Ухвала суду № 81996263, 24.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9145/19

Провадження № 1-кс/344/4972/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Баландіної Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бортника Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 12018090000000572 від 20.07.2018року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що 22.05.2019, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами, з відома та згоди останніх із країн Європейського Союзу, організували переміщення через митний кордон України, а саме митний пост «Рава - Руська» Львівської митниці ДФС з приховуванням від митного контролю наркотичного засобу – бупренорфіну, що містяться в таблетках «субітекс».

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хрустальний, Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, непрацюючий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, освіта середня, раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом огляду місця події, протоколами обшуків, протоколами допитів свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, матеріалами отриманими в ході діяльності спільної міжнародної слідчої групи та іншими матеріалами в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

- п. 3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

- п. 5 - можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив суд обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

22 травня 2019 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

22 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Вказані злочини відносяться до категорії тяжких та за них передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати свідків; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також наявні докази про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, постійного місця проживання, а також відсутність офіційного місця роботи та інформації щодо будь яких джерел доходу.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому щодо ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких, за вчинення яких відповідно до КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між тим, діючим законодавствам передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя вважає підозру ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність вчиненого підозрюваному діяння, резонанс та суспільний інтерес справи, що характеризуються можливістю осуду з боку суспільства, виключним випадком.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує виключні обставини, практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Отже, застава в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на думку слідчого судді, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, та вважає доцільним визначити підозрюваному заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у межах, що перевищують максимальний розмір застави для осіб обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме 525 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом, що складає 1 008 525 грн., що буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя також враховує те, що судді не надано інформації про офіційні доходи ОСОБА_1 , хоча в той же час він часто їздить за кордон, користується автомобілем престижної марки, орендує житло в м. Івано-Франківську, відвідує кафе та ресторани м. Івано-Франківська.

Отже, саме такий розмір застави, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 22 травня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хрустальний, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 липня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 1 008 525 (один мільйон вісім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 20 липня 2019 року включно обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступник начальника відділу прокуратури Івано-Франківської області Мельника В.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.