Вирок № 81993805, 27.05.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9616/18

(1-кп/199/146/19)

ВИРОК

іменем України

27.05.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Воробйова В.Л.

при секретарі – Опацької Н.О.

за участю прокурора – Стариковського Є.В.

захисника Гусєва І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12018040630002021за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя м.Дніпро, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на своєму утриманні дітей та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , судимого:

-22.10.2007 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.185, ч.2 ст.190, ст.ст.70,75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-04.06.2008 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-18.04.2012 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 6 місяців арешту;

-08.10.2012 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-15.01.2016 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі;

-27.12.2016 Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.390, ст.ст.71,72 КК України до 1 року 1 місяці позбавлення волі; звільнився 27.12.2017 за відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимий за умисні кримінальні правопорушення, у тому числі за умисні корисливі злочини проти власності, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності.

30.10.2018 близько 22:30 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 Дніпро, під час спілкування з малознайомим ОСОБА_2 побачив що той має мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», який визначив як об`єкт свого умисного злочинного посягання, направленого на заволодіння чужим майном, вчинене повторно, з корисливого мотиву, шляхом обману (шахрайство).

Так, того ж дня, ОСОБА_1 , знаходячись у вищевказаному місці, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно та повторно, з корисливого мотиву, не маючи наміру повертати чуже майно власнику, під вигаданим ним та не існуючим приводом попросив ОСОБА_2 передати йому телефон для здійснення дзвінка.

ОСОБА_2 , не будучи обізнаний у дійсному намірі ОСОБА_1 , не усвідомлюючи про його злочинний намір, передав обвинуваченому свій мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB».

Після цього, того ж дня, 30.10.2018 близько 22:40 годині ОСОБА_1 , діючи з корисливого мотиву, доводячи свій злочинний намір до кінця, телефон, що є чужим майном та належить ОСОБА_2 , яким він заволодів шляхом обману, потерпілому не повернув, та з місця скоєння кримінального правопорушення зник разом з мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», вартістю 4275,00 гривень. яким розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю. Суду показав, що він із ОСОБА_2 малознайомий, але відносини між ними були нормальні. Дійсно при обставинах, місці та часу, викладеними у обвинувальному акті, він, шляхом обману потерпілого, під приводом використання телефону для дзвінка, заволодів мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», який належить ОСОБА_2 , після чого з місця скоєння злочину зник. Надалі на його прохання знайомий ОСОБА_3 заклав телефон на свій паспорт до ломбарду. Отримані гроші витратив на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні, до початку судового розгляду, з цивільним позовом не звертався, не з`явився до суду у підготовче судове засідання, а також у призначені судові засідання, із заявами про неможливість судового розгляду без якого участі, про відкладення судових засідань, до суду не звертався.

Крім того, повістки про виклик потерпілого до суду, з позначкою про неможливість вручення повісток ОСОБА_2 , або про його не проживання за вказаною у реєстрі матеріалів досудового розслідування адресою, до суду не повертались, що слід вважати належним чином повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду кримінального провадження, та про небажання потерпілого брати участь у судовому розгляді кримінального провадження, який скористався цим своїм правом, передбаченим законом.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_1 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 06.11.2018, з яким ОСОБА_2 звернувся до поліції, вказуючи в заяві, що він просить орган поліції прийняти міри до невідомої особи, яка шахрайським шляхом біля будинку № 3 по вулиці Прогресивній в місті Дніпро заволоділа його мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB»;

-копією договору від 31.10.2018 про надання фінансового кредиту під заставу № 37.23122/0 між товариством «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, ОСОБА_4 » і ОСОБА_5 , відповідно до якого останній заклав у ломбард мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», за що отримав 1700 гривень;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2018 за участю потерпілого ОСОБА_2 , який з пред`явлених осіб впізнав ОСОБА_1 як особу, що 30.10.2018 шляхом шахрайства заволоділа його мобільним телефоном«Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB»;

-протоколом слідчого експерименту від 04.12.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який відтворив обставини скоєння ним злочину, яке мало місце 30.10.2018 біля будинку АДРЕСА_2 Прогресивній АДРЕСА_3 , а саме, шахрайське заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 ; данні, отримані від ОСОБА_1 під час слідчого експерименту, не суперечать, а повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 ;

-висновком експерта № 6075-18 від 21.11.2018, що ринкова вартість мобільного телефону «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», станом на 30.10.2018 могла складати 4275,00 гривень;

Оцінюючи докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Прокурор Стариковський Є.В. пропонував призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Гусєв І.І. просили суд призначити покарання у вигляді мінімального строку обмеження волі.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини, що пом`якшують покарання: обвинувачений ОСОБА_1 провину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готовий нести кримінальну відповідальність, добровільно своїми діями оказав допомогу на досудовому розслідуванні і суду у виясненні обставин скоєння кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для повного його розкриття, повідомивши про обставини, час та місце скоєння злочину, крім того, як особа характеризується задовільно, має постійне місце проживання, на обліку лікаря-нарколога не перебуває, не має на своєму утриманні дітей та непрацездатних осіб, неодружений, ніде не працював.

Разом з тим, ОСОБА_1 мав судимості за умисні злочини середньої тяжкості та тяжкий умисний злочин, відповідно, за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.390 КК України, та за ч.1 ст.263 КК України, та вчинив новий умисний злочин, що судом згідно ст.34, п.1 ч.1 ст.67 КК України визнається обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджувався за умисні злочини, в тому числі за умисні корисливі злочини проти власності, та повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення середньої тяжкості проти власності, що враховується як виключні наміри ОСОБА_1 щодо скоєння злочинів та небажання стати на шлях виправлення, тому, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, який наближений до мінімально можливого, та яке буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

З вказаних обставин та мотивів підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі, суд не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України у розмірі 286 гривень 00 копійок.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речового доказу вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 13.02.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта з боку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (вул.Січеславська Набережна, 17, оф. 361, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26238495) у розмірі 286 гривень 00 копійок.

На підставі ч.5 ст.100 КПК України диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 04.12.2018 за участю підозрюваного ОСОБА_1 , - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений, прокурор, захисник, потерпілий мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду.

На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити захиснику та потерпілому.

Суддя: Воробйов В.Л.