Вирок № 81989568, 27.05.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/629/18

Номер провадження1-кп/473/29/2019

ЄРДР № 12017150190001633.

Категорія: ч.1 ст.125 КК України.

ВИРОК

іменем України

"27" травня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Алдушиної І.Я., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, пенсіонера, має інвалідність другої групи за загальним захворюванням, сімейний стан – одружений, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимості відповідно до п.5 ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Павлов М.О.,

потерпілий /цивільний позивач/ ОСОБА_2 ,

потерпіла /цивільний позивач/ ОСОБА_3 ,

представник потерпілих /цивільних позивачів/ адвокат Ліпатов С.В.,

захисники адвокати Арделя А.М., Кондрашов Г.Г., Гордейчук Ю.О., Степіна Н.Г., Саченко А.П.,

обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 будинку АДРЕСА_1 , на грунті неприязних відносин обвинувачений ОСОБА_4 повалив з ніг потерпілого ОСОБА_2 , який є його молодшим рідним братом. В той час, коли потерпілий ОСОБА_2 лежачи перебував на грунті, обвинувачений ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 декілька ударів ногою по ногам потерпілого ОСОБА_2 , один удар по спині в області правого плеча, декілька ударів руками по голові та обличчю, а після чого схопив обома руками за шию потерпілого ОСОБА_2 та здавлював її. Внаслідок даних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках обличчя, шиї, нижніх кінцівок, правої лопатки, крововиливів в ділянці лівої вушної раковини, передній поверхні шиї зліва, набряку м`яких тканин в ділянці шиї зправа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин, в АДРЕСА_4 Вознесенську Миколаївської АДРЕСА_5 Калинова, потерпіла ОСОБА_3 вийшла з подвір`я житлового будинку АДРЕСА_1 , де вона мешкає, на вулицю, і побачила, як обвинувачений ОСОБА_4 на вулиці, біля житлового будинку № АДРЕСА_1 , наносить удари ногами та руками, її чоловіку потерпілому ОСОБА_2 .. Вона почала відтягувати обвинуваченого ОСОБА_4 від лежачого на грунті потерпілого ОСОБА_2 .. В цей час обвинувачений ОСОБА_4 схопив за одяг потерпілу ОСОБА_3 та штовхнув її, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала на грунт. В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 декілька ударів правою рукою по голові та обличчю. Внаслідок даних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряку м`яких тканин в скроневій ділянці зправа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень та пояснив, що 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Калинова, він найнявши вантажний автомобіль, привіз та розвантажив глину, в районі житлового будинку №135, для проведення в даному житловому будинку ремонтних робіт. Даний житловий будинок АДРЕСА_1 в різних частках є спадковим майном його, а також його молодшого брата потерпілого ОСОБА_2 .. Він лише зареєстрований за місцем проживання в даному житловому будинку, а фактично в ньому мешкають його молодший брат ОСОБА_2 із своєю дружиною ОСОБА_3 .. Між ним та подружжям потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існують давні неприязні відносини з приводу розподілу спадкового майна батьків, тобто житлового будинку АДРЕСА_1 . Коли він розвантажив автомобіль, та на вулицю з подвір`я житлового будинку вийшов його брат потерпілий ОСОБА_2 , але він його не чіпав, на землю не штовхав, та не бив. Також в судовому засіданні він заперечував нанесення ударів та спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , яка є дружиною його молодшого брата потерпілого ОСОБА_2 ..

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області він вийшов з подвір`я на вулицю Калинова. Саме в цей час він побачив, що вантажний автомобіль розвантажив біля житлового будинку, де він мешкає глину. Даний будівельний матеріал привіз його старший брат обвинувачений ОСОБА_4 .. Між ним та його старшим братом ОСОБА_4 існують давні неприязні відносини з приводу розподілу спадкового майна батьків, тобто житлового будинку АДРЕСА_1 . Того дня, тобто 12 серпня 2017 року на грунті цих особистих стосунків, на вулиці Калинова, в районі житлового будинку № АДРЕСА_1 , обвинувачений ОСОБА_4 повалив його з ніг. В той час, коли він /тобто потерпілий ОСОБА_2 / лежачи перебував на грунті, обвинувачений ОСОБА_4 , почав наносити йому удари ногою по ногам, а також по спині в області правого плеча, крім того обвинувачений ОСОБА_4 наніс йому декілька ударів руками по голові та обличчю, а після чого схопив обома руками за шию та почав душити. Внаслідок побиття його старшим братом обвинуваченим ОСОБА_4 , йому були спричинені садна в ділянках обличчя, шиї, нижніх кінцівок, правої лопатки, крововиливи в ділянці лівої вушної раковини, передній поверхні шиї зліва, набряк м`яких тканин в ділянці шиї зправа. Під час побиття обвинувачений ОСОБА_4 кричав на нього. На крики обвинуваченогоТимошенка ОСОБА_5 з подвір`я житлового будинку АДРЕСА_1 , на вулицю вийшла його дружина ОСОБА_6 ОСОБА_3 .. Вона бачила, як його старший брат ОСОБА_4 на вулиці Калинова, біля житлового будинку №135, наносив удари ногами та руками йому /тобто потерпілому ОСОБА_2 /. Його дружина – ОСОБА_3 почала відтягувати обвинуваченого ОСОБА_4 від нього, щоб припинити його побиття. В цей час обвинувачений ОСОБА_4 схопив за одяг його дружину – потерпілу ОСОБА_3 , штовхнув її, внаслідок чого вона впала на земою. Обвинувачений ОСОБА_4 також почав бити потерпілу ОСОБА_3 .. При цьому він наніс його дружині потерпілій ОСОБА_3 декілька ударів правою рукою по голові та обличчю. Його дружині потерпілій ОСОБА_3 , його старшим братом обвинуваченим ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряк м`яких тканин в скроневій ділянці зправа. Була викликана машина швидкої допомоги. По її прибутті до їх місця проживання, де відбулося побиття його, а також його дружини, обвинуваченим ОСОБА_4 , їм /тобто потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 / була надана медична допомога.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області вона вийшла з подвір`я на вулицю Калинова. Саме в цей час він побачила, що вантажний автомобіль розвантажив біля житлового будинку, де вона мешкає глину. Даний будівельний матеріал привіз до житлового будинку старший брат її чоловіка обвинувачений ОСОБА_4 .. Між братами Тимошенками існують давні неприязні відносини з приводу розподілу спадкового майна батьків, тобто житлового будинку АДРЕСА_1 Того дня, тобто 12 серпня 2017 року, коли вона вийшла з подвір`я на вулицю, то побачила, що її чоловік – ОСОБА_2 лежить на землі, а його старший брат обвинувачений ОСОБА_4 наносить йому удари ногою по ногам та по спині. Крім того обвинувачений ОСОБА_4 наносив її чоловіку – ОСОБА_2 удари руками по голові та обличчю, а після чого схопив обома руками за шию та почав душити її чоловіка – ОСОБА_2 .. Щоб припинити побиття її чоловіка, вона почала відтягувати обвинуваченого ОСОБА_4 від свого чоловіка. Але в цей момент, обвинувачений ОСОБА_4 схопив її за одяг, та відштовхнув від себе. Вона втратила рівновагу та впала на землю. Коли вона лежала на землі. обвинувачений ОСОБА_4 також почав нансити її удари правою рукою по голові та обличчю. Внаслідок її побиття, обвинуваченим ОСОБА_4 , її були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряк м`яких тканин в скроневій ділянці зправа. Про їх з чоловіком побиття, обвинуваченим ОСОБА_4 , були повідомлені диспетчери швидкої допомоги, внаслідок чого на їх адресу був викликаний автомобіль швидкої допомоги. По прибутті до їх місця проживання автомобіля швидкої допомоги, де відбулося їх з чоловіком побиття, обвинуваченим ОСОБА_4 , їм була надана медична допомога.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає по сусідству з подружжям потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Калинова біля житлового будинку №135, вона бачила, як обвинувачений ОСОБА_4 бив потерпілого ОСОБА_2 , а після того його дружину ОСОБА_3 .. Відразу ж був викликаний автомобіль швидкої допомоги на адресу проживання подружжя ОСОБА_8 , тобто до житлового будинку АДРЕСА_1 . Після його прибуття потерпілим ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_3 , які були побиті обвинуваченим ОСОБА_4 була надана медична допомога.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він працює фельдшером швидкої медичної допомоги в місті Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області. 12 серпня 2017 року після 13 години, автомобіль швидкої медичної допомоги в складі бригади медичних працівників, серед яких був і він отримав направлення від диспетчера на адресу: АДРЕСА_1 . Після прибуття за даною адресою, була надана медична допомога потерпілому ОСОБА_2 та його дружині потерпілій ОСОБА_3 , які були в цей день побиті обвинуваченим ОСОБА_4 ..

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 а також свідків, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними, допустимими та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 12 серпня 2017 року потерпіла ОСОБА_3 звернулася до посадової особи Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , який спричинив її умисні легкі тілесні ушкодження, під час її побиття на вулиці Калинова біля житлового будинку № АДРЕСА_1 в місті Вознесенську Миколаївської області. /том №1, а.к.п. 57 – 58/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №444 від 30 жовтня 2017 року, у потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені садна в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряк м`яких тканин в скроневій ділянці зправа. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого /тупих/ предмета /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень, в час вказаний потерпілою, тобто 12 серпня 2017 року біля опівдня. Згідно п.2.3.5 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, дані тілесні ушкодження відносяться до легких. Не виключається вірогідність утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи та ударі /ударах/ об тверду поверхню в певних умовах. /том №1, а.к.п. 62 – 63/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №633 від 06 грудня 2017 року, у потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені садна в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряк м`яких тканин в скроневій ділянці зправа. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого /тупих/ предмета /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень, в час вказаний потерпілою, тобто 12 серпня 2017 року біля опівдня. Згідно п.2.3.5 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, дані тілесні ушкодження відносяться до легких. Згідно п. 4.13.1 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, струс головного мозку не враховувався, як непідтверджений об`єктивними клінічними даними. /том №1, а.к.п. 65 – 67/.

Відповідно до заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 13 серпня 2017 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , який спричинив йому умисні легкі тілесні ушкодження, під час його побиття на вулиці Калинова біля житлового будинку №135 в місті Вознесенську Миколаївської області. /том №1, а.к.п. 68/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №448 від 14 серпня 2017 року, у потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були виявлені садна в ділянці обличчя, шиї, нижніх кінцівок, в ділянці правої лопатки, крововиливи в ділянці лівої вушної раковини, передньої поверхні шиї зліва, набряк м`яких тканин в ділянці шиї зправа. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого /тупих/ предмета /предметів/. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень, в час вказаний потерпілим, тобто 12 серпня 2017 року біля 13 годин 00 хвилин. Згідно п.2.3.5 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, дані тілесні ушкодження відносяться до легких. /том №1, а.к.п. 70 – 71/.

Суд знаходить вірними висновки даних судових медичних експертиз №444 від 30 жовтня 2017 року та №633 від 06 грудня 2017 року та №448 від 14 серпня 2017 року, відповідно до яких не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_3 , в час вказаний потерпілою, тобто 12 серпня 2017 року біля опівдня, що повністю підтверджено показаннями потерпілої ОСОБА_3 при її допиті в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, та не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 , в час вказаний потерпілим, тобто 12 серпня 2017 року біля 13 годин 00 хвилин, що також повністю підтверджено показаннями потерпілого ОСОБА_2 при його допиті в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні.

Дані докази за кримінальним провадженням, а саме висновки судових медичних експертиз №444 від 30 жовтня 2017 року, №633 від 06 грудня 2017 року та №448 від 14 серпня 2017 року, суд знаходить належними, так як висновки даних судових медичних експертиз прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірним та допустимим, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2018 року з фото таблицею зображень до нього, з участю потерпілої ОСОБА_3 , нею відтворені обставини вчинення злочину відносно неї обвинуваченим ОСОБА_4 , коли 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин, в АДРЕСА_4 Вознесенську Миколаївської АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_1 , де вона мешкає, обвинувачений ОСОБА_4 схопив її за одяг, штовхнув її, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала на грунт. В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс її декілька ударів правою рукою по голові та обличчю, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді саден в скроневій ділянці зправа, в ділянці верхньої губи зліва, набряку м`яких тканин в скроневій ділянці зправа. /том №1, а.к.п. 75 – 79/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26 лютого 2018 року з фото таблицею зображень до нього, з участю потерпілого ОСОБА_2 , ним відтворені обставини вчинення злочину відносно нього обвинуваченим ОСОБА_4 , коли 12 серпня 2017 року біля 13 години 00 хвилин, в АДРЕСА_4 Вознесенську Миколаївської АДРЕСА_2 житлового будинку № АДРЕСА_1 , де він мешкає, обвинувачений ОСОБА_4 повалив його на землю. В той час, коли він /тобто потерпілий ОСОБА_2 / лежачи перебував на грунті, обвинувачений ОСОБА_4 , умисно наніс йому декілька ударів ногою по ногам, один удар по спині в області правого плеча, декілька ударів руками по голові та обличчю, а після чого схопив обома руками за шию та здавлював її. Внаслідок даних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_4 йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянках обличчя, шиї, нижніх кінцівок, правої лопатки, крововиливів в ділянці лівої вушної раковини, передній поверхні шиї зліва, набряку м`яких тканин в ділянці шиї зправа. /том №1, а.к.п. 80 – 84/.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 .. Показання в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , повністю узгоджуються з висновками судових медичних експертиз №444 від 30 жовтня 2017 року, №633 від 06 грудня 2017 року та №448 від 14 серпня 2017 року у даному кримінальному провадженні, є послідовними та логічними, які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням висновок судової психіатричної експертизи №52 від 16 лютого 2018 року Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 /том №1, а.к.п. 95 – 100/, відповідно до якого комісія судових експертів не змогла визначити ступінь виразності психічних порушень у обвинуваченого ОСОБА_4 та відповісти на питання чи міг обвинувачений ОСОБА_4 в момент вчинення злочинів віддавати звіт своїм діям та керувати ними, і чи не потребує він застосування примусових заходів медичного характеру.

Висновок даної судової психіатричної експертизи суперечить матеріалам кримінального провадження, а також висновку судової психіатричної експертизи №211 від 24 квітня 2018 року Херсонської обласної психіатричної лікарні. /том №1, а.к.п. 138 – 145/, відповідно до якого, обвинувачений ОСОБА_4 психічними захворюваннями в сенсі ч.2 ст.19 КК України не страждав і не страждає, виявляє органічний розлад особистості внаслідок багаторазових черепно – мозкових травм /1976 року, 2001року, 2002 року, двічі у 2007 року, 2017 року/, без психозу та слабоумства. У період часу, що цікавить судове слідство, у обвинуваченого ОСОБА_4 не було будь – якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру обвинувачений ОСОБА_4 не потребує.

Відповідно до п.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для органу, який здійснює провадження.

Суд при обгрунтуванні вироку за кримінальним провадженням не погоджується саме з висновками судової психіатричної експертизи №52 від 16 лютого 2018 року Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 /том №1, а.к.п. 95 – 100/.

Разом з тим, суд вважає висновки судової психіатричної експертизи №211 від 24 квітня 2018 року Херсонської обласної психіатричної лікарні. /том №1, а.к.п. 138 – 145/, а також і проведення даної судової психіатричної експертизи такими, що повністю відповідають вимогам Закону України “Про судову експертизу”, при її проведенні використано більш повну інформацію з інформаційних джерел, якими є різноманітні медичні документи з різних лікувальних закладів, в яких проходив та продовжує проходити лікування обвинувачений ОСОБА_4 , з метою відновлення та реабілітації здоров`я після отримання ним багаторазових черепно – мозкових травм /1976 року, 2001року, 2002 року, двічі у 2007 року, 2017 року/, без психозу та слабоумства. Висновок даної судової психіатричної експертизи №211 від 24 квітня 2018 року Херсонської обласної психіатричної лікарні. /том №1, а.к.п. 138 – 145/, більш детальніше мотивований при проведенні експертного дослідження, він цілком узгоджуються з іншими матеріалами по кримінальному провадженні, зокрема з медичними документами Вознесенської медико – соціальної експертної комісії, відповідно до яких обвинуваченому ОСОБА_4 з 25 березня 2015 року довічно встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням.

Спростування позиції обвинуваченого ОСОБА_4 в частині невизнання вини.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 не визнав свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень, заперечивши, що він бив руками в область голови та обличчя потерпілу ОСОБА_3 , а також що він бив ногами та руками потерпілого ОСОБА_2 ..

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині не насення ним ударів рукою в область обличчя та голови потерпілої ОСОБА_3 , а також ударів ногами та руками потерпілому ОСОБА_4 , так як позиція обвинуваченого ОСОБА_4 в цій частині спростовується показаннями потерпілих та свідків обвинувачення за кримінальним провадженням: ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .. Разом з тим, показання в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та свідків, узгоджуються між собою, є послідовними та логічними, і які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_4 ..

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ..

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , а також обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості. Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_4 , який задовільно характеризуються за місцем проживання, не має судимості відповідно до п.5 ст.89 КК України, є пенсіонером за віком, та має інвалідність другої групи за загальним захворюванням. /том №;1, а.к.п. 87 – 93, 107 – 115/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, його наслідки для потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та інші обставини справи, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 та його відносин з потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.1 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Судом при цьому також враховується висновок досудової доповіді органу пробації, відповідно до якого, на думку органу пробації виконання покарань у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 .. /том №1, а.к.п. 116 – 117/.

Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту в судовому засіданні, про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 за подіями, які мали місце 12 серпня 2017 року біля 13 годин 00 хвилин біля житлового будинку АДРЕСА_6 135 по вулиці Калинова в місті Вознесенську Миколаївської області.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні, щодо його непричетності до виниклих тілесних ушкоджень, які отримані потерпілим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 12 серпня 2017 року біля 13 годин 00 хвилин.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 дані ним в судовому засіданні, не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням. Не визнання в судовому засіданні своєї вини, щодо умисного спричинення потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень, суд вважає спробою обвинуваченого ОСОБА_4 уникнути кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_4 критичного аналізу своїх умисних дій, небажанням визнати неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні злочинів приватного обвинувачення, передбачених ч.1 ст.125 КК України, відносно потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мали місце 12 серпня 2017 року біля 13 годин 00 хвилин біля житлового будинку АДРЕСА_1 Калинова в місті Вознесенську Миколаївської АДРЕСА_7 .

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/ ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 85 – 87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.

Підстави для задоволення цивільного позову /відмови у ньому, або залишення його без розгляду/.

Вирішуючи питання, що стосується цивільного позову, пред`явленого в порядку ст.ст. 127 – 128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_2 та підтриманого в судовому засіданні ним та його представником, про стягнення на користь потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_4 спричиненої матеріальної шкоди, яка складається із прямих збитків, а саме витрачених ним грошових коштів на придбання медичних препаратів, ліків та медикаментів на загальну суму 2783 гривні 95 копійок, та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, а також потерпілою ОСОБА_3 , який також підтриманий в судовому засіданні нею та її представником, про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_4 спричиненої матеріальної шкоди, яка складається із прямих збитків, а саме витрачених нею грошових коштів на придбання медичних препаратів, ліків та медикаментів на загальну суму 4547 гривень 84 копійки, та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень /том №1, а.к.п. 28 – 31/, суд виходить з наступних обставин.

Цивільний позов в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди без врахуванням вартості ліків на загальну суму 207 гривень 12 копійок, які були витрачені потерпілим ОСОБА_2 07 серпня 2017 року, тобто до вчинення злочину відносно нього обвинуваченим ОСОБА_4 , з врахуванням меж обвинувачення підлягає частковому задоволенню в розмірі: 2783 гривні 95 копійок – 207 гривень 12 копійок = 2576 гривень 83 копійки.

Цивільний позов в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди на загальну суму 4547 гривень 84 копійки, які були витрачені потерпілою ОСОБА_3 , підлягає повному задоволенню в розмірі: 4547 гривень 84 копійки.

Цивільний позов в частині стягнення заподіяної моральної шкоди, суд залишає без розгляду, на підставі вимог п.6 ч.2 ст.242 та ст.326 КПК України, з роз`ясненням потерпілому ОСОБА_2 та потерпілій ОСОБА_3 їх право звернутися в суд в порядку цивільного судочинства про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням, з дотриманням вимог закону щодо обов`язковості проведення судової експертизи для визначення розміру шкоди немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання в виді штрафу в розмірі 30 /тридцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 510 /п`ятсот десять/ гривень, який підлягає сплаті на користь держави в особі Вознесенського УК, р/р 31117106014007, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100:

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_4 – 2576 /дві тисячі п`ятсот сімдесят шість/ гривень 83 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, пов`язаної із вчиненням злочину обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_2 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 50000 гривень – залишити без розгляду та роз`яснити потерпілому ОСОБА_2 його право звернутися в суд в порядку цивільного судочинства про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_4 – 4547 /чотири тисячі п`ятсот сорок сім/ гривень 84 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, пов`язаної із вчиненням злочину обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілої ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 50000 гривень – залишити без розгляду та роз`яснити потерпілій ОСОБА_3 її право звернутися в суд в порядку цивільного судочинства про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 шкоди немайнового характеру, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський