Вирок № 81998758, 27.05.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/583/19

Справа № 643/13240/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Насирової М.М.,

прокурорів - Чечина М.Ю., Шандула Л.О.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - Веселянської О.Л.,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12018220470004215 від 26.07.2018, яке надійшло від Харківської місцевої прокуратури №4 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньо освітою, одруженої, офіційно не працевлаштованої, маючу малолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимої 04.12.2003 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі, 23.11.2004 перегляд вироку Апеляційним судом Харківської області та призначення покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, 30.12.2010 звільненої з Качанівської виправної колонії №54 умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців 7 днів на підставі постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.12.2010, зареєстрованої за адресою:

АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26.07.2018 близько 18:30 годині, ОСОБА_2 , знаходячись з тильної сторони будинку 19-Б по вул. Героїв АДРЕСА_3 , разом зі знайомими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вживала спиртні напої. В цей час до них підійшов малознайомий їм ОСОБА_1 , якого раніше знала обвинувачена та з яким у неї виник словесний конфлікт, на ґрунті зухвалої поведінки останнього. Під час якого, у ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 неподалік від місця сварки побачила кухонний ніж. Далі, взявши вищевказаний кухонний ніж в праву руку, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного та сп`яніння, повернулась до ОСОБА_1 , та підійшовши до останнього впритул, усвідомлюючи небезпеку своїх дій для життя і здоров`я потерпілого, бажаючи спричинити тілесні ушкодження, умисно завдала один удар клинком ножа в живіт, вище пупка потерпілого ОСОБА_1 , чим заподіяла останньому проникаюче колото-різане поранення животу з ушкодженням тонкого кишечника та його брижі, яке утворилося від одноразової дії гострого колюче-ріжучого предмета, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (п. 2.1.3. Правил «Судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень.), згідно висновку експерта №12-14/600-А/18 від 12.09.2018 .

Після цього ОСОБА_2 припинила свої злочинні дії та з місця скоєння кримінального правопорушення зникла.

26.07.2018 безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень бригадою невідкладної медичної допомоги ОСОБА_1 доставлено до КНП «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де йому надано своєчасну медичну допомогу.

Допитана у суді обвинувачена ОСОБА_2 у вчинені нею злочину, події якого мали місце 26.07.2018, визнала частково, та зазначила, що вона кається у спричинені потерпілому тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 показала, що 26.07.2018 приблизно о 15 годині вона разом з донькою прийшли до її матері в будинок АДРЕСА_3 , з якою вона залишила доньку, оскільки бабуся мала намір відправиться до дачі. Коли вона вийшла на вулицю, побачила раніше знайому ОСОБА_6 , прізвище останньої не пам`ятає, з якої вони придбали горілки, а потім пива і ще інші спиртні напої, які стали вживати на лавці біля будинків №№17,19 по вул. Героїв Праці в м. Харкові. Через три години прийшов ОСОБА_1 , з яким вона була раніше знайома, разом з незнайомими їй чоловіком та жінкою, вони перебували у стані алкогольного сп`яніння. Вони розпочали спілкуватися. Через деякий час незнайомий чоловік та жінка, а потім ОСОБА_7 пішли, куди їй не відомо. До них прийшов незнайомий їй чоловік з собакою. Потім до них підійшов її брат ОСОБА_8 , який відпочивав разом зі своєю компанією на відстані 30 метрів. Після 17 години їй зателефонував її чоловік, тому вона через деякий час встала та пішла з метою зустріти чоловіка. Потерпілий йшов за неї ззаду на відстані двох шагах. В цей час на землі вона побачила ніж, який підняла, та тримала у правій руці, повернулась до потерпілого, який спитав: « Що ти наміряєшся робити?» Вона та потерпілий стояли обличчям один до одного, він взяв її праву руку з ножом своєю правою рукою, вона ,в свою чергу, ніж не відпускала, а своєю лівою рукою намагалась звільнитися від руки потерпілого. Потім, якимось чином відійшла від нього на відстань біля одного метру, та побачила, як у потерпілого з-під одягу тече кров. Потім вона підійшла до компанії, де перебував ОСОБА_8 , зазначила, що у потерпілого ножове поранення, до цього викинула ніж в огород біля б.19 по АДРЕСА_4 Харкові, та пішла до дому за адресою: АДРЕСА_2 . Через деякий час до неї приїхала поліція. Обвинувачена зазначила, що потерпілий був чимось незадоволений, за час їх спілкування виражався нецензурною лайкою, але погроз в її адресу від нього вона не чула, та і вона йому не погрожувала. Вона не зазначила потерпілому, що намагалась тільки оглянути ніж, а також не може пояснити, чому вона не викинула ніж, та як вона йому спричинила тілесне ушкодження, вона також зазначити у суді не змогла, але наполягала, що умислу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень у неї не було, тому вважає, що дії повинні бути кваліфіковані за ст.128 КК України. При цьому вона розуміє, що скоїла злочин, та кається у скоєному.

Обвинувачена ОСОБА_2 у суді зазначила, що позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури № 4, яка діє в інтересах держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради, про стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 5575 гривень, вона не визнає, оскільки її матір`ю були витрачені особисті кошти на лікування потерпілого.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, потерпілого, свідків, дослідивши надані докази, які є належними та допустимими, вважає винуватість ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення - доведеною.

Винуватість ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_1 , який у суді показав, що він 26.07.2018 після 14 години, перебував на вул. Героїв Праці в м. Харкові, де на одній із лавочок біля будинків, побачив ОСОБА_2 , з якою у нього раніше були приятельські стосунки, ОСОБА_2 разом з незнайомими йому чоловіком та двома жінками вживали спиртні напої. На той час він теж був в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 була одягнута у плаття, запросила його випити. Вони вжили одну пляшку горілки. Між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, причину якого він не пам`ятає. Потім обвинувачена запропонувала відійти, він погодився, вони удвох відійшли від інших на відстань 10 метрів, а потім він нічого не пам`ятає. Бачив тільки як обвинувачена від нього утікає, а у нього поранений живіт, та по ногам тече кров. Він пройшов деяку відстань та у сторонніх осіб попрохав викликати швидку. Він був доставлений до лікарні, де йому зробили операцію. Потім він зустрічався зі слідчим як в лікарні, так і в період слідчих дій, в ході яких підписав усі процесуальні документи. Потерпілий зазначив, що тілесні ушкодження йому спричинила ОСОБА_2 , але матеріальних та моральних претензій у нього до неї не має, оскільки мати обвинуваченої сплатила вартість потрібних йому медикаментів.

-Показами свідка ОСОБА_8 , який у суді показав, що він є братом обвинуваченої. 26.07.2018 близько 16 години, він разом з друзями, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , перебував біля будинку АДРЕСА_4 , до вживали спиртне. Через деякий час до них підійшов знайомий ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому деякі наполягали щоб він пішов, на що потерпілий став висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, висловлював погрози ОСОБА_2 , а потім пішов. Коли їх покинула ОСОБА_2 , він не пам`ятає. Через деякий час вона бігла до них та кричала про виклик швидкої. Хто саме викликав швидку, йому не відомо. Вони підійшли до потерпілого, який лежав на спині, та тримався рукою за живіт.

-Показами свідка ОСОБА_12 , яка у суді показала, що наприкінці літа 2018, близько 17 години, вона проходила біля будинку №19 по АДРЕСА_5 . Героїв Праці в м. Харкові, де почула голос жінки, яка казала:» Я его убила». Вона побачила зі спини раніше незнайому їй жінку, одягнуту у квіткову сукню, яка бігла до компанії людей, які сиділи на лавочці біля першого під`їзду будинку №17 АДРЕСА_6 вул.Героїв Праці в м.Харкові, які її почули та побігли в ту сторону відкіля вона бігла. А жінка побігла в напрямок ринку.

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.07.2018, правова кваліфікація ч.1 ст.121 КК України. Особа , яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування що неї: ОСОБА_2 Заява ОСОБА_1 (т.1а.с.182, 183).

- даними протоколів огляду місця події від 26.07.2018, та від 30.07.2018 з фототаблицями, а саме: ділянки місцевості поміж будинками № 19-Б, №21 та № АДРЕСА_7 по вул.Героїв АДРЕСА_4 Харкові, де були виявлені: ніж, довжиною 26,5 см. з нашаруванням ґрунту та речовини бурого кольору, який покладений до картонній коробки, а також марлевий тампон з речовиною бурого кольору. (т.1 а.с. 194-201, 215-221);

- даними протоколу огляду місця події від 26.07.2018 з фототаблицями, а саме: квартири АДРЕСА_8 , в ході якого виявлена жіноча сукня. (т.1а.с.202-214 );

- даними протоколів проведення слідчого експериментів від 11.09.2018 за участю потерпілого ОСОБА_1 за участю експерта з фототаблицею, згідно яких ОСОБА_1 зазначив час, місце, показав механізм спричинення ОСОБА_2 йому тілесного ушкодження. (т.1 а.с.222-231).

- висновком судово-медичної експертизи за № 12-14/600-А/18 від 12.09.2018, згідно якого, у зв`язку з подіями 26.07.2018 у ОСОБА_1 мало місце: проникаюче колото-різане поранення животу з ушкодженням тонкого кишечника та його брижі. Наявне ушкодження утворилося від одноразової дії гострого колюче-ріжучого предмета, можливо, за тих обставин, на які вказано в ухвалі слідчого судді та відомо з історії хвороби. Напрямок ранового каналу спереду назад, знизу догори. По ступеню тяжкості -це тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя ( п.2.1.3. Правил «Судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних ушкоджень). Утворення ушкодження , яке мало місце у ОСОБА_1 при падінні неможливе. Ушкодження , які мало місце у ОСОБА_1 , доступне для спричинення його власною рукою. На момент госпіталізації при дослідженні крові на алкоголь відомо, що гр-н ОСОБА_1 був нетверезий. Кількість етилового спирту у крові 2,235% за офіційною таблицею відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Ушкодження, яке мало місце у ОСОБА_1 , могло утворитися за тих обставин, на які вказує потерпілий в ході його допиту. Механізм утворення тілесного ушкодження , яке мало місце у ОСОБА_1 , не суперечить засобу його спричинення , на який він вказує в ході проведення слідчого експерименту. (т.1а.с. 232, 233).

- Висновком судово-імунологічної експертизи № 14/758-С/18 від 01.09.2018, згідно до якого : на сукні , вилученій в ході огляду місця події , плям, схожих на кров, не знайдено. (т.1 а.с. 235 ).

- висновком судово –імунологічної експертизи за № 14/757-С/18 від 04.09.2018, згідно до якого: на фрагменті марлевого бинта зі змивом ( об`єкт № 1 ), вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається, оскільки згідно ксерокопії відповіді від 08.08.18 р. «ХМКЛШНД» ім. проф. Мещанінова, на запит № 344/01027 від 03.08.2018 року старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області Магай О.В., група крові ОСОБА_1 (I). (т.1 а.с.240, 241)

- Висновком судово-медичної експертизи за 15№ 749-С/18 від 12.09.2018, згідно до якого: група крові ОСОБА_1 – О (I) Rh+ (пол). При проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножа (об`єкт №№1,2), вилученого 26.07.2018 року слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області Чешенко О.С. в ході ОМП поблизу будинків №№ 19-Б,21 та 17 по вул. Героїв праці м. Харкова, встановлено наступне: на клинку ( об`єкт № 1) виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н, який властивий групі крові О ( I ) з ізогемаглютинінами анти-А , анти-В. Результати цитологічного дослідження дозволяють припустити, що кров може походити від особи чоловічої генетичної статі. Таким чином, враховуючи результати досліджень і групу крові потерпілого, можна припустити, що дані сліди крові походять від чоловіка з груповою належністю крові О (I) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_1 , на рукоятці ( об`єкт №2) сліди крові не виявлені. (т.1а.с.246-248).

- даними постанов про визнання речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження від 13.09.2018, 14.09.2018, та ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова про накладення арешту на майно від 27.07.2018, 30.07.2018. (т.1 а.с. 237-238, 243,244, 250-251, т.2 а.с. 2,3).

Стосовно зазначеної позиції обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника, щодо того, що потерпілий не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, та не висловлював їй погроз, а також, що вона пішла до дому, та начебто випадково побачила ніж, з яким повернулася до потерпілого, який намагався, щоб вона його викинула, а вона не може пояснити, чому ніж залишився у її руці та не може зазначити як саме спричинила тілесне ушкодження потерпілому, тому не мала наміру та у неї був відсутній умисел спричиняти його, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1 , даними їм як в суді, так і в ході проведення слідчих експериментів 11.09.2018, які були дослідженні у суді, а також показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , даними у суді, які у суді надавали послідовні свідчення, котрі не змінювали в ході судового розгляду справи. Тому у суду відсутні підстави ставити данні свідчення під сумнів. А також висновками судово –медичних, судово-імунологічних експертиз, які наведені вище у вироку.

Суду не надано доказів того, що поведінка потерпілого провокувала ОСОБА_2 , що для останньої відповідала для такого, як застосування ножа.

Більш того, позиція обвинуваченої спростовується матеріалами справи та показами свідків, потерпілого, а саме, сама ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 відійти від присутніх, на що потерпілий погодився, а вона потім спричинила йому ножове поранення у живіт, та з місця злочину втекла.

Таким чином, ствердження ОСОБА_2 про відсутність наміру на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_1 повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, та приведеними вище у вироку, на підставі аналізу вищенаведених доказів, суд приходить до висновку, що обвинувачена діяла з прямим умислом, та усвідомлювала, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого і бажала, та свідомо припускала її настання, оскільки тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 були безпосереднім наслідком заподіяного ОСОБА_2 удару ножом.

Відповідно до положень п. п. 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особі» вирішуючи питання про те, з яким (прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину , його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб учинення злочину, засоби і знаряддя злочину.

Суд вважає за необхідне навести, що судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст.337 КПК України.

На підставі аналізу матеріалів справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що висловлена позиція обвинуваченої, пояснюється її намірами можливими способами спростувати обставини справи, зменшити їх у вигідному для себе напрямку, або зменшити ступінь своєї вини, та полегшити свою участь, а також вибраною тактикою захисту у суді.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого їй злочину, події якого мали місце 26.07.2018, та кваліфікує дії обвинуваченої за ч.1 ст.121 КК України, оскільки вона скоїла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачена раніше судима 04.12.2003 вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі, 23.11.2004 перегляд вироку Апеляційним судом Харківської області та призначення покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, 30.12.2010 звільнена з Качанівської виправної колонії №54 умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців 7 днів на підставі постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.12.2010, офіційно не працевлаштована, одружена, має малолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. ОСОБА_2 страждає на гепатит «С», з 27.05.2018 їй встановлено діагноз – гіпертонічне захворювання 2 ст., має місце реєстрації та постійне місце мешкання.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 113 КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер», у ОСОБА_2 станом на 14 год. 27.07.2018 встановлена гостра інтоксикація (стан наркотичного сп`яніння).

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченої, судом не встановлено обставин, які пом`якшують покарання останньої. Згідно зі ст. 66 КК України - щире каяття може бути визнане обставиною, що пом`якшує покарання винного.

Щирим каяттям вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Даних про таку оцінку ОСОБА_2 своїх дій у матеріалах справи не мається, у суді остання не довела таких даних. Відповідно до показань ОСОБА_2 , обставин злочину вона не пам`ятає, її покази спростовуються показами, даними у суді потерпілим та свідками, доказами по справі. Більш того, ОСОБА_2 не змогла пояснити, чому вона тримала ножа у руці та не позбавилася його, а також свою поведінку після вчинення злочину.

Зазначені обставини на думку суду свідчать про безпідставне врахування такої пом`якшуючої покарання обставини як щире каяття, оскільки враховуючи поведінку ОСОБА_2 після вчинення злочину та її позицію у суді, належної критичної оцінці своєї протиправної поведінки через визнання вини, висловлення жалю і готовності нести кримінальну відповідальність не висловлювала.

Само по собі визнання вини обвинуваченої, що на думку суду зроблено під тиском зібраних по справі доказів, не може бути розцінене як щире каяття, а позиція обвинуваченої про те, що вона не пам`ятає обставин події злочину, не є нічим іншим, як намаганням применшити свою вину, приховати не вигідні для себе обставини.

Обставиною, що обтяжують його покарання, відповідно до вимог ст..67 КК України, суд визнає, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання за ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані її дії, оскільки виправлення ОСОБА_2 неможливо без ізоляції від суспільства.

Враховуючи дані про особу винної, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність. Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , часу затримання ОСОБА_2 , як особи, підозрюваної у вчинені злочину, починаючи з 26.07.2018.

Суд вважає доцільним міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 залишити до набрання вироку чинності у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

По справі прокурором Харківської місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради, заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР з 26.07.2018 по 07.08.2018 потерпілого ОСОБА_1 в сумі 5575 гривень.

Відповідно до положень ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, вважає, що цивільні позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майн. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 , визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання термін тримання під вартою з 26.07.2018. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 26.07.2018.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 до набрання законної сили вироком, залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Цивільні позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4, який діє в інтересах держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради, розташованого за адресою: м. Харків, пл.Конституції, 7, на р/р НОМЕР_1 , ГУ ДКСУ МФО 899998, КОД ЄДРПОУ 37999649, призначення платежу 24060300 в рахунок відшкодування, спричиненої матеріальної шкоди загальну суму у розмірі 5575 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 27.07.2018, 30.07.2018, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази по справі: жіночу сукню, яка передана на зберігання до камери зберігання Московського ВП ГУНП в Харківській області – повернути власнику; фрагмент марлевого бинта зі змивом та кухонний ніж, які передані на зберігання до камери зберігання Московського ВП ГУНП в Харківській області – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_2 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення Макєєвої Наталі Миколаївні та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Т.В. Поліщук