Рішення № 81995945, 20.05.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8525/18

2/214/463/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 травня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю: секретаря – Фастовець Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу №214/8525/18 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувсь до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01.03.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 22000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Усупереч умовам зазначеного договору відповідач, взятих на себе зобов`язань, належним чином не виконує, в результаті чого станом на 22.11.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 64586,60 грн., з яких: 28338,88 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 32695,98 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - (фіксована частина) та 3051,74 грн. – (процентна складова). Дану заборгованість представник позивача і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, а також судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача, до зали судового засідання не з`явився, просив суд у разі неявки в судове засідання відповідача, розглядати справу у його відсутності. Не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, до зали судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

01.03.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанк», яка по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст.634 ЦК України (а.с.10).

Підписанням заяви ОСОБА_1 дав свою згоду на те, що заява разом із запропонованими банком Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складають кредитний договір, який по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст.634 ЦК України (а.с.10, 12-26). Таким чином, між сторонами виникли правовідносини стосовно виконання відповідачем умов укладеного кредитного договору. У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань та їх розмір.

З 21.05.2018 найменування ПАТ КБ «Приватбанк» змінено на АТ КБ «Приватбанк», що не є перетворенням юридичної особи.

Згідно з умовами кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна 55 днів пільгового періоду (а.с.11), ОСОБА_1 отримав кредит у визначеному розмірі, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 2,5% на місяць.

Крім того, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за пільговою ставкою 0,01% річних в межах встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції, що визначено п.2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг та Витягу з тарифів банку (а.с. 22-зворот).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

В силу ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором №б/н від 01.03.2013 року виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит в обумовленому розмірі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов`язання не виконувала належним чином, внісши востаннє 22.08.2018 року 3000 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості, в результаті чого станом на 22.11.2018 року утворилась заборгованість по процентам за користування кредитом 28338,88 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 5-9), з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентам підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 32695,98 грн. а також штрафів - 500 грн. фіксована частина та 3051,74 грн. процентна складова, суд вважає дані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Згідно частини 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

У постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 зроблено висновок, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Однак, у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 відсутній висновок про те, який же вид неустойки (штраф чи пеню) підлягає стягненню та який критерій має бути застосовано для його вибору. Тлумачення статей 3 та 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Тому необхідно визначити стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, з урахуванням їх розміру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 року по справі № 664/2784/15-ц.

Суд враховує, що непогашені відсотки по кредиту складають – 28338,88 грн., а загальний розмір штрафу складає 3551,74 грн., а пеня складає 32695,98 грн. В зв`язку з незначним розміром штрафу, який є меншим за відсотки по кредиту, та як наслідок не виконає свого обв`язку, який полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового, стягненню підлягає саме пеня.

Щодо заявленого позивачем розміру пені, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням ст.23 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та ч.5 ст.12 ЦПК України відносно обов`язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.

В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 28338,88 грн., в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань станом на 22.11.2018 року складає 32695,98 грн. (а.с. 5-9).

Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права, що також передбачено в абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13.

Враховуючи встановлену неспівмірність, розмір основного збитку, обсяг виконаних позичальником зобов`язань, тривалість допущених порушень та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення ним заборгованості в добровільному порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 28000 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 01.03.2013 року станом на 22.11.2018 року в загальному розмірі 56338 грн. 88 коп., з яких: заборгованість за відсотками – 28338,88 грн, пені – 28000 грн. (з розрахунку: 28338,88+2800).

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення ст.141 ЦПК України та п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», відповідно до якого у разі, якщо суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 1665,90 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату судового збору (94,5%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 554, 610, 623, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.03.2013 року станом на 22.11.2018 року в загальному розмірі 56338 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості: по процентам за користування кредитом – 28338 грн. 88 коп., пені – 28000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 1665 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред`явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу.

Відомості про сторін:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського. Буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Ткаченко