Ухвала суду № 81993364, 27.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17464/18

Провадження № 2/522/5152/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

представника позивача - адвоката Адабаш С.А.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Подберезської Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни про відвід головуючого судді по цивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та усунення перешкод,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та усунення перешкод.

Згідно ухвали суду від 04 жовтня 2018 року вказаний позов було залишено без руху.

11 жовтня 2018 року представник позивача - Адабаш С.А. надала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року її прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

21.05.2019 року представник позивача звернулась до суду із заявою про відвід головуючого судді. В обґрунтування заяви про відвід судді, представник позивача, зазначила, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні забезпечення позову і, після скасування незаконної ухвали про відмову у забезпеченні позову, що підтверджується постановою апеляційного суду Одеської області від 26.12.2018 року, повторно порушив права позивача, проігнорувавши процесуальні строки, здійснивши накладення арешту на спірне майно після спливу більш, ніж 6 місяців, замість 2-х днів. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України, після повернення справи з апеляційного суду, заява позивача про забезпечення позову взагалі не розглядалась. Бездіяльність суду щодо не розгляду заяви про забезпечення позову викликала необхідність подачі позивачем ще одної, аналогічної заяви, в якій наводились кричущі підстави для негайного накладення арешту на спірне майно. Тільки після цього, лише 19.03.2019 року заява щодо накладення арешту була розглянута та задоволена.

Крім того, суд незаконно допустив до участі в справі адвоката Подберезську Н.В., яка надала до суду неналежно оформлений документ на підтвердження своїх повноважень на представництво відповідача ОСОБА_1 так, в матеріалах справи на а/с 113 в т.1 міститься ордер адвоката, який має печатку адвокатського об`єднання, у складі якого здійснює свою діяльність адвокат Подберезська Н.В., проте ордер не містить підпису керівника адвокатського об`єднання, а також відсутні відомості щодо наявності або відсутності обмежень повноважень адвоката.

Також, представник позивача вказує, що суд незаконно, без будь-яких правових підстав, допустив до ознайомлення з матеріалами справи помічника адвоката Подберезської Н.В. - Большан І.В .

Крім того, що суд неодноразово обмежував позивача в отриманні належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, в яких позивач має гостру потребу, у зв`язку з позицією, яку зайняв відповідач. Двічі, а саме: 11.12.2018 року та 15.05.2019 року, суд відмовив представнику позивача в обґрунтованому отриманні доказів, які не було потреби надавати разом з позовною заявою.

Всі зазначені причини свідчать про упередженість головуючої у справі.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про відвід.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення заяви про відвід.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді (ч.7 ст. 40 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, заяву про відвід судді, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави за яких суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.11 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).

В обґрунтування строків заявленого клопотання про відвід судді адвокат Адабаш С.А. зазначила, що ознайомившись 16.05.19 р. більш детально з матеріалами справи у неї виникли сумніви щодо неупередженості судді.

Як вбачається із матеріалів справи, суд ухвалою від 04.10.18 р. відмовив в задоволенні клопотання про забезпечення позову. Постановою апеляційного суду Одеської області від 26.12.18 р. ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 04.10.18 р. скасована та направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

18.03.19 р. представником позивача на електронну пошту направлено доповнення до заяви про забезпечення позову. 19.03.19 р. ухвалою Приморського районного суду м.Одеси задоволено вимоги представника позивача щодо забезпечення позову. Вказану ухвалу адвокат - Адабаш С.А. отримала 19.03.19 р. про що свідчить її підпис на супровідному листі.

Також судом встановлено, що помічник адвоката Подберезської Н.В . - Большан І.В . ознайомлювалась з матеріалами справи 16.11.18 р. Ордер серії ОД №297870 на представлення інтересів ОСОБА_1 надано до суду адвокатом Подберезською Н.В. 01.11.18 р.

05.12.18 р. представник позивача - Адабаш С.А . ознайомлювалась з матеріалами справи про що свідчить її заява.

Тобто про вищевикладені підстави для відводу адвокату - Адабаш С.А. було відомо ще 05.12.18 р.

11.12.18 р. в судовому засіданні судом на місці ухвалено рішення щодо відмови у задоволенні клопотання представника позивача про надання додаткового строку для надання додаткових пояснень та поновлення строку для подання питань для опитування відповідача.

Відповідно до матеріалів справи, у вказаній справі було призначено чимало судових засідань вже після відкриття провадження за даним позовом, а обставини, на яку представник позивача посилається як підстави для відводу судді не є винятковими.

Таким чином, оскільки відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, а після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу, суд вважає, що строк звернення представника позивача із заявою про відвід судді з підстав викладених у пунктах 1, 2, 3 заяви та щодо відмови 11.12.2018 року в задоволенні клопотання про подання питань для опитування відповідача, викладеної у пункті 4 заяви - пропущений, оскільки як вбачається з матеріалів справи адвокат Адабаш С.А. знайомилась з матеріалами справи 05.12.2018 року та була присутньою у підготовчому судовому засіданні 11.12.18 р.

Проаналізувавши вищенаведені положення ЦПК України, можна зробити висновок, що оскільки представником позивача було пропущено строки звернення до суду із заявою про відвід судді, тому суд вважає, що заява має бути залишена без розгляду з підстав викладених у пунктах 1, 2, 3 заяви та щодо відмови 11.12.2018 року в задоволенні клопотання про подання питань для опитування відповідача, викладеної у пункті 4 заяви.

Щодо підстав, викладених у пункті 4 заяви про відвід головуючої судді, а саме щодо відмови 15.05.19р. представнику позивача в обґрунтованому отримані доказів, які не було потреби надавати разом із позовною заявою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як вбачається, підставою для відводу судді є те, що суд обмежував позивача в отриманні належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, в яких позивач має гостру потребу, у зв`язку з позицією, яку зайняв відповідач. 15.05.2019 року, суд відмовив представнику позивача в обґрунтованому отриманні доказів, які не було потреби надавати разом з позовною заявою. На думку заявника, вищевказане викликає сумніви щодо неупередженості судді при розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для відводу в силу положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви представника позивача - адвоката Адабаш С.А.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З огляду на те, що відповідно до ст.36 ЦПК України заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає що наявні правові підстави для зупинення провадження в справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Шкамерди К.С.

Керуючись ч.3 ст. 36, ст.ст. 39, 40, 43, 44 ,48 49 76 126, 258-260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та усунення перешкод, з підстав викладених у пунктах 1, 2, 3 заяви та щодо відмови 11.12.2018 року в задоволенні клопотання про подання питань для опитування відповідача, викладеної у пункті 4 заяви - залишити без розгляду .

Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та усунення перешкод.

Заяву представника позивача - адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни про відвід головуючого судді з підстав викладених у пункті 4 заяви про відвід головуючої судді, а саме щодо відмови 15.05.19р. представнику позивача в обґрунтованому отримані доказів, які не було потреби надавати разом із позовною заявою, передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Шкамерди К.С.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Шкамерда