Ухвала суду № 82002744, 07.05.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7779/19

Провадження № 1-кс/234/3482/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 травня 2019 року м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Нейло І.М.

при секретарі Ридош Г.Ю.

за участю прокурора Профатіло К.В.

слідчого Довгаль Д.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону молодшого лейтенанта юстиції Профатіло К.В., в межах кримінального провадження №62019050000000090, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, солдата, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді номера обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини А3220, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019050000000090 від 25 січня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Донецького гарнізону.

Досудовим розслідування встановлено, що Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 393/2018 від 26.11.2018, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2630-VIII від 26.11.2018, на території, окрім іншого, Донецької області з 14 годин 00 хвилин 26.11.2016 до 14 години 00 хвилин 26.12.2018 введено воєнний стан.

07 квітня 2016 року ОСОБА_1 уклав з Міністерством оборони України контракт про проходження військової служби за контрактом.

Відповідно до наказу командира військової частини А3220 № 164 від 14 липня 2017 року солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду гранатометника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини А3220.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Проходячи військову службу солдат ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначать обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте солдат ОСОБА_1 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

18 грудня 2018 року солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, в період проходження військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов`язків несення військової служби, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без дозволу командування, самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу військової частини А3220, який дислокувався в Донецькій області, м. Бахмут, вул. Чайковського, буд. 8.

Цього ж дня солдат ОСОБА_1 , діючи з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, убув за місцем проживання: АДРЕСА_2 , у вказаному населеному пункті солдат ОСОБА_1 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Протягом всього часу незаконного перебування за межами військової частини А3220, солдат ОСОБА_1 переховувався від правоохоронних органів та приховував від оточуючих свою належність до Збройних Сил України. Крім того, усвідомлюючи всю протиправність своїх дій та маючи можливість повернутися на місце служби, останній ніяких заходів для цього не вживав.

04 травня 2019 року солдат ОСОБА_1 у супроводі з співробітниками ВСП м. Запоріжжя прибув до військової прокуратури Донецького гарнізону, чим завершив вчиняти кримінальне правопорушення.

Таким чином, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А3220, солдат ОСОБА_1 за вище викладених обставин підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:

-протоколом допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують, що він самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу військової частини А3220

-актом службового розслідування та іншими в сукупності доказами;

-Таким чином, під час досудового розслідування, були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

У зв`язку з повідомленням солдату ОСОБА_1 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_1 являючись військовослужбовцем буде зобов`язаний повернутися до місця тимчасового розташування військової частини А3220.; не має постійного проживання на території Краматорського району Донецької області, місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область. Також переховування солдата ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду підтверджується, тим, що він вчинив самовільно залишення військової частини А3220 повторно, за ч. 4 ст. 407 КК України та за ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується, скерованими обвинувальними актами за ч. 4 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_1 до Волноваського районного суду Донецької області, яким 27 квітня 2018 року засуджено вказаного військовослужбовця до 3 років позбавлення волі та у відповідності зі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом 1 року іспитованого строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, маючи безперешкодний доступ до стройової частини, за допомогою впливу або погрозою застосування зброї змусити співробітників або знищити, сховати або спотворити матеріали службових розслідувань за фактом самовільного залишення військової частини, або інші документи, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні і мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.Незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що солдат ОСОБА_1 , після вчинення самовільного залишення військової частини може вплинути на свідків, які є його співслужбовцями по проходженню військової служби в одній військовій частини, щоб останні змінили свої показання на користь нього.

4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що солдат ОСОБА_1 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, як військовослужбовець, який наразі проходить військову службу, може здійснити вплив на свідків, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Також, солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства.

5.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом, може вчинити інший злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби за ч. 4 ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 ч. 3 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності, або продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор вважає, що неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем буде зобов`язаний повернутися до місця тимчасового розташування військової частини, особовий склад якої на теперішній час виконує завдання за призначенням в районі проведення операції об`єднаних сил на території Донецької області, де також отримає можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з числа військовослужбовців однієї з ним військової частини.

Прокурор вважає, що неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, підозрюваний ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та перебуває на території військової частини, яка змінює своє місце дислокації, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування солдата ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду

Також відповідно до пункту «е» частини 8 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» солдат ОСОБА_1 може бути звільнений командуванням з військової служби через службову не відповідність у разі невиконання службових обов`язків, що в свою чергу є наявним ризиком, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор вважає, що неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Разом з тим ОСОБА_1 являється військовослужбовцем і зобов`язаний проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини та інших військових формувань не зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов`язків щодо не здійснення впливу на свідків, які до теперішнього часу проходять військову службу в одній із ОСОБА_1 військовій частині, а також проживають по всій території України.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується зібраним в ході досудового розслідуваннями доказами.

На думку прокурора застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою запобігання солдатом ОСОБА_1 переховування від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні прокурор просив обрати ОСОБА_1 . запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з визначенням установидля тримання підозрюваного, слідчий ізолятор Державної кримінально - виконавчої служби України.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що він причетний до злочину в якому його підозрюють, не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані прокурором докази,свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 407 ч. 5 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

07.05.2019 р . ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, 2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне провадження, оскільки підозрюваний має вільний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, задовільний стан здоров`я, не одружений, дітей на утриманні не має, особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст.407 КК України, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, в тому числі домашнього арешту, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м`який запобіжний захід застосований бути не може, саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.09.2013 №656 гауптвахта Служби правопорядку - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку) для виконання покарання щодо військовослужбовців (військовозобов`язаних), засуджених до арешту, військовослужбовців (військовозобов`язаних), на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту з триманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців (військовозобов`язаних), або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому місцем його утримання під час арешту необхідно визначити гауптвахту Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваної, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, суд визначає ОСОБА_1 , розмір застави в 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30*1921,00 =57630,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону молодшого лейтенанта юстиції Профатіло К.В., в межах кримінального провадження №62019050000000090, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на строк 60 днів, тобто з 16 год. 00 хв. 07.05.2019 року до 16 год. 00 хв. 05.07.2019 року включно.

Ухвала втрачає силу 05 липня 2019 року о 16 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , банк отримувача – Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку – 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із військової частини, в якій він проходить службу без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Другий слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, військову прокуратуру Донецького гарнізону та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 08 травня 2019 року.

Слідчий суддя І.М. Нейло