Рішення № 81990229, 24.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/17069/18

Провадження №2-а/592/21/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Чайка Т. В. ,

представниці позивача: адвоката Рішка Д. С. ,

представника відповідача: Бикова Д. О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.10.2018 р. в.о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцьким О.Г. було винесено відносно нього постанову в справі про порушення митних правил № 0746/80500/18 за ст. 485 МК України у вигляді штрафу у розмірі 1640743 грн. 08 коп. Вказана постанова вмотивована тим, що 02.08.2016 р. о 16 год. 58 хв. через митний пост «Юнаківка» Сумської митниці ДФС ним на митну територію України був ввезений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ S320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 у митному режимі «транзит» на строк, встановлений ст. 95 МК України. У встановлений законодавством строк вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України ним вивезений не був, а він продовжує користуватися ним на території України. Постановою Сумської митниці ДФС від 21.12.2016 р. він був визнаний винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Зазначає, що відповідачем не дотримано під час розгляду справи вимоги ст. 526 МК України, справа була розглянута митний органом без його виклику. Просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0746/80500/18 від 17.10.2018 р. в.о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцького О.Г. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України у вигляді штрафу у розмірі 1640743 грн. 08 коп. та провадження у справі закрити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рішка Д.С. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник Сумської митниці ДФС - Биков Д.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за порушення митних правил, передбачений ст. 485 МК України.

Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом було встановлено, що 02.08.2016 р. о 16 год. 58 хв. через митний пост «Юнаківка» Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 на митну територію України був ввезений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ S320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 у митному режимі «транзит» на строк, встановлений ст. 95 МК України. У встановлений законодавством строк вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України ОСОБА_1 вивезений не був, а він продовжує користуватися ним на території України.

Постановою в.о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцького О.Г. в справі про порушення митних правил № 0746/80500/18 від 17.10.2018 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1640743 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частинами 4, 7 вказаною статті визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Провадження у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ МК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 489 МК України).

Згідно статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Положеннями статті 497 Кодексу визначено, що у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь, зокрема, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Згідно статті 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил 17.10.2018 р.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №23-рп/2010 від 22.10.2010 р. зазначає, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідачем порушено норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до переконання, що при розгляді справи про порушення митних правил та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги МК України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, при прийнятті оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил № 0746/80500/18 від 17.10.2018 р. Сумська митниця ДФС діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, чим порушила законні інтереси позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 280, 288 і 293 КУпАП, 72-77, 241, 243, 251 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - постанову в справі про порушення митних правил № 0746/80500/18 від 17.10.2018 року в. о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцького Олександра Геннадійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України у виді штрафу в розмірі 1640743,08 грн. , і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційні скарги на судове рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: І.Г. Бичков