Рішення № 82002220, 27.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/104

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 640/21503/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі Бєсєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про скасування постанови

за участю представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі - позивач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (надалі - третя особа), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2, в якій позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2018 року №ВП57927668.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/10496/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України застосовано заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади керівника Державного підприємства «Селидіввугілля», заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про призначення на посаду керівника Державного підприємства «Селидіввугілля» будь-яких осіб, окрім переможця конкурсного відбору згідно протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України від 30 жовтня 2017 року.

Також, позивач зазначає, що у пункті 4 вказаної ухвали суду роз`яснено, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №826/10496/18 по суті та набрання законної судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, а відповідно до виконавчого листа №826/10496/18 від 22 жовтня 2018 року, рішення суду набрало законної сили 17 жовтня 2018 року.

Тобто, за доводами позивача, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/10496/18 втратила дію 17 жовтня 2018 року та стала такою, що не підлягає виконанню.

Проте, як вказано у позовній заяві, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2018 року №57927668, яка, за твердженнями позивача, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що виконавчий документ, на підставі якого вона винесена втратив свою дію, що порушує права та обов`язки позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надали з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкладено розгляд справи №826/21503/18. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва витребувано додаткові докази у справі.

В судовому засіданні 27 травня 2019 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі. відповідач та третя особа не прибули, про причини неприбуття не повідомляли.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наданої суду копії виконавчого провадження №57927668, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у адміністративній справі №826/10496/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади керівника Державного підприємства «Селидіввугілля», заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про призначення на посаду керівника Державного підприємства «Селидіввугілля» будь-яких осіб, окрім переможця конкурсного відбору згідно протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України від 30 жовтня 2017 року, а також роз`яснено, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №826/10496/18 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили (Т.1, арк. 86-87).

31 липня 2018 року на адресу Міністерства юстиції України за вх. №24131-33-18 надійшла заява представника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаної вище ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року (Т.1, арк. 85).

У відповідності до копії реєстраційно-контрольної картки №24131-33-18 Міністерства юстиції України, 14 грудня 2018 року за вх. №31811 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли зазначені вище заява про відкриття виконавчого провадження разом з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/10496/18 (Т.1, арк. 84).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича від 14 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження №57927668 щодо примусового виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/10496/18 в частині заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади керівника Державного підприємства «Селидіввугілля», заборони Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про призначення на посаду керівника Державного підприємства «Селидіввугілля» будь-яких осіб, окрім переможця конкурсного відбору згідно протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України від 30 жовтня 2017 року, копію якої державний секретар Міністерства енергетики та вугільної промисловості Немчинов М.О. отримав 14 грудня 2018 року, про що свідчить розписка на супровідному листі (Т.1, арк. 83,82).

18 грудня 2018 року за вх. №05/16-11166 державний секретар Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Немчинов М.О. надав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України лист, яким повідомив, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 18 грудня 2018 року №121/к/к «Кадрові питання» скасовано наказ від 14 грудня 2018 року №120 к/к «Про призначення виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Селидіввугілля» (Т.1, арк. 81, 119).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича від 26 грудня 2018 року виконавче провадження №57927668 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з виконанням рішення суду, що було встановлено на підставі листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №05/16-11166 від 18 грудня 2018 року (Т.1, арк. 69).

Як вже зазначалось судом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на порушення своїх прав та інтересів з боку відповідача, що виразилося у винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон від 02.06.2016 №1404-VIII).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Абзацом 1 частини 5 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2018 року винесена старшим державним виконавцем на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подана з дотримання вимог Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII.

В той же час, суд зазначає, що судом не встановлено, а позивачем не доведено того, що державному виконавцю станом на день відкриття виконавчого провадження було відомо про закінчення строку дії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у справі №826/10496/18 про вжиття заходів забезпечення позову у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про те, що отримуючи особисто копію постанови про відкриття виконавчого провадження 14 грудня 2018 року державним секретарем Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Немчиновим М.О. повідомлялося або надавалися державному виконавцю будь-які належні та допустимі докази щодо закінчення строку дії ухвали суду, на підставі якої вказане вище виконавче провадження було відкрито.

Наведене в сукупності свідчить про те, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2018 року діяв в порядок та у спосіб, визначені законодавством України та в межах наданих йому повноважень.

При цьому, суд зауважує, що позивачем не оскаржуються підстави, з яких виконавче провадження було закінчено, а тому судом при вирішенні даної справи по суті не надається правова оцінка таким обставинам.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження №57927668 вбачається, що 18 грудня 2018 року за вх. №25584-26-18 також зареєстрована заява Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої Міністерство просило закінчити виконавче провадження №57927668, відкрите при примусовому виконанні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2018 року №826/10496/18, у зв`язку з закінченням дії ухвали суду та повного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року (Т.1, арк. 71-73).

До вказаної заяви про закінчення виконавчого провадження було додано:

- копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року у адміністративній справі №826/10496/18 за позовом ОСОБА_1 до міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії (Т.1, арк. 75-79);

- виконавчий лист, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 22 жовтня 2018 року у адміністративній справі №826/10496/18, в якому зазначено, що рішення суду набрало законної сили в частині, що підлягає виконанню, набрало законної сили 17 жовтня 2018 року (Т.1, арк. 80);

- копію наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29 жовтня 2018 року №102 к/к «Про призначення генерального директора ДП «Селидіввугілля» (Т.1, арк. 74).

Суд звертає увагу, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року набрало законної сили на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77909967).

Заява про закінчення виконавчого провадження разом з доданими до неї документами надійшла на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26 грудня 2018 року за вх. №32593, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції на реєстраційно-контрольній картці №25584-26-18 (Т.1, арк. 70).

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що 18 грудня 2018 року, тобто в день звернення позивача з заявою про закінчення виконавчого провадження до Міністерства юстиції України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаною позовною заявою, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (Т.1, арк. 8), тобто, позивач не отримавши від відповідача будь-яких відомостей щодо розгляду своєї заяви про закінчення виконавчого провадження, звернувся до суду за захистом своїх прав, які на його думку, були порушені.

Так, провадження в даній адміністративній справі відкрито 27 грудня 2018 року, тобто, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, отже, враховуючи те, що позивачем не оскаржуються підстави, з яких виконавче провадження було закінчено, а також з урахуванням того, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення прав позивача, зважаючи на те, що останній звернувся одночасно як з заявою про закінчення виконавчого провадження, так і до суду з вказаною позовною заявою, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Клочкова