Рішення № 81992842, 08.05.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6114/19

Провадження №2-а/521/216/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду сторона позивача посилалась на ті обставини, що 14 листопада 2018 року заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерієм В.В. ухвалено постанову про порушення митних правил №3243/50000/18, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 9581,76 гривень.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що належним чином і в повному обсязі виконав відповідні вимоги закону, порушення митних правил не допустив, з висновками митного органу не згодний.

У зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №15365/50000/18 від 11 листопада 2018 року.

Відповідач - Одеська митниця ДФС - скористався правом подачі відзиву на позовну заяву. Заперечуючи проти заявленого позову, представник відповідача посилався зокрема, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доведена зібраними у відповідній справі доказами та розгляд справи про порушення митних правил був здійснений із дотриманням вимог закону.

Представник позивача ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилась, але від особи надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів згідно зі ст. 194 ч.3 КАС України.

Представник Одеської митниці ДФС у відкрите судове засідання не з`явився, відповідач повідомлявся судом про розгляд адміністративної справи в порядку ст. 268 КАС України, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, суд доходить висновку про задоволення заявленого позову - з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи суд установив, що згідно з постановою про порушення митних правил №3243/50000/18 від 11 листопада 2018 року, ухваленої заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерієм В.В., 30 червня 2017 року приватним підприємством «Континент 15» (надалі - ПП «Континент 15») з Республіка Болгарія до України ввезено товари: «холодильники та морозильники». Указані товари надійшли до митного поста «Одесса-центральний» Одеської митниці ДФС на вантажному автомобілі, реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Декларантом ПП «Континент 15» подано митну декларацію №UA500060/2017/009816, відповідно до якої та інших поданих до митного оформлення документів зазначені товари надійшли в рамках договору поставки №AU.DB-1260, укладеного 20 листопада 2015 року між ПП «Континент 15» та компанією «Aurora Solutions Limited» (Об`єднані Арабські Емірати). Відправником товарів є компанія «Liebherr Hausgeraete Marica Eood» (Республіка Болгарія), продавцем є компанія «Aurora Solutions Limited» (Об`єднані Арабські Емірати), покупцем та одержувачем є ПП «Континент 15».

У наданого до митного оформлення інвойсі компанії «Aurora Solutions Limited» від 27 червня 2017 року №4106911/1, вартість товарів зазначена у розмірі 25496,87 євро, що на момент митного оформлення складало 759449,77 гривень. Митні платежі, що підлягали сплаті за ввезення товарів були визначені в загальному розмірі 168197,98 гривень.

Відповідно до заявлених даних, товари 30 червня 2017 року було випущено у вільний обіг на митну територію України.

З метою перевірки поданих для митного оформлення документів Одеською митницею ДФС в порядку ст. 336 МК України ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Болгарії.

15 червня 2018 року Одеською митницею ДФС листом від 14 червня 2018 року №17978/7/99- 99-19-02-02-17 отримано відповідь митних органів Республіки Болгарія з копіями документів, за якими здійснювалось митне оформлення при вивезенні товарів. Серед отриманих копій документів митному органу було надано копію рахунку від 27 червня 2017 року №1001080251, виставленого продавцем - «Liebherr Hausgeraete Marica Eood» (Республіка Болгарія) компанії «Liebherr Export AG» (Швейцарська Конфедерація). У вказаному рахунку зазначено, що кінцевим одержувачем товарів є ПП «Континент 15» через посередництво компанії «Aurora Solutions Limited», яка залучена у якості посередника за дорученням ПП «Континент 15». Указаний рахунок містить відомості про те, що фактична вартість товарів, які оформлювались за митною декларацією №UA500060/2017/009816 складає не 25496,87 євро, як заявлялось Одеській митниці ДФС та зазначено в інвойсі компанії «Aurora Solutions Limited» від 27 червня 2017 року №4106911/1, а 26033,00 євро.

Виходячи з викладеного, митним органом зроблено висновок, що фактично за вказані товари було сплачено суму в розмірі 26033,00 євро, а при митному оформленні цих товарів заявлена вартість у розмірі 25496,87 євро. За висновками митного органу, вказане свідчить про те, що ПП «Континент 15» до зовнішньоекономічної операції долучено посередника - компанію «Aurora Solutions Limited» -з метою заниження митної вартості товарів.

18 жовтня 2018 року головним державним інспектором першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Фаніним О.В. було складено протокол про порушення митних правил №3243/50000/18.

За висновком митного органу, внаслідок невірного зазначення вартості товару, декларантом було недоплачено відповідну різницю митних платежів в розмірі 3193,92 гривень.

14 листопада 2018 року заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерієм В.В. ухвалено постанову про порушення митних правил №3243/50000/18, якою декларанта ПП «Континент 15» ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що складає 9581,76 гривень.

Як регламентує ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Як передбачає ст. 54 ч.1,3 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розумінні ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Так, у силу ст. 53 ч.ч.1,2 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема, декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів тощо.

Згідно зі ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості.

Матеріали справи свідчать, що при здійсненні митного оформлення в режимі «імпорт» товару декларантом було застосовано основний метод визначення митної вартості, зазначено всі необхідні відомості щодо товару та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, обраний метод її визначення та код товару згідно його ознак за УКТ ЗЕД.

За змістом ст. 485 МК України, склад відповідного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, категорія «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює розраховані державними органи до сплати митні платежі, які розглядаються судом як частина сфери оподаткування (рішення у справах «Інтерсплав проти України» («Intersplav v. Ukraine», заява №803/02), «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05) тощо).

Так, згідно з параграфами 16, 17 рішення Європейського суду з прав людини у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05), суд наголошує, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним. Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля. Крім того, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», заяви №№7151/75; 7152/75, п. 69-73).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що висновок митного органу щодо наявності в діях декларанта мети у вигляді неправомірного зменшення розміру митних платежів є передчасним та спростовується зібраними доказами. Зокрема, при поставці товарів ПП «Континент 15» укладав угоду з компанією «Aurora Solutions Limited» (Об`єднані Арабські Емірати), а саме договір поставки №AU.DB-1260 від 20 листопада 2015 року, а також угоди про зміну вказаного договору №1 від 23 листопада 2015 року, №2 від 25 січня 2016 року, угода №3 від 28 січня 2016 року, угода №4 від 14 вересня 2016 року.

На підставі умов договору поставки та інвойсу №4106911/1 від 27 червня 2017 року, були внесені відомості до митної декларації UA500060/2017/009816, визначена митна вартість товарів та сплачено митні платежі. При цьому суд погоджується із позицією позивача, що у ПП «Континент 15» відсутні будь-які договірні відносини стосовно товару, що імпортувався, з компаніями «Liebherr Hausgeraete Marica Eood» (Республіка Болгарія) компанії «Liebherr Export AG» (Швейцарська Конфедерація).

Оскільки сторона позивача просила суд поновити строк оскарження постанови у справі про порушення митних правил, суд зазначає наступне.

З оскаржуваної позивачем постанови випливає, що справа про порушення митних правил розглядалась без присутності ОСОБА_1 та / або представника особи. Належних доказів направлення даної постанови та її вручення позивачеві суду не надано. Представник ОСОБА_1 посилалась, що позивач отримав копію постанови при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, на підтвердження чого посилалась на заяву до відділу державної виконавчої служби із відміткою відділу, датованою 09 квітня 2019 року. З відповідним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 10 квітня 2019 року.

Ураховуючи викладене, суд погодився із обґрунтованістю тверджень сторони та дійшов висновку, що строк звернення до суду для оскарження постанови в справі про порушення митних правил на підставі ст. 289 КУпАП та ст. 121 КАС України.

Як чітко зобов`язує ст. 77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у параграфі 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України» («Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine», заява №387/03), параграфі 43 рішення в справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine», заява №16437/04) та параграфі 60 рішення в справі «Бєлоусов проти України» («Belousov v. Ukraine», заява №4494/07), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак, посилання відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними, мають суперечливий характер та викликають обґрунтований сумнів, що сукупно має тлумачитись на користь позивача.

Відповідно до ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Ураховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Водночас, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Відповідно до ст. 139 ч.ч. 1,5 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Водночас, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із задоволення заявленого позову та звільненням позивача від сплати судового збору, суд доходить висновку про компенсування суми неоплаченого судового збору в розмірі 768,40 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 19, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 371, п. 9, 15.5 розділу VII КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Постанову в справі про порушення митних правил №3243/50000/18 від 14 листопада 2018 року, ухвалену заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерієм В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України - скасувати, та закрити провадження в справі про порушення митних правил у зв`язку із відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.

Компенсувати суму неоплаченого судового збору в розмірі 768,40 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Судове рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Дата складення повного судового рішення 08 травня 2019 року.

Повні відомості про учасників справи згідно зі ст. 246 ч.5 п.4 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Одеська митниця ДФС - 65000, місто Одеса, вулиця Івана і Юрія Лип, 21-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39441717.

Суддя: І.В. Плавич