 80 гривень, моральної шкоди – 100 000 000 доларів США.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 175 і 177 ЦПК України.

Ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Донецького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 09.11.2018 скасовано та справу повернуто до Селидівського міського суду Донецької області для продовження розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 лютого 2019 року провадження по справі зупинено до вирішення заяви про відвід судді в порядку ч.3 ст.40 ЦПК України.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Любчика О.В. відмовлено.

22 лютого 2019 року ухвалою Селидівського міського суду Донецької області провадження у цивільній справі поновлено, продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

За клопотанням представника відповідача ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 березня 2019 року підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Заяв про залучення співвідповідачів від позивача не надходило. На пропозицію суду залучити до участі у справі ОСОБА_3 відповідач відмовився.

За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 08 травня 2019 року судовий розгляд цивільної справи відкладено (надання часу для ознайомлення з цивільною справою).

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Додатково пояснив, що у зв`язку із тим, що відповідач без його згоди надає послуги з водопостачання та водовідведення до квартири позивача, він позбавлений можливості виселити сестру ОСОБА_3 та її дітей, яких він добровільно пустив проживати у 2003 році. Також, він не може реалізувати квартиру та поїхати до Вінницької області оформлювати спадщину, влаштуватись на роботу, одружитись та інше. Вважає, що діями відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода, яку він просить стягнути у розмірі, визначеному у своєму розрахунку. Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 утримує оригінали правовстановлюючих документів та не звільняє належну йому квартиру.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти заявлених позовних вимог та зазначив, що з метою впорядкування нарахування споживачів, які мешкають в багатоквартирному житловому фонді та формуванню бази даних для роботи з фізичними особами, відповідач 01 листопада 2013 року, відповідно до наказу № 307 від 10 жовтня 2013 року за адресою АДРЕСА_2 провів інвентаризацію споживачів мешканців багатоквартирного житлового будинку. У ході інвентаризації було виявлено, що у квартирі 1 фактично мешкають три особи, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Також було виявлено, що ОСОБА_3 з 06 серпня 2013 року офіційно зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На підставі чого було внесено зміни до особового рахунку № НОМЕР_1 та особистий рахунок був відкритий на ОСОБА_3 04 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою щодо виводу з експлуатації приладу обліку холодної води з причини чергової перевірки та сплатила за послугу 24 гривень 05 копійок. За даним зверненням, прилад обліку було виведено із експлуатації та 04 листопада 2016 року складено відповідний акт № 2198. Після проведення повірки приладу обліку, ОСОБА_3 17 листопада 2016 року знову звернулася до відповідача з заявою про прийняття в експлуатацію даного приладу та сплатила за послугу 37 гривень 14 копійок. На підставі чого прилад обліку було опломбовано та введено в експлуатацію відповідним актом від 17 листопада 2016 року за № 2672. 20 березня 2018 року при проведені інвентаризації споживачів мешканців багатоквартирного житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено, що за даною адресою фактично мешкає одна особа, а саме ОСОБА_3 09 серпня 2018 року особовий рахунок НОМЕР_2 НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 був переоформлений на позивача. Відкриття особового рахунку за адресою АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 , є лише фактом який підтверджує проживання зазначеної особи в даній квартирі. Отже, дії відповідача ніяким чином не вплинули на право позивача, що до володіння своїм майном. Відповідач своїми діями не робив будь-яких обмежень у здійсненні права позивача на користування та розпорядження даним майном. Тому твердження позивача, що дії відповідача вплинули на те, що він не може переїхати у іншу місцевість на проживання, продати квартиру, не може знайти нову роботу, не може отримати субсидію на житлово-комунальні послуги, не може проживати у зазначеній квартирі, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, погіршення стану здоров`я та на відшкодування матеріальної та моральної шкоди є безпідставним та надуманим. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві. Суду пояснила, що надання послуг з водопостачання та водовідведення ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 здійснювалось законно, оскільки остання була зареєстрована за вказаною адресою. Отримувала послуги та здійснювала їх оплату. У зв`язку із тим, що позивач не може вирішити питання щодо виселення ОСОБА_3 із зазначеної квартири відповідач в цьому не винен. Більше 10 років ОСОБА_1 до відповідача з приводу надання послуг не звертався, заяви щодо переоформлення особового рахунку на подавав. Доводи позивача, що відповідач порушив право власності ОСОБА_1 на квартиру є безпідставними та необґрунтованими. У задоволені позову просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та представника відповідача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Належність ОСОБА_1 квартири за адресою АДРЕСА_1 сторонами не оспорювалась.

Відповідно до наказу № 307 від 10 жовтня 2013 року виданого Селидівським ПУВКХ, проведено інвентаризацію споживачів, які проживають в багатоповерховому житловому фонді.

З акту інвентаризації споживачів багатоповерхового житлового будинку від 01 листопада 2013 року складеного представником Селидівського РПУ, ПУВКХ КП «Компанія «Вода Донбаса» контролером ОСОБА_7 та споживачем ОСОБА_3 , встановлено що за адресою Донецька область м. Гірник АДРЕСА_3 . Прокоф`єва ( АДРЕСА_1 встановлено прибор обліку води та кількість споживачів, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Із заявою від 04 листопада 2016 року № 1451 ОСОБА_3 звернулась до відповідача з клопотанням про виведення із експлуатації прибору обліку холодної води за адресою АДРЕСА_1 , на підставі перевірки. Також ОСОБА_3 зазначені послуги сплачені, відповідно до квитанції (а.с.86), у розмірі 24 гривень 05 копійок.

Відповідно до Акту № 2198 від 04 листопада 2016 року, складений представником Селидівського РПУ, ПУВКХ в особі ОСОБА_8 в присутності споживача холодної води у квартирі розташованої за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , зафіксовано виведення із експлуатації прибор обліку холодної води у зв`язку з повіркою.

Із заявою від 17 листопада 2016 року № 1451, ОСОБА_3 звернулась до відповідача з клопотанням про прийняття в експлуатацію та опломбування її вузла обліку холодної води за адресою АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_3 зазначені послуги сплачені, відповідно до квитанції (а.с.87), у розмірі 37 гривень 14 копійок.

Відповідно до Акту № 2672 від 17 листопада 2016 року, складеного представником Селидівського РПУ, ПУВКХ в особі ОСОБА_8 . в присутності споживача холодної води у квартирі розташованої за адресою АДРЕСА_1 області ОСОБА_3 , встановлено вузол обліку споживання холодної води.

Відповідно до акту інвентаризації споживачів багатоповерхового житлового будинку від 20 березня 2018 року складеного представником Селидівського РПУ, ПУВКХ КП «Компанія «Вода Донбаса» контролером ОСОБА_9 в присутності споживача ОСОБА_3 , встановлено що за адресою Донецька область м. Гірник вул. Прокоф`єва (Котовського) 33/1 встановлено прилад обліку води та кількість споживачів.

З повідомлення Селидівської міської ради № ЧЕ-7267730 від 06 вересня 2017 року та копії паспорта серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_3 . Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована у квартирі розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року№ 630, встановлено, що ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Отже, ОСОБА_3 є споживачем холодної води за місцем проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем ОСОБА_1 повідомлено про можливість переоформлення особистого рахунку за адресою АДРЕСА_4 . Прокоф`єва АДРЕСА_1 на його ім`я як власника, що встановлено з повідомлення Селидівського виробничого УВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» від 10 серпня 2018 року за № Ч-88.

З повідомлень Селидівського виробничого УВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» від 30 серпня 2018 року за № Ч-93, від 13 вересня 2018 року № Ч-94, від 30 жовтня 2018 року № Ч-118, встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено з приводу його звернення з відключення водопостачання квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 та роз`яснено, що для опломбування кранів холодної води йому необхідно звернутись на ділянку м. Гірника, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 , з письмовою заявою на опломбування кранів холодної води та додати копію квитанції про оплату послуг з опломбування кранів.

Станом на день прийняття рішення, особовий рахунок щодо надання послуг з водопостачання за адресою АДРЕСА_1 оформлено на позивача.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В пункті 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року Пленум Верховного Суду України зазначив, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування позовних вимог та розміру спричинених збитків позивачем надано: копії листів Селидівської міської ради (а.с. 136-137), Гірницької міської ради (а.с. 138), КП «Компанія «Вода Донбасу» (а.с.141,142), копії квитанцій, листи виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області, Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області, Виликомитницької сільської ради, Відділу у Хмільницькому районі ГУ «Держгеокадастру» у Вінницькій області, Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної психіатричної лікарні №2, виконавчого комітету Селидівської міської ради, відділу реєстрації місця проживання Селидівської міської ради, Головного управління ДМС України в Донецькій області, Селидівського відділу Покоровського ВП ГУНП в Донецькій області, Красноармійської місцевої прокуратури (а.с. 155-230).

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що Селидівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та директором Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_2 не було вчинено протиправних дій та як наслідок порушено право власності ОСОБА_1 на квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позову, оскільки суду не надано доказів протиправних дій відповідачів та, як наслідок, спричинення матеріальної та моральної шкоди.

За вказаних обставин суд повністю відмовляє у задоволенні позову.

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права звернення до суду з приводу захисту свого права до інших осіб, які обмежують (позбавляють), перешкоджають у здійсненні ним права користування, розпорядження майном або протиправно утримують його, в порядку, передбаченому законодавством України.

Від сплати судового збору позивач звільнений оскільки є інвалідом 2 групи, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААКА № 584871, виданої спеціалізованою психіатричною МСЕК.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, суд покладає на позивача витрати, пов`язані з розглядом справи та понесені останнім.

Керуючись ст.ст. 16, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», директора Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та інше – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

відповідачі – Селидівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», код ЄДРПОУ 35580927, адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 29.

директор Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 область, м. Селидове, вул. Гоголя, 29.

Повний текст рішення виготовлений 27 травня 2019 року.

Суддя