Ухвала суду № 81987089, 07.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19401/18

1-кс/755/2870/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., при секретарі Степаненко І.Б., представника адвоката Бейгул А.Г., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Бейгул А.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000000087,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Бейгул А.Г. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась з клопотанням про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016050000000087 від 16 лютого 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року, накладено арешт на майно, а саме на - ноутбук HP-I3T-AC000X360 серійний номер НОМЕР_4 із зарядним пристроєм; мобільний телефон «IPhone» білого кольору, ІМЕІ - НОМЕР_1 ; мобільний телефон «МІ», ІМЕІ - НОМЕР_2 ; чорновий запис з розрахунками на 1 арк.; жорсткий диск «Samsung» - НОМЕР_5 02; грошові кошти в розмірі 53 200,00 гривень та 1 005,00 дол. США; мобільний телефон «IPhone» чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_3 ; ноутбук «ASUS» QCWB335, IC:4104-QCWB335; 32 банківські квитанції; грошові кошти в національній валюті гривні, загальна сума - 48000 грн.; пакет документів на відкриття поточного рахунку в AT «Полікомбанк» на ім`я ОСОБА_3 на 10 арк.; паперова папка «Нова пошта» з документами.

Вказує, що відсутні обставини, які підтверджують, що арештоване майно відповідає зазначеним у ст. 170 КПК України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебувають у статусі підозрюваних чи обвинувачених у кримінальному провадженні №42016050000000087, їх процесуальний статус органом досудового розслідування не визначено. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не викликались для допиту у якості свідка, у даному провадженні за цей час не було проведено судово-технічні експертизи або інші заходи у ході яких було встановлено, що вилучене майно, зокрема мобільні телефони та комп`ютерна техніка є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди або містяться інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наполягала на скасуванні арешту саме на грошові кошти та комп`ютерну техніку.

Прокурор та слідчий в судові засідання призначені на 26.04.2019 та 07.05.2019 року не з`явились, про слухання справи були повідомлені належним чином.

Адвокат Бейгул А.Г. просила суд розглянути скаргу без участі прокурора чи слідчого, оскільки орган досудового розслідування не скористались своїм правом та не надали суду докази для спростування доводів наведених у клопотанні, а їх не явка не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши доводи представника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27.12.2018 року про накладення арешту у кримінальному провадженні №42016050000000087, заходи забезпечення кримінального провадження вжито з метою збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Враховуючи, те що грошові кошти на які накладено арешт в сумі 53 200 гривень, 1005 доларів США та 48 000 гривень є особистою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а той факт, що вони здобуті незаконним шляхом органом досудового розслідування не підтверджено, слідчий суддя вважає, що вказані обставини в сукупності порушують справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки представники органу досудового розслідування не з`явились в судове засідання та не висловили власну позицію щодо необхідності у забезпеченні арешту вказаного майна, не надали доказів на підтвердження існування ризиків у разі скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні №42016050000000087, а відтак клопотання підлягає задоволенню, збереження арешту вказаного майна в подальшому буде порушувати права фізичної особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Бейгул А.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 27 грудня 2018 року (справа №755/19401/18) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000000087 - задовольнити частково.

Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року, а саме:

-Ноутбук HP-I3T-AC000X360", серійний номер НОМЕР_4 із зарядним пристроєм до нього;

-мобільний телефон "Iphone" білого кольору, IMEI НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон "MI", IMEI НОМЕР_2 ;

-жорсткий диск "Samsung", №472211CQ604302;

-грошові кошти в розмірі 53 200 гривень та 1005 доларів США;

-мобільний телефон "Iphone" IMEI НОМЕР_3 ;

-ноутбук Asus QCWB335, IC:4104-QCWB335 та зарядний пристрій до нього;

-грошові кошти в національній валюті в розмірі 48 000 гривень;

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 40 хв 10 травня 2019 року.

Слідчий суддя: