Постанова № 81996619, 27.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4475/19

Провадження № 3/344/1724/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., з участю представника Лазара Д.В., Борсука Д.Я., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий, жителя АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП, –

В С Т А Н О В И Л А:

10 березня 2019 року о 23.10 годині в м. Івано-Франківську по вулиці Привокзальна,1 ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме, керував автомобілем «БМВ 318» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків та в медичному закладі відмовився, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився хоча хоча в належний спосіб повідомлявся судом про час та місце розгляду справи. Станом на час розгляду справи жодних заяв та клопотань про відкладення не надходило. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, відтак така поведінка ОСОБА_1 свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків, а черговий зрив судового засідання лише сприяє тяганині у справі. Судом вже неодноразово відкладався розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому суд розцінює це виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнає, оскільки за кермом автомобіля «БМВ 318» н.з. НОМЕР_1 він не перебував та не керував ним. Докази вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Роз`яснивши вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши пояснення представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, доведена протоколом про адмінправопорушення від 10.03.2019 року серії БД №294741 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 10.03.2019 року, та відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність..

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.130 ч.1 КУпАП відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння в такому випадку є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адмінправопорушення від 10.03.2019 року серії БД №294741 вбачається, що протокол містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з даним протоколом. В даному протоколі ОСОБА_1 вказав, що відмовляється від пояснень та вказано, що ОСОБА_5 відмовився від проходження огляду на визначення стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд розцінює як такі, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Як вбачається з протоколу, правопорушник з наявними ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.

Враховую, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Як того вимагає п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. № 1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп`яніння відбулася у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Матеріали справи про адміністративне правопорушення також містять пояснення останніх з даного приводу.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 ставилося у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення п.2.5 ПДР України, а не керування транспортним засобом у стані сп`яніння, тобто порушення п. 2.9 ПДРУкраїни.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характер вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, ч.1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер суду невідомий, жителя АДРЕСА_1 , на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача(МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106- 384 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.І. Деркач