Рішення № 81997707, 13.05.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6234/18

Провадження №2/428/73/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 26.11.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4600 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 02.04.2018 року за ним утворилась заборгованість в сумі 20162,30 грн., яку позивач просить стягнути на його користь разом з витратами по оплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Зеніна А.О. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Додатково суду пояснив, що він ніякого кредиту в банку не отримував, а лише оформив собі картку, щоб користуватися власними коштами. Спочатку у нього була тимчасова картка, згодом він отримав іншу картку з датою. Вказану картку він періодично, щомісячно, поповнював власними коштами. Згідно з укладеним договором він отримав картку «Універсальна». Строк дії картки він не пам`ятає. Кредитний ліміт при відкритті карти не встановлювався. Можливо, банк відкрив кредитну лінію. Позивачем подана вказана позовна заява з пропуском строку позовної давності, оскільки вона була подана 04.04.2018 року, а про заборгованість відповідача за кредитним договором позивач дізнався 26.03.2014 року – з дня її виникнення. Доказом пропуску позивачем строку позовної давності є розрахунок заборгованості, який доданий позивачем до позовної заяви. Він підтримує подану заяву про застосування строку позовної давності. Згодом в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно з копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н від 26.11.2013 року, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, який складається із «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг», «Пам`ятки клієнта», «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів», відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту типу «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,00% на місяць.

Як вбачається із копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання в Приватбанку №б/н від 26.11.2013 року, підписаної відповідачем ОСОБА_1 , він погодився з тим, що ця «Анкета-Заява» разом з «Пам`яткою клієнта», «Умовами та Правилами надання банківських послуг», також «Тарифами» складає договір про надання банківських послуг. При цьому, позивачем не додано до позовної заяви «Пам`ятки клієнта».

В судовому засіданні встановлено, що відповідач відповідно до договору №б/н від 26.11.2013 року отримав дві кредитні карти НОМЕР_1 НОМЕР_2 зі строком дії - липень 2017 року, № НОМЕР_3 зі строком дії листопад 2017 року.

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти 26.11.2013 року по кредитній карті № НОМЕР_2 був встановлений кредитний ліміт в сумі 4600 грн., проте 28.10.2014 року цей кредитний ліміт було знижено до 1170 грн.

Згідно з випискою, наданою представником позивача, відповідач ОСОБА_1 по карті № НОМЕР_3 зі строком дії листопад 2017 року за період з 10.12.2013 року по 14.10.2014 року отримав кредитні кошти в сумі 5248,63 грн.

При цьому слід відзначити, що строк дії кредитної картки № НОМЕР_3 закінчився 30.11.2017 року, що прямо передбачено п. 2.1.1.2.11. «Умов та Правил надання банківських послуг».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1.1.2.5. «Умов та Правил надання банківських послуг» передбачено, що клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його користування, за перевитратою платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 1.1.2.6. «Умов та Правил надання банківських послуг» клієнт зобов`язаний у випадку невиконання зобов`язань за договором за вимогою банку виконати зобов`язання по поверненню кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 1.1.5.20. «Умов та Правил надання банківських послуг» при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 26.11.2013 року станом на 02.04.2018 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 20162,30 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 1165,03 грн.; заборгованість за процентами, в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість 15,20 грн. та прострочена заборгованість – 17345,77 грн.; комісія, в тому числі нарахована комісія – 200,00 грн.; заборгованість по судовим штрафам – 1436,30 грн.

21.04.2018 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 , що підтверджується даними реєстру №8872675.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування до вимог позивача строків позовної давності, щодо якої суд відзначає наступне.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Пунктом 1.1.7.31. «Умов та Правил надання банківських послуг» встановлено, що строк позовної давності щодо вимог банку по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафів,) витрат банку становить 50 років.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Проте судом не було встановлено, що відповідачем були погоджені та підписані умови надання кредиту, в яких встановлено строк позовної давності 50 років, а тому, в даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності, встановлений чинним ЦК України.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом України у справі №6-1926 цс 15 та справі №6-16 цс 15.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26.11.2013 року, починаючи з 16.10.2014 року відповідач перестав сплачувати заборгованість по кредитному договору. Таким чином, саме з цієї дати починається перебіг позовної давності.

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Таким чином, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом за період з 17.10.2014 року по 17.10.2017 року.

01.12.2017 року припинилось право позивача нараховувати проценти за кредитом. Таким чином, позовна давність не може бути застосована до вимог позивача про стягнення процентів за користування кредитом за період з 01.12.2017 року по 02.04.2018 року, оскільки їх нарахування є необґрунтованим.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу у вигляді фіксованої частині та у вигляді процентної складової) суд відзначає, що неустойка була нарахована за період з 28.02.2018 року по 02.04.2018 року.

Згідно з абзацом першим, другим ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 року №1275-р, місто Сєвєродонецьк Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями накладається відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26.11.2013 року станом на 02.04.2018 року, стовпець «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» містить загальну суму 200,00 грн., а також згідно з позовними вимогами позовної заяви зазначена сума вказана як – заборгованість за пенею та комісією.

Суд вважає, що сума заборгованості за пенею та комісією, сума штрафу (в розмірі 1636,30 грн. (200,00 грн. + 1436,30 грн. = 1636,30 грн.) не підлягають стягненню згідно норм вищезазначеного Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки вони були нараховані відповідачу в період проведення антитерористичної операції.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду з цими вимогами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відповідачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача: Гаренко Надія Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 .

Представник позивача: Зеніна Анжеліка Олексіївна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Ж. І. Кордюкова