Ухвала суду № 81993920, 22.05.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/5415/19

Ім`ям України Провадження № 1-кс/200/3610/19

22 травня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

при секретарі Божченко А.І.,

за участі слідчого - Білецького К.В.,

власника майна - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Лабовкіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12019040640000850 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2019 року слідчий СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП України у Дніпропетровської області Білецький К.В. звернувся до суду із клопотанням, що погоджене із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Мельничуком О.О., у якому прохає накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон «iPhone 4S», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора; мобільний телефон «iPhone 6», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. В провадженні СВ Шевченківського ДВП ГУ НП України у Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження №12019040640000850 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.04.2019 року до СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 04.04.2019 року з номеру мобільного телефону « НОМЕР_1 » невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, надала завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху за адресою: м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65 , а саме: у будівлі Центрального апеляційного господарського суду. Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений у ході досудового слідства час, маючи злочинний умисел, спрямований на організацію завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, вчинив організаторські дії до вчинення вказаного злочину, а саме зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та умовив його за винагороду вчинити вказаний злочин, надавши грошові кошти для придбання технічних засобів вчинення злочину, а також винагороду. Також, ОСОБА_1 , отримавши згоду ОСОБА_2 на вчинення вказаного злочину, надав останньому контактний номер телефону за яким необхідно було зателефонувати до приміщення Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, та інформацію, яку необхідно було повідомити. 04.04.2019 року приблизно о 12 год. 59 хв. ОСОБА_2 , діючи згідно відведеній йому ролі у вчиненні вказаного злочину, знаходячись на території Самарського району в м. Дніпро, більш точної адреси у ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, зателефонував зі свого мобільного телефону марки та моделі якого у ході досудового слідства не встановлено, використовуючи сім-карту оператора мобільного зв`язку «Водафон» з номером телефону НОМЕР_2 , придбаних за грошові кошти надані організатором злочину ОСОБА_1 , на стаціонарний телефон Центрального апеляційного господарського суду, спецлінії лінії «102» чергової частини Центру обслуговування нарядами поліції м. Дніпра, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою, та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості в населення, порушить громадську безпеку, повідомив про підготовку вибуху в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65. 05.04.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. 08.04.2019 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1 , у якого було виявлено та вилучено належне йому майно, а саме: мобільний телефон «iPhone 4S», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора та мобільний телефон «iPhone 6», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора. 08.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 259 КК України. Під час досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 , з метою організації виконання вказаного злочину, зв`язувався зі співучасником ОСОБА_2 за допомогою технічних засобів та операторів мобільного зв`язку, якими можуть бути належні йому вилучені мобільні телефони та наявні в них сім карти мобільних операторів. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на даний час триває досудове розслідування, необхідне проведення численних експертиз, додаткових оглядів, з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна, внесення в нього виправлень, змін, забезпечення майбутнього можливого вироку суду в частині конфіскації майна, слідчий просить накласти арешт на вказані телефони та сім-картки до них.

Слідчий у судовому засіданні клопотання про накладення арешту на майно підтримав. Додатково пояснив, що вилучені у ОСОБА_1 телефони та сім-картки до них визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та в подальшому планується призначення низки експертиз, для чого є необхідним забезпечення збереження вказаного майна.

Власник майна ОСОБА_1 та його представник адвокат Лабовкін О.О. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно, мотивуючи це тим, що мобільні телефони були вилучені у нього із порушенням встановленого порядку, тому не можна виключати внесення до них будь-яких змін чи користування ними працівниками поліції.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Білецьким К.В. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040640000850, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. В даному кримінальному провадженні 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 259 КК України, яке виразилось у організації завідомо неправдивого повідомлення від 04 квітня 2019 року про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований по пр. Дмитра Яворницького, 65 у м. Дніпрі. Ухвалою слідчого судді від 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Постановою слідчого від 08 квітня 2019 року: мобільний телефон «iPhone 4S», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора; мобільний телефон «iPhone 6», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора, які вилучені 08 квітня 2019 року в ході обшуку затриманої особи - ОСОБА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Факт вилучення вказаних мобільних телефонів і сім-карток до них зафіксовано слідчим у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08 квітня 2019 року.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно підлягає задоволенню. Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, вважаю за можливе накласти арешт на мобільний телефон «iPhone 4S», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора; мобільний телефон «iPhone 6», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора, які вилучені 08 квітня 2019 року в ході обшуку затриманої особи - ОСОБА_1 , шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Білецького К.В. по кримінальному провадженню №12019040640000850 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон «iPhone 4S», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора; мобільний телефон «iPhone 6», в якому знаходиться сім карта мобільного оператора, які вилучені 08 квітня 2019 року в ході затримання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 259 КК України, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчий суддя І.Ю. Литвиненко