Рішення № 82002488, 27.05.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження №2/225/260/2019

Справа №225/7660/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Качаленка Є.В.

за участю секретаря судового засідання Петрової І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укргєосервіс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Укргєосервіс» в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму невиплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 2735,55 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 06.09.2018 року, виходячи з розміру середньої плати гірничого майстра 8000 грн. на місяць тобто 24000 грн. В обґрунтування позову зазначив наступне.

З 03.08.2018 року позивач працював на ТОВ «Укргєосервіс» на посаді гірничого майстра. Наказом відповідача №270к від 10.09.2018 року звільнений з підприємства. При звільнені йому було не виплачено заробітну плату у розмірі 2735,55 грн. На час звернення до суду остаточний розрахунок з ним проведений не був, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав заяву з проханням справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Укргєосервіс» до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не інформував.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укргєосервіс» з 03.08.2018 року, де працював в якості гірничого робітника підземного, гірничого майстра підземного. 06.09.2018 року позивача було звільнено з ТОВ «Укргєосервіс» на підставі п.4 ст.40 КЗпП через прогул (а.с.3).

При звільненні з позивачем ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні йому кошти не були виплачені.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з правовим висновком, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України, передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не надавав.

Згідно розрахункового листа за вересень 2018 року нарахована, але невиплачена заробітна плата за вересень 2018 року складає 2735,55 грн. (а.с.4)

З наведеного слідує, що відповідач, який в день звільнення позивача не здійснив виплату останньому заборгованої заробітної плати, порушив вимоги законодавства щодо своєчасної виплати нарахованої заробітної плати. На час розгляду справи судом відомості про виплату позивачеві заборгованої заробітної плати також відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати в сумі 2735,55 грн. слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості сторонами не оспорюється, доказів відсутності вини відповідача в невиплаті даної заборгованості не надано, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 07.09.2018 року тобто з дня, наступного за днем звільнення, по 27.05.2019 року, тобто по день винесення рішення, що складає 179 робочих днів.

Визначаючи розмір заборгованості середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, суд не погоджується з розрахунком позивача, який вираховано як добуток розміру середньої заробітної плати гірничого майстра 8000 грн. на 3 міс. (період затримання розрахунку) = 24000 грн. Позивачем жодним доказом не доведено вказаний розмір середньої заробітної плати 8000 грн.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.2 розділу ІІ цього Порядку, працівникам, які пропрацювали на

підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Оскільки позивач працював з 03.08.2018 до 06.09.2018, тобто менше двох місяців, розрахунок обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час, тобто за 24 робочих дні.

Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку,при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з п.п. "б" п.4 розділу ІІІ Порядку,при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати, такі як компенсація за невикористану відпустку.

Згідно розрахункового листа за серпень 2018 року позивачеві нараховано 7896,5 грн, в т.ч. доплата за нічні години 275,95, колективна премія 5036,77, доплата до мінімальної зарплати 74,13, оклад по годинам 2414,55, оклад по часовому тарифу 95,10. Усі нарахування мають враховуватись при обчисленні середнього заробітку.

Згідно розрахункового листа за вересень 2018 року позивачеві нараховано 3535,1 грн, в т.ч. компенсація відпустки 1410,1, оклад по часам 664, доплата за нічні години 75,88, колективна премія 1385,12. Згідно з п.п. "б" п.4 розділу ІІІ Порядку компенсація відпустки 1410,1 грн не враховується при обчисленні середнього заробітку.

Відтак, розмір нарахованих позивачеві сум за фактично відпрацьований час з 03.08.2018 до 06.09.2018, які мають враховуватись у розрахунку середнього заробітку, складає 10021,5 грн.

Згідно з п.4 розділу ІV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Середньоденна заробітна плата позивача за період з 03.08.2018 до 06.09.2018 складає 10021,5 грн/24 відпрацьованих робочих дні =417,56 грн.

Належний позивачеві середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 07.09.2018 року (наступний за звільненням день) по 27.05.2019 року (день винесення рішення) становить 74743,24 гривні (=179 робочих днів*417,56 грн)

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.264 ЦПК, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем визначено розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 24000 грн, а суд не може вийти за межі позовних вимог, відтак з відповідача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 24000 грн, тобто в межах заявлених позивачем вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259,265, 268,273,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Укргєосервіс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргєосервіс» (ЄДРПОУ 35398312, юридична адреса: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гугеля, буд.12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , 1/52) суму 26735 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 55 копійок, що складається із заборгованості із заробітної плати 2735,55 грн та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 24000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргєосервіс» (ЄДРПОУ 35398312, юридична адреса: 87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гугеля, буд.12) на користь на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: