Постанова № 81986871, 10.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6125/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДФС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Нортон Ком», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановиВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 101/26-15-12-08-22/08 від 03 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV, зі змінами та доповненнями (далі-ПКУ), що відображено в акті перевірки від 25.03.2019 року № 368/26-15-12-08-21/35976132 за період 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила, однак суд, виходячи з вище зазначених правових норм, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 101/26-15-12-08-22/08 від 03 квітня 2019 року, актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 368/26-15-12-08-21/35976132 від 25.03.2019 року.

При цьому, з матеріалів справи, слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, являється суб`єктом даного адміністративного правопорушення, оскільки з положень КУпАП, випливає, що останніми, при такому роді правопорушень, можуть бути: керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, враховуються обставини, визначені ст. 33 КУпАП, а саме: особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 163-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: