Вирок № 81989738, 27.05.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 476/93/18

Номер провадження1-кп/473/64/2019

ВИРОК

іменем України

"27" травня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі колегії суддів: головуючого судді Ротар М.М.,

суддів Висоцької Г.А.,Лузан Л.В.,

за участю секретарів судових засідань Гаврилової І.С., Козаченко О.І.,Фінько О.П.,

прокурора Варданян Р.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Федоренко М.А.,

захисника адвоката Петренко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження № 12017150020004409 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 ч.1 ст.115 КК України, під час судового розгляду прокурором в порядку ст. 338 КПК України змінено обсяг обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив

суд визнає доведеним, те що 02 жовтня 2017 року в період часу з 23 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин перебуваючи в житловому будинку, в якому мешкає громадянин ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, у обвинуваченого ОСОБА_1 під час розмови з ОСОБА_4 , який назвав дівчину обвинуваченого ОСОБА_1 нецензурною лайкою, виник умисел на вчинення умисного вбивства останнього.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство обвинувачений ОСОБА_1 пішов до будинку, де він проживає в літній період року, де з одного із вуликів, розташованих біля житлового будинку, дістав обріз мисливської рушниці шістнадцятого калібру, моделі "ЗК", заводський номер НОМЕР_3 1952 року випуску, який ОСОБА_1 взяв у свого знайомого, відносно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, в серпні 2017 року для самозахисту, та незаконно зберігав за місцем свого тимчасового проживання. Обвинувачений ОСОБА_1 взяв обріз мисливської рушниці, споряджений одним набоєм та ще три набої, поклав до ганчіркового пакету та заховав у рукаві своєї куртки.

Повернувшись до житлового будинку, в якому мешкає громадянин ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 на автомобілі останнього, моделі «ВАЗ - 2101» червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 поїхати до смт. Єланець. По дорозі обвинувачений ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 заїхати на територію аеродрому, що знаходиться на відстані близько 2 кілометрів від смт. Єланець для спільного вживання наркотичних засобів.

03 жовтня 2017 року близько 03 годин 00 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля моделі «ВАЗ - 2101», належного ОСОБА_4 , який знаходився на території аеродрому, розташованого поблизу с.м.т. Єланець, Єланецького району, між обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла розмова, у ході якої останній знову виразився в бік дівчини обвинуваченого ОСОБА_1 нецензурною лайкою.

У зв`язку з чим, обвинувачений ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на позбавлення життя ОСОБА_4 запропонував останньому вийти з автомобіля щоб покурити. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився та вони залишили салон автомобіля.

03 жовтня 2017 року близько 03 годин 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на території аеродрому, розташованого біля с.м.т. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір направлений на умисне вбивство ОСОБА_4 , дістав з куртки раніше заготовлений обріз мисливської рушниці, який він вважав зручним знаряддям вчинення злочину та таким, що володіє достатніми властивостями для досягнення остаточної мети злочину - умисного вбивства ОСОБА_4 та перебуваючи на відстані близько одного метра від ОСОБА_4 , з метою позбавлення життя ОСОБА_4 , умисно здійснив один постріл в область грудної клітини потерпілого. В результаті здійсненого пострілу ОСОБА_4 , почав тікати в лівий бік від автомобіля та впав на землю, після чого обвинувачений ОСОБА_1 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_4 спорядив обріз мисливської рушниці патроном та умисно здійснив ще один постріл в область спини ОСОБА_4 , в результаті чого останній перестав подавати ознаки життя.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в серпні 2017 року, зустрівся у невстановленому місці зі своїм знайомим жителем, відносно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та знаючи, що у останнього на зберіганні перебуває обріз мисливської рушниці, 16 калібру, попросив надати йому вказаний обріз для самозахисту, оскільки в нього на той час виник конфлікт з місцевими жителями села Михайлівка, Єланецького району, Миколаївської області.

На пропозицію обвинуваченого ОСОБА_1 , дана особа погодилася та передала йому обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, 16 калібру, моделі "ЗК", заводський номер НОМЕР_3, 1952 року випуску, який останній почав незаконно зберігати за місцем свого тимчасового мешкання в селі Михайлівка АДРЕСА_1 .

У подальшому, 03 жовтня 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 вказаний обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, 16 калібру, моделі "ЗК", заводський номер НОМЕР_6, 1952 року випуску, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_4 .. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 , вказаний вище обріз мисливської рушниці повернув його власнику (тобто особі відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження).

Крім того, 03 жовтня 2017 року біля 03 годин 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на території аеродрому, поблизу с.м.т. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 підійшов до автомобіля моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 та знаходячись у вказаний час в указаному місці у обвинуваченого ОСОБА_1 , виник корисливий умисел направлений на таємне викрадення майна з вищевказаного автомобіля. Підійшовши до автомобіля обвинувачений ОСОБА_1 , відчинив дверцята та проник до салону автомобіля. Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля обвинувачений ОСОБА_1 , знайшов барсетку, яка належала ОСОБА_4 та в якій перебували грошові кошти останнього. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що його злочині дії були не помітні для будь - кого, шляхом вільного доступу, із салону автомобіля викрав 46 000 /сорок шість тисяч/ гривень та 100 /сто/ доларів США, що знаходилися в указаній барсетці та належали ОСОБА_4 , які забрав та поклав до своєї кишені.

В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 46000 гривень та 100 доларів США.

Крім того, продовжуючи свою злочину діяльність, 03 жовтня 2017 року приблизно біля 03 годин 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебував на території аеродрому поблизус.м.т. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, поряд із легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , коли у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом.

З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір обвинувачений ОСОБА_1 , відчинив дверцята автомобіля, які на той момент не були зачиненими, проник до салону автомобілю моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сів за кермо, завів автомобіль і розвернувшись, почав рух в бік с.м.т. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області.

В подальшому обвинуваченийОСОБА_1 , з місця скоєння кримінальних правопорушень зник, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд, а саме збув його в пункті прийому металобрухту, в місті Миколаєві за 100 доларів США та 2400 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, вирішення цивільного позову поклався на розсуд суду; посилався на каяття у вчиненому. Проте покази в повному обсязі не надав, підтвердив, що дійсно зустрічався з ОСОБА_4 , вживали спиртні. Біля аеродрому, куди вони приїхали разом, у них виникла сварка, оскільки ОСОБА_4 висловлювався нецензурною лайкою в адресу його жінки. Тому обвинувачений здійснив два постріли в спину потерпілого з обрізу, який взяв раніше в одного діда. Потім обвинувачений закопав потерпілого під шифером. Машину ОСОБА_4 продав в м . Миколаєві . Разом з тим, під час допиту обвинувачений ОСОБА_1 послався на погане самопочуття та скористався правом закріпленим у ст. 63 Конституції України та п. 4 ч. 3 ст. 42 КПК України та в подальшому відмовився від дачі показань.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю вбитого ОСОБА_4 , який був її старшим сином, тіло останнього знайшли 26 жовтня 2017 року з ознаками насильницької смерті біля території аеродрому поблизу с.м.т. Єланець, Миколаївської області. Крім того, потерпіла вказала суду, що ОСОБА_4 на початку 2017 року виїхав за межі України на роботу, і працював газоелектрозварювальником в Приморському краї Російської Федерації. На початку жовтня 2017 року він повернувся в Україну, телефонував їй, казав, що він вже у місті Миколаєві, і рухається на своєму автомобілі моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 до дому, в с.м.т. Єланець. 03 жовтня 2017 року телефонний зв`язок з ОСОБА_4 був відсутній, зник і сам ОСОБА_4 разом із своїм транспортним засобом, який залишав в місті Миколаєві у знайомих, на час перебування за межами України. Щодо даних фактів була повідомлена поліція Центрального району міста Миколаєва. Згодом потерпіла від працівників поліції дізналася, що у вбивстві її сина підозрюється громадянин ОСОБА_1 , який затриманий 26 жовтня 2017 року. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 , пояснив суду, що в його присутності проводився слідчий експеримент та обвинувачений вказав на місце, де був закопаний труп ОСОБА_4 При цьому свідок дав показання в суді щодо стану та пошкоджень трупу, який потім повезли до м. Миколаєва.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що йому зателефонував обвинувачений ОСОБА_1 з приводу пошуку особи для перегону автомобіля. Кому належав даний транспортний засіб свідку невідомо. Потім ввечері свідок зустрівся з обвинуваченим вдома останнього. ОСОБА_1 повідомив свідку, що в нього є машина, яку треба продати. Тоді свідок зателефонував своєму братові ОСОБА_9 з приводу продажі машини на розборку та вони втрьох поїхали до місця Миколаєва, де ОСОБА_1 збув транспортний засіб, за яку суму свідку невідомо. Додому поверталися на таксі, яке оплатив ОСОБА_1 .

Експерт Собіняк Г.О. пояснила суду, що проводила експертизу № 1382 від 27.10.2017 року трупа ОСОБА_4 , В експертному висновку зафіксовані виявленні тілесні ушкодження, у тому числі і рани, які отримані шляхом поранення вогнепальною зброєю. На питання прокурора щодо кількості пострілів, експерт пояснила, що рана № 1 та № 39 утворились внаслідок пробивної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, отвори яких мають ознаки вхідних, але з приводу наявності гнилісних змін та відсутності більшості органів достовірно відповісти на це питання не має можливості. Так як отвори цих ран могли бути як від одного наскрізного поранення так і двох поранень.

Крім того вина обвинуваченого підтверджується:

1) Висновком судової медичної експертизи №3182 від 29 грудня 2017 року, відповідно до якого достовірно причину смерті ОСОБА_4 встановити не представляється можливим із-за виражених гнильних змін у вигляді зеленувато-коричневого забарвлення шкірних покровів голови, шиї, тулуба та кінцівок, відшарування поверхневого шару епідермісу на всьому протязі голови, шиї, тулубу та кінцівок, повного відшарування шкіри кистей ти стоп, відсутності значної більшості внутрішніх органів, гнильними змінами залишків головного мозку та легень, шкіри, що підтверджується гістологічно. Однак, в даному випадку, враховуючи наявність пошкоджень на куртці та футболці по передній та задній поверхням справа, рани №1 та навколо неї 28 ран (№№2-29) на передній поверхні грудної клітки на рівні 3-4-го міжребірря справа між навкологрудинною та середньоключичною лініями, рани №39 та навколо неї не менш 16 (№№40-55) ран в області спини на рівні 6 - 9 ребер по лопатковій лінії справа, які при судово-криміналістичному дослідженні встановлені як такі, що могли утворитись внаслідок кучної пробивної дії кількох тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і мають ознаки вхідного дробового отвору, в товщі м`яких тканин грудної клітки в проекції та навколо ран помірної кількості дрібних кульок з металу сірого кольору (шрот) розмірами 0,4 см в діаметрі, переломів ребер, фрагменту порожнього деформованого контейнеру серед залишків органокомплексу з внутрішньої поверхні грудної клітки по навколохребтовій лінії справа на рівні ІІ-ІІІ грудних хребців, розташування всіх пошкоджень як на одязі, так і на тілі потерпілого, кров`яних пігментів в м`яких тканинах грудної клітки при фарбуванні препаратів по Лепене, що може вказувати на при життєвість виявлених тілесних ушкоджень, не виключено, що смерть ОСОБА_4 настала в результаті проникаючого наскрізного вогнепального поранення грудної клітки. Крім того зафіксовані в експертному висновку виявлені інші тілесні ушкодження.

Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупа пройшло не менш ніж 25 - 30 діб.

При судово-токсикологічному дослідженні м`язу від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентрації 0,84 проміле, що зазвичай відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння у живих осіб; результат має відносне значення, так як м`яз гнилий. /том №1, а.п. 103 - 109/.

2) Висновком судової балістичної експертизи №609 від 30 жовтня 2017 року, відповідно до якого предмет, наданий на експертизу, є вогнепальною зброєю, є обрізом, виготовленим способом саморобної переробки одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ЗК», серії/№ НОМЕР_6, 1952 року виготовлення, 16-го калібру, шляхом відпилювання прикладу до шийки ложа та вкорочення ствола до залишкової довжини 210 мм.; предмет придатний до проведення пострілів. Два предмета, надані на експертизу, є боєприпасами - патронами до гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру, спорядженими саморобним способом з використанням частин патронів промислового виробництва (гільз, капсулів, пороху та шроту). Патрони призначені для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру. Крім того, дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом. Патрони придатні до стрільби /том №1, а.п. 116 - 122/.

Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого оглянута територія звалища, що знаходиться на аеродромі, що розміщується на відстані приблизно 2 км від с.м.т. Єланець, Єланецькогорайону, Миколаївської області, де виявлено труп людини, здійснено опис місцевості, зовнішній опис трупу, одягу на ньому. /том №1, а.п. 129 - 138/.

Протоколом додаткового огляду трупа ОСОБА_4 від 27 жовтня 2017 року із фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи проведена слідча дія щодо зовнішнього огляду трупа чоловіка, описано одяг, тілесні ушкодження. /том №1, а.п. 139 - 140/.

Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2017 року із фототаблицею до нього, згідно якого місцем огляду є місце мешкання громадянина, відносно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження -- АДРЕСА_1 , де працівниками поліції з приміщення гаражу вилучено (т.1, а.п. 146) предмет, зовні схожий на коротко ствольну гладкоствольну зброю, який, з його слів, він надавав у користування обвинуваченому ОСОБА_1 та предмети в кількості 2-х штук, зовні схожі на патрони 16 калібру. /том №1, а.п. 148 - 158/. Добровільна видача вказаних речових доказів підтверджується особистою письмовою заявою (т.1.а.п.146)

Протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто двір домоволодіння АДРЕСА_2 . При проведенні огляду вилучені кузов легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2101» з двигуном, державний реєстраційний номерний знак, троє автомобільних дверей, капот та кришка багажника. Дані речі добровільно виданні громадянином ОСОБА_12 , про що свідчить його письмова заява /том №1, а.к.п. 160 - 167/.

Протоколом огляду транспортного засобу від 01 листопада 2017 року, яким зафіксовано факт перебування автомобіля моделі «ВАЗ 2101» напіврозібраному стані, зокрема, відсутні дверцята, передні фари, кришки капота та багажника, які знаходяться в салоні автомобіля; відсутні сидіння в салоні автомобіля та передні дверцята з боку водія, шини перебувають у напівспущеному стані /том №1, а.п. 168 - 169/.

Протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписомдо нього від 26 жовтня 2017 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 , давав зізнавальні покази, послідовно та детально розповів про події, які відбулися до вчинення злочину та обставини вбивства ОСОБА_4 , описав дії вчиненні ним після вбивства, показуючи на місці події. Із відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 , підписав згоду на проведення слідчого експерименту.

Речовими доказами /том №1, а.к.п. 172, 174, 175 - 177, 178 - 180, 183 - 185, том №2, а.п. 5/.

Аналізуючи вищезазначені докази, досліджені в ході судового розгляду, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, які відповідають вимогам ст.ст. 84-86 КПК України.

Вказаними доказами у сукупності підтверджуються існування обставин, які, відповідно до вимог ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Між іншим, в судовому засіданні досліджено висновок судової комплексної експертизи №1469 від 20 листопада 2017 року, відповідно до якого відповісти на питання «Чи маються на наданих на дослідження об`єктах клітинні елементи або кров, якщо маються, то чи можливо встановити їх ДНК-профіль?», не є можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку експерта. На поверхні предмету, схожого на обріз мисливської рушниці, та на поверхні двох предметів, схожих на патрони, що вилучені 26 жовтня 2017 року у ході проведення огляду домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено. Відповісти на питання «Чи є наданий на експертизу об`єкт (обріз мисливської рушниці), вилучений в ході ОМП від 26 жовтня 2017 року вогнепальною зброєю?», «Якщо так, то до якого виду відноситься, який калібр, марка та яким способом виготовлений?», «Чи є надані на дослідження 2 предмети патронами, якщо так, то яким способом вони виготовлені?», «Які маркувальні позначення маються на патронах?», «Для стрільби з якої зброї призначені патрони, та чи придатні вони для стрільби?» не є можливим, оскільки дані питання вирішуються в рамках проведення судової балістичної експертизи. /том №1, а.к.п. 125 - 128/.

Крім того в судовому засіданні досліджено, протокол огляду предмету від 13 жовтня 2017 року, під час якого працівниками поліції вилучено планшет марки «Prestigio», чорного кольору, моделі MultiPadWize 3308 3G, IMEI: НОМЕР_2 , та при перегляді вмісту системних папок якого нічого не виявлено. Вказаний планшет добровільно виданий громадянином ОСОБА_13 , про що свідчить зміст письмової заяви /том №1, а.п. 171/.

Вищевказаний висновок судової комплексної експертизи №1469 від 20 листопада 2017 року та протокол огляду предмету від 13 жовтня 2017 року, суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують та не підтверджують обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_14

Разом з тим, покази обвинуваченого ОСОБА_1 в частині пострілів в спину потерпілого спростовуються показами експерта ОСОБА_15 та висновком експертизи №3182 від 29 грудня 2017 року, проте це не спростовує пред`явлене обвинувачення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї; за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за ч.2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно. За такою кваліфікацією суд вважає вину обвинуваченого доведеною. Проте, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 зокрема кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї.

Суд не погоджується з даною кваліфікацією та вважає за необхідне кваліфікуючу ознаку, передбачену ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання вогнепальної зброї, виключити із обвинувачення ОСОБА_1

Суд прийшов саме до таких висновків виходячи з такого.

Так, згідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв - є умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) усупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо. Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 незаконно була передана вогнепальна зброя особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, для тимчасового зберігання та використання без передбаченого законом дозволу, яка незабаром була повернута обвинуваченим ОСОБА_1 власнику даної вогнепальної зброї, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 26.10.2017 року. Тобто дану зброю обвинувачений не придбавав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з доводами представника потерпілої, щодо необхідності кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_1 за п.6,9 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 66, 67 КК України, обставин пом`якшуючих та обтяжуючих покарання судом не встановленою. При цьому суд виходить з наступного.

Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної

особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає

свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання

виправити ситуацію, що склалася.

Крім того суд бере до уваги ту обставину, що обвинуваченим ОСОБА_1 не відшкодована потерпілій ОСОБА_2 спричинена шкода, що також не може свідчити про щире каяття обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні.

Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь якій формі. Повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Активне сприяння розкриттю злочину означає, що винний добровільно в якійсь формі своїми активними діями надає допомогу органам слідства або суду в з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповідає про час, місце вчинення злочину, називає співучасників, передає речові докази, предмети, здобуті злочинним шляхом, тощо).

За місцем мешкання обвинувачений характеризується виключно негативно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №402 від 13 грудня 2017 року, обвинувачений ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав раніше та не страждає в теперішній час, а страждає в теперішній час та страждав раніше іншим психічним розладом - емоційно-нестійким розладом особистості в стані компенсації. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення протиправного вчинку ОСОБА_1 не перебував в стані фізіологічного афекту або ж іншому емоційному стані. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує /том №1, а.п. 194 - 201/.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступень тяжкості та обставини скоєних ним кримінальних правопорушень.

Так призначаючи покарання, суд бере до уваги вимоги частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні, відповідно до якої визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права. Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім не дискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Разом з тим, суд бере до уваги ст.ст. 3, 27 Конституції України, які наголошують на тому, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому, суд керується вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, зокрема п. 2, де зазначається, що висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги, те що обвинувачений вчинив сукупність суспільно небезпечних злочинів, які, в силу положень ст. 12 КК України, є особливо тяжким, тяжкими та злочином середньої тяжкості, суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання ОСОБА_1 із застосування ст. 69 КК України та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, що на думку суду буде необхідними та достатніми для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.50 КК України. Суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Щодо заявленого цивільного позову.

Потерпілою ОСОБА_2 пред`явлено до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 121364 гривень та моральної шкоди на суму 1000000 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Таким чином, вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, в силу яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає доведеною матеріальну шкоду та підтверджену матеріалами кримінального провадження, тому на думку суду цивільний позов в цієї частині слід задовольнити в повному обсязі у сумі 121364 гривні.

Розглядаючи цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у сумі 1000000 гривень, суд приходить до такого. В силу ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В силу положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В ч. 2 ст. 1168 ЦК України, зазначається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Крім того, Пленум Верховного Суду у Постанові № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер та тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

При заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Крім того, при обговоренні позову, суд бере до уваги прецедентну практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Абдулазіс, Кабалес і Балкадалі проти Сполученого Королівства від 28.05.1985 року, серія А № 94, п. 96»

В судовому засіданні встановлено, що в результаті умисних злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_2 зазнала моральних страждань, зазнає їх і сьогодні. Суд враховує тяжкість втрати для потерпілої її сина, після смерті якого остання перенесла тяжкий нервовий стрес, що потягло вимушені зміни у її життєвих зв`язках та у звичайному способі життя, настання негативних змін в її житті, а також те, що вона назавжди втратила певну підтримку в старості, в зв`язку із смертю її старшого сина. Потерпіла ОСОБА_2 до теперішнього часу не може повернутися до звичайного способу життя. Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що стягненню підлягає моральна шкода частково на суму 500000 гривень, оскільки обґрунтована саме на таку суму /том №1 а.п. 45 - 54/.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370- 380 КПК України, суд

ухвалив

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання :

за ч.1 ст.115 КК України в виді 12 /дванадцяти / років позбавлення волі.

за ч.2 ст.289 КК України в виді 06 /шести/ років позбавлення волі, без конфіскації майна.

за ч.1 ст.263 КК України в виді 05 /п`яти/ років позбавлення волі.

за ч.1 ст.185 КК України в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі без конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 - 121364 /сто двадцять одну тисячу триста шістдесят чотири/ гривні в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та 500000 /п`ятсот тисяч/ гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 621364 /шістсот двадцять одну тисячу триста шістдесят чотири/ гривні. /том №1 а.п. 45 - 54/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: планшет марки «Prestigio», чорного кольору, моделі MultiPadWize 3308 3G, який відповідно до зберігальної розписки переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , - залишити у неї, як у потерпілої від злочину. /том №1, а.п. 172, 174/.

Речовий доказ -- обріз одноствольної мисливської рушниці моделі «ЗК», заводський номер № НОМЕР_3 , 1952 року випуску, 16 калібру та два набої 16 калібру, які відповідно до квитанції серії МК номер 009453 від 01 грудня 2017 року прийняті на відповідальне зберігання до сектору логістики та матеріально - технічного забезпечення Центрального відділу поліції у місті Миколаєві за адресою: місто Миколаїв, вулиця Декабристів, 8. - знищити. /том №1, а.п. 175 - 177, том №2, а.п. 5/.

Речовий доказ -- квиток на автобус на рейс «Херсон-Москва» на 26 жовтня 2017 року, який зберігається в камері збереження речових доказів Миколаївської місцевої прокуратури №1 за адресою: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 73 - знищити. /том №1, а.п. 178 - 180/.

Речові докази -- 600 /шістсот/ доларів США та пластикову банківську картку «А-Банку», що зберігаються в камері збереження речових доказів Миколаївської місцевої прокуратури №1 за адресою: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 73, в зв`язку із застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту даного майна за ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 жовтня 2017 року /справа № 490/9170/17, провадження № 1-кс/490/6011/2017/, яке знаходилось у власності обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити під арештом в камері збереження речових доказів Миколаївської місцевої прокуратури №1 за адресою: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 73, в зв`язку із задоволенням позовних вимог для забезпечення відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_2 .

Після набрання вироком законної сили, 600 /шістсот/ доларів США та грошові кошти з пластикової банківської картки «А-Банку» за номером НОМЕР_4 , що зберігаються в камері збереження речових доказів Миколаївської місцевої прокуратури №1 за адресою: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 73 - обернути на користь потерпілої ОСОБА_2 , а пластикову банківську картку «А-Банку» за номером НОМЕР_4 - знищити. /том №1, а.п. 178 - 180/.

Речові докази за кримінальним провадженням: кузов легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2101» червоного кольору з заводським номером НОМЕР_5 , автомобільний двигун №21011-1003015-10 АЛЗЗ, кришки капота та багажника, троє автомобільних дверей, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - повернути потерпілій ОСОБА_2 /том №1, а.п. 183 - 185/.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 жовтня 2017 року /справа №490/9170/17, провадження № 1-кс/490/6012/2017/ про забезпечення заходу кримінального провадження в виді накладення арешту на кузов легкового автомобіля моделі «ВАЗ - 2101» червоного кольору з заводським номером НОМЕР_5 , автомобільний двигун №21011-1003015-10 АЛЗЗ, кришки капота та багажника, троє автомобільних дверей - скасувати. /том №1, а.п. 22, 183 - 185/.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 1116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

988 /дев`ятсот вісімдесят вісім/ гривень 70 копійок за проведення судової балістичної експертизи №609 від 30 жовтня 2017 року /том №1, а.п. 115/;

790 /сімсот дев`яносто/ гривень 96 копійок за проведення судової комплексної експертизи №797 від 03 листопада 2017 року /том №1, а.к.п. 124/.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Державній Установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 жовтня 2017 року, тобто з 27 жовтня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 26 жовтня 2017 року по 27 жовтня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.М. Ротар

Судді: Г.А.Висоцька

Л.В. Лузан