Рішення № 81995313, 27.02.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6508/18

№ 2/183/1080/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді – Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання – Макаренко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, який в подальшому уточнила.

В обґрунтування уточненого позову, позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що вона на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 30 травня 2011 року є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначила, що в будинку зареєстровані: її син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невістка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та невідома їй особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що є відповідачем у справі та яка фактично з 2005 року в будинку не проживає, житловим приміщенням не користується, не є його власником, або користувачем, адреса місця її проживання невідома.

ОСОБА_1 зазначила в заяві, що на підставі вимог ст. 163 ЖК України, відповідач ОСОБА_2 може бути визнана такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 посилалась також на те, що реєстрація відповідача перешкоджає реалізації її прав як власника житла, в зв`язку з чим, просила суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16 листопада 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 15-16).

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с. 19).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Представник третьої особи – Відділу реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської областіу судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 20).

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30 травня 2011 року та Витягом про державну реєстрацію прав Комунального підприємства "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації" № 30130608 від 30 травня 2011 року, наданими суду у засвідченій позивачем копіях (а.с. 31, 34).

У вищезазначеному домоволодінні зареєстровані: син позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невістка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та– ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 6304 від 25 вересня 2018 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 11).

Судом встановлено, що в житловому приміщенні з 14 лютого 1995 року зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області № 1084/2 від 06 листопада 2018 року (а.с. 14).

Згідно акта складеного 29 липня 2018 року комісією у складі голови квартального комітету № 33 м. Новомосковськ Дніпропетровської області та сусідів, з з 2005 року ОСОБА_2 не проживає в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно)і яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

На підставі ст. 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.

Згідно до ст. 158 ЖК України, наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі, з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який укладається, визначати права і обовязки наймодавця і наймача та інші умови договору.

Незважаючи на те договір найму жилого приміщення між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не укладався, не реєструвався реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється, суд приходить до висновку, що між сторонами фактично був укладений договір найму спірного жилого приміщення, без зазначенням строку та безоплатний.

На підставі вимог ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача та членів його сімї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою пунктами 1 і 5 частини третьої і частини четвертою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 , як наймач житлового приміщення, з 2005 року (тобто понад шість місяців) не користується жилим приміщенням без поважних причин, не надала суду доказів наявності в неї поважних причин, що перешкоджали їй користуватися житлом, вона може бути визнана такою, що втратила право користування спірним житлом, у зв`язку з чим, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 704,80грн.

В зв`язку з вищенаведеним, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Сторони у справі:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

- третя особа: Відділ реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження юридичної особи: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2019 року.

Суддя Д.І. Городецький